Від російської атаки у Сумах загинуло троє людей, серед них дитина

У майбутньому енергетична система України пройде значні зміни. Замість добре відомих 20 великих електростанцій, які домінують сьогодення, на карті країни з'явиться розгалужена мережа з 100-200 розподілених маневрових установок меншої потужності. Ця трансформація передбачає використання різноманітних джерел енергії, включаючи газові установки, теплові станції, які працюватимуть на біопаливі, а також сучасні системи накопичення енергії. Такий підхід дозволить зменшити залежність від одного джерела енергії, забезпечуючи більшу стабільність та ефективність всього енергетичного сектору країни. Крім того, ця стратегія сприятиме збереженню навколишнього середовища та зменшенню викидів шкідливих речовин, що є важливим кроком у напрямку сталого розвитку.

Володимир Кудрицький, голова правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”, розповів про цей перехід. За його словами, вже активно розвиваються проєкти нової розподіленої генерації. Основна увага приділяється проєктам із встановлення систем накопичення енергії, що є стандартними для розвинених країн, таких як Європа, США та Японія. Ці зміни передбачають повне або майже повне заміщення існуючих теплових генеруючих потужностей.

Однак, перехід не передбачає просту заміну одних видів енергії на інші. Натомість, планується створення мережі, яка включатиме в себе різноманітні джерела енергії, такі як промислові вітряки, сонячні батареї та газові станції. Наприклад, замість однієї великої теплової електростанції потужністю 1000 МВт, буде розгорнуто 100 малих станцій по 10 МВт. Це змінить структуру енергетичного ринку та архітектуру енергосистеми.

Щодо атомної енергетики, то вона залишатиметься основою української генерації, але разом з тим будуть активно розвиватися відновлювальні джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції. За словами Кудрицького, ці джерела є економічно вигіднішими у порівнянні з іншими джерелами.

Перехід до децентралізованої генерації має ще один важливий аспект – підвищення енергетичної безпеки країни. За словами Кудрицького, збільшення кількості малих електростанцій різного типу робить систему менш вразливою перед можливими загрозами.

Вже за останні два роки “Укренерго” затвердило технічні умови на приєднання накопичувальних установок на 1,2 ГВт, що свідчить про великий інтерес приватних інвесторів до цього сектору. Кудрицький впевнений, що першу систему ми побачимо вже цього року, оскільки введення накопичувальних систем у експлуатацію потребує значно менше часу порівняно з іншими джерелами енергії.

У міжчас, фахівці “Укренерго” зосереджують увагу на забезпеченні надійності живлення атомних станцій, як підтверджує ситуація на Запорізькій АЕС. Незважаючи на тимчасові труднощі, енергетична система працює на максимальному рівні, а фахівці роблять все можливе для відновлення нормального живлення.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку. Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.