Субота, 19 Квітня, 2025

Відпущений під заставу: Екс-голова Міноборони Лієв у справі про розкрадання 1,5 млрд для ЗСУ

Важливі новини

ЗСУ вийшли з Вугледара

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Зазнавши чисельних втрат унаслідок тривалих боїв, противник не полишив спроб захопити Вугледар. В намаганні за будь-яку ціну взяти місто під контроль зумів спрямувати резерви для проведення флангових ударів, які виснажили оборону підрозділів Збройних Сил України. В результаті дій противника виникла загроза оточення міста”.

У Вугледарі перебувають 107 людей, які категорично відмовилися виїжджати, розповідав 24 вересня Суспільному начальник МВА Сергій Новіков. До повномасштабної війни у місті було 15 тисяч. За його словами, люди живуть у підвалах. Кількість цивільних у місті на 1 жовтня не змінилась: начальник ОВА назвав ту ж кількість, нагадавши, що дітей з міста евакуювали давно.

За словами Філашкіна, доставляти допомогу жителям практично неможливо.

Вугледар понад два роки обороняє 72 окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.

24 вересня керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко повідомив, що російські військові зруйнували місто Вугледар на Донеччині та намагаються рухатися з флангів. Про загрозу оточення повідомили також аналітики проєкту DeepState.

1 жовтня вдень начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив, що російські війська вже “майже в центрі міста”.

Станом на вечір 1 жовтня окремі частини Вугледару перебували під контролем Сил оборони, втім більша частина міста — під контролем росіян.

2 жовтня в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця” заявили про виведення з міста українських підрозділів. Вугледар окупований російськими військами.

В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

Парламентарі пропонують посилити відповідальність для службовців за жорстокі дії

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проект закону (№12319), який був зареєстрований у Верховній Раді, пропонує виокремити злочини, пов’язані з насильством, скоєним службовими особами, особливо в місцях примусового тримання. У кодекс хочуть додати нову статтю — ст.3654 «Катування, вчинене службовою особою», що передбачає кримінальну відповідальність за умисне завдання сильного фізичного болю або морального страждання особам, зокрема з метою отримання інформації чи покарання за дії, вчинені іншими особами.

Якщо ці злочини вчинені групою осіб або з мотивів дискримінації (наприклад, на основі расової, національної чи релігійної нетерпимості), покарання може бути збільшене до 15 років ув’язнення.

Додатково, вносяться зміни в ст.3655 КК, яка кваліфікуватиме поводження, що принижує гідність. Пропонується карати таке поводження ув’язненням до 3 років, або від 3 до 5 років, якщо воно вчинене з метою дискримінації чи групою осіб.

Також буде передбачена відповідальність за бездіяльність службових осіб, що призвела до катувань або приниження гідності утриманих осіб. Це буде каратися ув’язненням від 3 до 5 років.

Нардепи зазначають, що практики катувань і принижень, зокрема у місцях несвободи, значно підвищують соціальну напругу, яка вже перебуває на критичному рівні в Україні. Вони вважають, що це також негативно впливає на підтримку влади серед громадян та зменшує рівень довіри до державних інститутів.

Путін натякнув на подальше загострення відносин з Україною у відмові від нейтралітету

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За його словами, Росія визнавала раніше кордони України 1991 року з огляду на її нейтральний статус.

Щодо бажання України вступити до НАТО, Путін заявив, що «ми так не домовлялися».

За його словами, Росія готова до мирних переговорів щодо України, але не на базі «хотелок» Києва, а на базі «Стамбула» та «реалій сьогоднішнього дня».

Путін заявив, що це не повинно бути перемир’я на півгодини чи півроку, «щоб Києву підвезли снаряди».

Путін стверджує, що РФ налаштована на те, щоб створити умови для довгострокового врегулювання.

При цьому Путін дав зрозуміти, що може оголосити про анексію нових українських регіонів.

Він заявив, що «нові кордони України залежатимуть від динаміки подій, що відбуваються, і думки мешканців історичних територій Росії».

Прокуратура просить взяти під варту екс-військкома Борисова з заставою у 142 млн гривень

Прокуратура, відповідно до клопотання Державного бюро розслідувань, звернулася до суду з метою застосування запобіжного заходу у формі тримання під вартою та встановлення застави у розмірі 142 мільйонів гривень для колишнього військового комісара Одеської області, Євгена Борисова. Ця справа має велике значення для забезпечення правопорядку та боротьби з корупцією в Україні. За даними розслідування, Борисов, перебуваючи на посаді, зловживав своїм службовим становищем, допускаючи численні випадки корупційних дій та недобросовісного ведення справ у військовому відомстві. Його дії спричинили значну шкоду державним інтересам та фінансовим ресурсам. Тому вирішальне значення має забезпечення його відповідальності перед законом, а також захист суспільства від подібних порушень у майбутньому.

Цю інформацію надали у ДБР.

“Арешт та застава в розмірі 142 млн гривень,” — повідомили у відомстві.

Клопотання ДБР було направлено до Печерського районного суду Києва. Засідання суду відбудеться сьогодні, 30 травня.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Затримання сталося під час виходу з СІЗО, де Борисов перебував після внесення за нього застави.

Раніше Борисову було повідомлено про підозру у скоєнні злочинів за статтями Кримінального кодексу України: у придбанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких перевищує законні доходи (ст. 368-5); у неявці на службу без поважних причин у воєнний час (ст. 407, ч. 5); в ухиленні від несення обов’язків військової служби (ст. 409, ч. 4).

20 липня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило факти незаконного збагачення колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на суму 188 млн гривень.

Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Олександра Лієва, колишнього голови департаменту Міністерства оборони, відпустивши його під особисте зобов’язання у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень для Збройних сил України. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у злочині. Захід запроваджено після рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду взяти Лієва під варту до 8 квітня. Попередньо затримання сталося 27 січня під час спроби Лієва виїхати за кордон. Екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що контракт був укладений за прийнятними цінами, а також наголошує, що вніс жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

У вищезгаданій статті йдеться про зміни у запобіжних заходах стосовно колишнього голови департаменту Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Вищий антикорупційний суд вніс зміни, відпустивши його під особисте зобов’язання, разом з іншими підозрюваними. Лієв відкидає звинувачення та стверджує, що контракт був укладений за прийнятними цінами, додавши жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

Останні новини