Від початку повномасштабної війни Росія вбила понад 12 тисяч мирних жителів, ще майже 28 тисяч поранено

Місцеві адміністрації активно звітують про майже повну готовність до опалювального сезону, однак реальність виявляється набагато складнішою. Частина мешканців Києва ризикує залишитися без тепла через низку юридичних, технічних і наслідкових обставин, що виникли в результаті воєнних дій та недоліків інфраструктури. Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, вказує на кілька основних чинників, що можуть спричинити проблеми з підключенням до централізованого опалення.

Одним із головних ризиків є колективні договори на теплопостачання. В будинках, де теплопостачання здійснюється через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, можуть виникнути складнощі при підключенні до теплових мереж. Такий тип договору часто передбачає, що всі мешканці багатоквартирного будинку повинні погодитися на умови обслуговування, а це може стати серйозною перешкодою для отримання послуг через технічні або юридичні труднощі.

Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям: • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;• стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;• вчасно проходити повірку лічильників;• у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

Кабінет міністрів прийняв рішення про впровадження трьох електронних державних реєстрів для процесу відбудови та відновлення країни. Ці реєстри, які стануть частинами містобудівного кадастру державного рівня, будуть включати Єдиний державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), Єдиний державний реєстр будівель та споруд (ЄДРБС) та Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА). Ця ініціатива має сприяти подальшій цифровізації будівельної сфери та зменшенню корупційних ризиків. Планується, що запуск державних реєстрів відбудеться протягом двох років в рамках експериментального проєкту. Це стало можливим завдяки реалізації закону №2486-IX, що має на меті забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Важливою метою нових реєстрів є уніфікація відомостей про адміністративно-територіальні одиниці та адреси об’єктів нерухомості, що сприятиме впорядкуванню інформації щодо містобудування, майнових прав та обліку будівель і споруд. Нова електронна система вже дала значний антикорупційний ефект, і запуск нових реєстрів в Єдиному державному реєстрі обіцяє продовжити цей позитивний тренд.

Ухвалення рішення Кабінетом Міністрів про створення трьох електронних державних реєстрів є кроком у напрямку впровадження цифрових інструментів для відновлення країни та підвищення транспарентності у будівництві. Ці реєстри, включаючи ЄДРАТО, ЄДРБС та ЄДРА, сприятимуть уніфікації та стандартизації інформації про територіальні одиниці та об'єкти нерухомості. Впровадження цих заходів покликане зменшити ризики корупції в будівельній сфері та сприяти подальшому розвитку країни. Реалізація електронних реєстрів в межах експериментального проєкту протягом двох років є важливим кроком у реформуванні державного управління та підвищенні ефективності державного адміністрування.