Від російської атаки у Сумах загинуло троє людей, серед них дитина

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі статті 77 КК України прибрали частину 2, яка дозволяла конфіскацію майна за корупційні злочини навіть у разі звільнення від покарання за умовами угоди зі слідством. Тобто тепер корупціонери можуть уникнути не лише тюрми, а й втрати незаконно нажитих активів.

Законопроєкт, підписаний Президентом, передбачає внесення змін не лише до КК, але й до інших законодавчих актів, включаючи позбавлення державних нагород за пропаганду держави-агресора чи інші антиукраїнські дії. Однак саме цей пункт, що стосується конфіскації, став найсуперечливішим.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що ухвалені зміни — це “зрада” та захист інтересів корупціонерів. Він висловив сумнів у тому, що Президент є справжнім автором законопроєкту, та зауважив, що його колишня партнерка, депутатка Анастасія Радіна, лобіювала ці зміни.

Анастасія Радіна, колишня керівниця адвокаційних програм Центру протидії корупції, була серед тих, хто голосував за цей законопроєкт. Її минуле як активної антикорупціонерки викликає іронію в контексті теперішнього голосування. Радіна, яка раніше працювала над створенням Вищого антикорупційного суду, тепер стала фігуранткою звинувачень у сприянні корупціонерам.

Експерти вбачають у цих змінах спробу захистити незаконно нажите майно корупціонерів від вилучення на користь держави. Це може підірвати довіру до України з боку міжнародних партнерів, які підтримували боротьбу з корупцією та вимагали жорсткіших заходів проти злочинців.

Шабунін навіть назвав це “киданням європейців”, адже такі зміни суперечать задекларованій боротьбі з корупцією, яку підтримували донори та західні партнери України.

На яку тему потрібно написати текст?

Який приблизний обсяг (кількість слів або символів)?

Програма передбачає закупівлю великокаліберних снарядів за участі іноземних донорів, зокрема Німеччини, Данії та Нідерландів, а також чеських військових чиновників і оборонних компаній. Мета ініціативи — зменшити дисбаланс на полі бою та підтримати українські Сили оборони у протистоянні з Росією.

За інформацією чеської сторони, на глобальному ринку наразі доступні боєприпаси на суму близько 16 млрд євро. Однак відсутність достатнього фінансування не дозволяє оперативно укласти контракти. Чехія вже внесла до програми 123,7 млн євро, проте цих коштів недостатньо для виконання загального плану.

Ще у грудні місія НАТО в Україні NSATU прогнозувала, що у 2026 році в межах цієї ініціативи буде поставлено 1,8 млн снарядів. Це мало становити 43% від усіх боєприпасів, які надходять Києву, та покрити близько 70% потреб у снарядах радянського калібру.

Водночас темпи фінансування сповільнилися порівняно з попереднім роком. У 2025 році партнери спрямували на програму близько 4,05 млрд євро. Нинішня динаміка збору коштів свідчить про серйозні труднощі з мобілізацією ресурсів.

Ситуація ускладнюється тим, що координацію програми частково перебрала на себе місія НАТО NSATU. Якщо раніше закупівлі здійснювалися в межах двосторонніх домовленостей під егідою Чехії, то нині бюрократичні процедури Альянсу можуть уповільнювати виділення коштів.

Таким чином, попри наявність необхідного озброєння на ринку, ключовим стримуючим фактором залишається нестача фінансування, що безпосередньо впливає на можливості забезпечення української армії артилерійськими боєприпасами у 2026 році.