Понеділок, 20 Квітня, 2026

Відставка Євгенія Жукова після теракту в Києві

Важливі новини

Зростаюча кількість супутників Starlink та їхній вплив на навколоземну орбіту

На низькій навколоземній орбіті вже давно перебувають тисячі супутників, які належать до системи Starlink компанії SpaceX Ілона Маска. З кожним роком цей потік супутників збільшується, що викликає нові виклики для космічної інфраструктури Землі. Супутники, які вийшли з експлуатації або завершили термін служби, поступово входять в атмосферу і згорають, але цей процес є лише частиною проблеми, пов’язаної з швидким ростом космічного сміття. За словами астрофізика Джонатана Макдауелла, щодня на Землю падають один або два супутники Starlink, і з чисельним збільшенням орбітальних угруповань ця цифра невпинно зростатиме.

Із моменту запуску першого супутника Starlink у 2019 році SpaceX вже вивела на орбіту понад 8000 супутників, а цього року було додано більше 2000 нових одиниць. Паралельно з цією програмою, інші технологічні гіганти, такі як Amazon, також готуються до запуску власних супутникових систем, які забезпечуватимуть інтернет-зв'язок у віддалених районах Землі. Прогнозується, що Amazon розгорне понад 3000 супутників, і перша партія вже на старті.

Короткий термін служби супутників Starlink – приблизно 5 років – призводить до того, що вони після завершення роботи повертаються в атмосферу Землі і там згорають. Вчені стурбовані тим, що згорілі супутники забруднюють атмосферу металами, що потенційно може пошкодити озоновий шар.

Федеральне управління цивільної авіації США попереджає, що до 2035 року щорічно може падати близько 28 000 фрагментів супутників Starlink. Раніше ймовірність травмування від космічного сміття була практично нульовою, але через 10 років вона може зрости до 61%. Макдауелл прогнозує, що вже незабаром на Землю щодня падатиме щонайменше п’ять супутників, а збільшення їх кількості може спричинити неконтрольовані зіткнення та появу ще більшого обсягу космічного сміття.

Також супутники можуть виходити з ладу достроково через сонячну активність, оскільки сильні сонячні бурі провокують часті падіння супутників в атмосферу. Наразі важко оцінити масштаб забруднення атмосфери металами, але занепокоєння вчених щодо цього обґрунтоване.

Хто стоїть за брендом “українських” мийних засобів “Укрхімтех”

Поки в країні воєнний стан, а державні закупівлі скорочуються до критичного мінімуму, деякі бізнесмени примудряються не просто виживати — а розквітати. Один із таких – Павло Бартковський, власник компаній, що спеціалізуються на мийних і дезінфікуючих засобах. І водночас — герой публікацій у медіа про “патріотичний бізнес” із присмаком мільйонів. За даними видання “Антикор”, Бартковський під […]

Київський онкоцентр відновить ПЕТ/КТ-дослідження завдяки новому обладнанню за 80 млн грн

Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський клінічний онкологічний центр» замовило комбінований томограф ПЕТ-КТ Discovery IQ виробництва GE Medical Systems, Llc (США) за 80 мільйонів гривень. Постачальником стала компанія ТОВ «Протек Солюшнз Україна», яка належить швейцарській «Протек Солюшнз» і пов’язана з українськими бізнесменами Федором Кірпенком та Наталею Тугай. Договір укладено 4 серпня за результатами тендеру у системі […]

“Нафтогаз” розробляє стратегію захисту своїх об’єктів від потенційних атак

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.

Євгеній Жуков, який обіймав посаду начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вирішив піти у відставку через резонансний теракт, що стався 18 квітня 2026 року в Києві. Про своє рішення він оголосив на брифінгу, підкресливши, що вважає його справедливим у нинішніх обставинах.

Згідно з його словами, відставка стала особистим рішенням, зумовленим бажанням взяти на себе відповідальність за трагічні події, які відбулися в столиці. "Я, як бойовий офіцер, ухвалив рішення подати рапорт на звільнення. Вважаю, що так буде справедливо", — зазначив він.

Жуков займав керівну посаду в Департаменті з вересня 2015 року і брав участь у реформуванні поліції України. Його відставка стала одним із перших кадрових наслідків після теракту, який викликав широкий суспільний резонанс.

Теракт відбувся в Голосіївському районі, де озброєний нападник відкрив вогонь по перехожих, а потім захопив заручників у супермаркеті. За офіційною інформацією, шість осіб загинули, а більше десяти отримали поранення різного ступеня тяжкості. Зловмисника ліквідували під час спецоперації, хоча переговори з ним не дали позитивних результатів, а ситуація ускладнилася після вбивства одного з заручників.

У відповідь на трагедію правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт. Одночасно розпочато ряд внутрішніх розслідувань щодо дій поліції в час інциденту. Особливо резонанс спричинило повідомлення про те, що деякі поліцейські могли залишити місце події після початку стрілянини, не надавши допомоги постраждалим. У зв'язку з цим ініційовано службове розслідування, а причетних до ситуації співробітників відсторонили від виконання обов'язків.

Міністр внутрішніх справ України дав доручення перевірити всі деталі реагування поліції, враховуючи оперативність дій, координацію підрозділів та дотримання інструкцій у кризових ситуаціях. Окремо Генеральна прокуратура розпочала провадження щодо можливого службового недбалства.

Відставка Жукова сприймається як політичний крок, що має на меті продемонструвати відповідальність керівництва поліції. Експерти відзначають, що подібні рішення часто приймаються після резонансних подій, що піддаються суспільній критиці.

У той же час фахівці підкреслюють, що остаточні висновки про дії поліції повинні бути зроблені лише після завершення всіх перевірок, які стосуються як роботи патрульних на місці події, так і загального реагування на подібні загрози.

Теракт в Києві, що став одним з найгучніших інцидентів останнього часу, знову підняв питання безпеки у великих містах та ефективності правоохоронних органів в умовах війни. Події 18 квітня спровокували активну дискусію про готовність служб до реагування на загрози та необхідність удосконалення протоколів дій.

Наразі триває розслідування, в рамках якого правоохоронці встановлюють мотиви нападника, перевіряють всі обставини інциденту та дії відповідальних служб. Очікується, що результати цих перевірок можуть призвести до нових кадрових змін і зміни в системі безпеки.

Останні новини