Відомий український співак EL Кравчук поділився архівним фото українських зірок 90-х

Уранці 19 квітня Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Цю інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook за відомством Генштабу Збройних Сил України. Згідно з повідомленням, Генеральний штаб провів ротаційні заходи, що стосувалися керівника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Рішення про завершення відрядження та виключення Гуменюк із складу цього угрупування було прийнято з 19 квітня. Наразі не розголошено, хто замінить її на цій посаді. Триває відбір відповідного фахівця. Водночас, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати в звичайному режимі та забезпечуватиме співпрацю з медіа, які мають відповідну акредитацію у ЗСУ.

Нагадаємо, що 16 квітня на порталі Інституту масової інформації з’явилася заява від спільноти журналістів “Рух “Медіа за усвідомлений вибір”, у якій медійники висловили своє непокоєння щодо обмеження доступу на південний фронт. Вони наголосили на тому, що така ситуація ускладнює роботу з доведенням до громадськості злочинів, скоєних окупантами. Тому медійники висловили пропозицію щодо звільнення Наталії Гуменюк з посади. У відповідь 17 квітня Наталія Гуменюк відкинула звинувачення, заявивши, що діє у повній відповідності до наказу №73, виданого головнокомандувачем ЗСУ в березні 2022 року та зміненого в лютому 2024 року, а також керується іншими розпорядженнями командування.

За останнім повідомленням, Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Це рішення Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято у зв'язку з проведенням ротаційних заходів. Хоча ще не відомо, хто замінить її на цій посаді, триває відбір відповідного фахівця. Попри це, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати з медіа, які мають відповідну акредитацію у Збройних Силах України. Ця ситуація виникла після заяви журналістів щодо обмежень доступу на південний фронт та їхньої пропозиції щодо звільнення Гуменюк з посади. У своїй відповіді вона зазначила, що діє відповідно до встановлених наказів та розпоряджень командування.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.