Вівторок, 2 Червня, 2026

Відставка Андрія Синюка та критика інституційних рішень у контексті “справи Міндича”

Важливі новини

Держборг України на кінець вересня досяг $155,56 млрд: зростання за місяць склало майже $1 млрд

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

Росія атакувала центр Сум: відомо про жертви

Удень 13 квітня російські війська завдали удару по місту Суми. Внаслідок атаки загинули мирні мешканці, серед поранених — дитина. Про це повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар. «Внаслідок ворожої атаки по Сумах сьогодні зранку є багато загиблих», — написав Кобзар у своєму зверненні. За словами очевидців, у місті пролунали два потужні вибухи з інтервалом у […]

Вчені знайшли в мозку центр, що блокує тягу до алкоголю

У мозку мишей виявлено групу нейронів, які пригнічують бажання вживати алкоголь. Це відкриття може змінити підходи до лікування алкоголізму. Надмірне вживання алкоголю залишається однією з головних причин смертності у світі, але існуючі методи лікування часто малоефективні або мають серйозні побічні ефекти. Усе через те, що більшість ліків впливають не вибірково — на весь мозок, а […]

Рада хоче штрафувати чиновників за неявку на засідання і брехню в документах

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт №11387, який значно посилює відповідальність посадовців перед парламентом. Що передбачає документ? Примусовий привід на засідання ТСК. Поліція зможе доставляти чиновників, які без поважних причин ігнорують виклики до тимчасових слідчих комісій. У разі спротиву передбачені заходи фізичного впливу. Штрафи за неявку. За ігнорування пленарних засідань, на […]

COVID-19 підвищує ризик аутизму у дітей, якщо мати хворіла під час вагітності

Нове дослідження Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA) показало підвищений ризик розвитку аутизму у дітей, матері яких хворіли на COVID-19 під час вагітності. Згідно з результатами дослідження, майже 11% таких дітей виявили ознаки розладів аутистичного спектра (РАС) на віці 28 місяців, що значно перевищує норму для цього віку (1-2%). Дослідження, яке проводила лікарка Карін Нільсен, почалося […]

The post COVID-19 підвищує ризик аутизму у дітей, якщо мати хворіла під час вагітності first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Броневицький публічно висловив переконання, що звільнення заступника керівника САП Андрія Синюка має ознаки «класичного інституційного прикриття». На його думку, таке рішення виглядає як спроба відвести увагу від системних проблем і знизити градус суспільного тиску, який посилився після оприлюднення матеріалів резонансної «справи Міндича».

У центрі цієї справи опинився високопосадовець, який тривалий час вважався одним із найвпливовіших представників САП, що мав особливі комунікації з Офісом Президента. За даними слідства, Синюк згадується у матеріалах як особа, що виконувала роль учасника злочинної організації, долучаючись до реалізації схем, які приписують оточенню бізнесмена Міндича. У цих документах йому приписують участь у виконанні завдань, пов’язаних із впливом на окремі процеси, що могли мати корупційний характер.

Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

За законом порядок мав бути іншим:– внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;– матеріали передаються до КДКП;– КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

Жоден із цих етапів не був завершений.

Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

Останні новини