Відкладені рішення у сфері безпеки: чому Україна не піде на умови “плану Віткоффа”

Українська каша "Зозуля": смак століть і традиційні секрети

Українська кухня завжди славилася своєю різноманітністю та унікальними стравами, серед яких особливе місце займають каші. Одна з таких страв — каша "Зозуля", яка готується вже понад 100 років і є улюбленою стравою багатьох українців. Головна складова цієї каші — пшоно, яке відзначається великою кількістю корисних речовин та неповторним смаком. Проте для досягнення ідеальної ніжності та смаку каші, важливо дотримуватися певних правил під час її приготування.

Ця старовинна українська страва готується на Вінниччині вже протягом століть. Названа "Зозулею", вона увійшла до Національного переліку нематеріальної спадщини України. Рецепт цієї каші передається з покоління в покоління, зберігаючи свою неповторну смакову палітру та корисні властивості.

Основою "Зозулі" є пшоно, зерно якого може гіркнути через тривалий термін зберігання. Щоб уникнути цього, пшоно слід промити окропом та періодично перемивати його кілька разів під водою. Для найкращого смаку та насиченості каші, рекомендується використовувати жирне молоко та вершкове масло.

Готуючи "Зозулю", важливо дотримуватися правильної технології приготування. Ця каша томиться в печі, що надає їй особливої поживності та аромату, але також може бути приготована на плиті або в духовці.

Зберігаючи традиції та використовуючи старовинні рецепти, "Зозуля" залишається не лише смачною стравою, але й символом культурної спадщини України, яку пишаються покоління за поколінням.

Українська каша "Зозуля" — це не лише страва, а й символ культурної спадщини нашої країни, що вже понад століття радує наші гастрономічні палати. Готування цієї страви передається з покоління в покоління, зберігаючи свою неповторну смакову палітру та корисні властивості. "Зозуля" — це приклад того, як традиційність та доглянутість у готуванні зберігаються в сучасному світі. Вона не лише насичує організм корисними речовинами, а й відтворює теплі спогади про минуле та зв'язок зі своїми корінями.

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами співрозмовника Financial Times, ракета, яка вразила “Південмаш”, дійсно мала дальність польоту до 6000 км, що підтверджує її приналежність до типу РС-26 “Рубіж”. Путін, у свою чергу, стверджував, що це була ракета середньої дальності “Орєшнік”, створена на основі РС-26 “Рубіж”.

Це спростування українського чиновника ставить під сумнів заяву російського президента, особливо враховуючи, що пошкодження “Південмашу” в Дніпрі виглядає як стратегічно важлива ціль для Росії в контексті виробництва ракетної техніки.

Заступник спікера Пентагону, Сабріна Сінгх, підтвердила, що “Орєшнік” була розроблена як адаптація РС-26 “Рубіж”, що дає ще більше підстав для вивчення деталей цього ракетного удару.

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.