Відбулася телефонна розмова посланця Папи Римського з спецпредставником уряду Китаю

Вінницький міський суд виніс вирок проти вінничанки, яка висловлювала підтримку російській агресії, призначивши їй чотири роки позбавлення волі та конфіскацію її майна. Судове засідання відбулося у відсутності обвинуваченої, оскільки вона перебувала в Росії заздалегідь, для зустрічі зі своїми дітьми перед початком повномасштабного вторгнення, внаслідок пандемії коронавірусу. За даними слідства, 80-річна Алла Стадницька, через соціальну мережу «Однокласники», закликала російського президента Путіна прийти та "врятувати бандерівську Україну", а також підтримувала ворожі настрої інших росіян. Відомо, що засуджена працювала вчителем фізики в українській школі протягом багатьох років і проживала на вулиці Олега Антоновича, колишній Карла Маркса. Цей випадок з конфіскацією майна є першим в Україні. Житло, яке було конфісковане у вінничанки, пропонують передати комусь із ветеранів війни, які потребують житла. На жаль, школу, де працювала Стадницька, вже ніхто не пам’ятає. Однак героїв, які навчалися у цій школі та загинули, захищаючи Україну від російських загарбників, пам’ятатимуть вдячні нащадки.

Ця історія є свідченням про серйозність українського судочинства у боротьбі з пропагандою агресивних ворожих настроїв, що загрожують національній безпеці та суверенітету України. Вирок суду є важливим кроком у запобіганні поширенню сепаратистських та ворожих ідеологій, а також покладає підтвердження на правовий принцип, що ніхто не має права підтримувати агресію проти своєї країни.

Конфіскація майна та його передача ветеранам війни є символічним кроком, що демонструє підтримку та визнання тих, хто безстрашно відстоював та захищав Україну від зовнішніх загроз. Згадка про загиблих героїв, які отримали освіту в школі, де працювала засуджена, відзначає важливість пам'яті та вдячності перед тими, хто присвятив своє життя захисту країни.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.