Понеділок, 1 Грудня, 2025

Війна в Україні як виклик для адміністрації Трампа: Росія може вимагати змін до Конституції України

Важливі новини

Взаємне припинення ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури може стати першим кроком до завершення гарячої фази війни

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це заявив український президент Зеленський, повідомляє The Financial Times.

«Ми побачили під час першого (мирного) саміту, що може бути ухвалено рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не нападаємо на їхні енергетичні інфраструктури, вони не нападають на наші. Чи може це призвести до кінця гарячої фази війни? Я так думаю», – цитує Зеленського FT.

Раніше в РФ заявили, що Україна напередодні наступу в Курській області відмовилася піти на домовленості з Росією не бити по енергетиці.

Стимулювання народжуваності: новий підхід до демографічного збору у Верховній Раді

У відповідності до законопроекту №11264, українці віком від 21 до 58 років стануть перед новим податком, але будуть виключені окремі категорії. Верховна Рада пропонує введення оподаткування для осіб бездітних та тих, хто має менше ніж троє дітей. Зазначений законопроект був оприлюднений на веб-порталі парламенту для ознайомлення 20 травня. Ініціатором цього закону є народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Дмитрович Гривко. У тексті документу зазначається про тимчасове введення "демографічного збору" для громадян України. "Тимчасово, до ухвалення рішення Верховної Ради України про завершення демографічної реформи, встановлюється демографічний збір", – вказано у документі. Згідно з цим законопроектом, сплачувати збір будуть всі фізичні особи віком від 21 до 58 років, за винятком: Окрім того, ставки "демографічного збору" визначені наступним чином: Сергій Гривко, народився у 1985 році та був обраний народним депутатом дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" у 2019 році. Він є членом Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У вересні 2023 року Гривко вніс законопроєкт, спрямований на зменшення терміну ув’язнення для засуджених, які виробляють електроенергію на велосипедних установках. Депутат заявив, що ця ініціатива дозволить засудженим виконувати норми, встановлені Міністерством Юстиції, та зменшити термін ув’язнення на 30 днів протягом року. Також варто зазначити, що в Раді розглядається законопроєкт щодо пом’якшення покарань для ухильників. Згідно з цією ініціативою, запропоновано чотири альтернативи позбавленню волі. Передбачається, що це дозволить державі зекономити ресурси та, можливо, навіть збільшити доходи до бюджету.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливість розгляду нового законопроекту щодо введення "демографічного збору" в Україні. Ця ініціатива спрямована на стимулювання народжуваності та підтримку сімей з дітьми. Ініціатором законопроекту є народний депутат Сергій Гривко. Законопроект передбачає тимчасове введення оподаткування для бездітних громадян та тих, хто має менше трьох дітей у віці від 21 до 58 років. Також ставки "демографічного збору" визначені в документі. Паралельно з цими зусиллями у Верховній Раді розглядаються інші законопроекти, спрямовані на пом'якшення покарань для ухильників та зменшення термінів ув'язнення. Загалом, ці ініціативи можуть мати велике значення для держави, сприяючи розвитку суспільства та підвищенню демографічного потенціалу країни.

Рубіо після розмови з Лавровим: США підтримують мирний план Трампа

Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, під час якої привітав досягнення угоди про масштабний обмін військовополоненими між Україною та РФ. Про це американський дипломат повідомив у своєму дописі в соцмережі X. «США представили сильний мирний план щодо України, і ми вітаємо угоду про обмін військовополоненими, досягнуту в […]

Посадовцю «Київспецтрансу» повідомили про підозру через несанкціоновані звалища

У Києві посадовцю ПрАТ «Київспецтранс» повідомлено про підозру у службовій недбалості, що, за версією слідства, призвела до масового утворення незаконних сміттєзвалищ та нанесення збитків державі на суму близько 2,5 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у місті Києві. За даними поліції, комунальне підприємство протягом тривалого часу вивозило великогабаритне, будівельне та інше […]

Російська тактика “накопичення й масованого удару” — виклики для ППО та критичної інфраструктури

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначили, що протягом вересня російські збройні сили системно концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, формуючи можливість для вибіркових, але надзвичайно інтенсивних ударів у певні дні. Замість постійного щоденного застосування ракетного озброєння, логістика противника, за даними ISW, дозволяє «накопичувати» боєприпаси та запускати їх великими пакетами, які супроводжуються одночасними масованими атаками сотень безпілотних літальних апаратів. Така координація ракетних і БПЛА-ударів має на меті ослаблення українських систем протиповітряної оборони (ППО) і збільшення ймовірності успішних уражень об’єктів цивільної та військової інфраструктури.

Ця тактика створює кілька системних ризиків. По-перше, масовані хвилі атак підвищують імовірність одночасного перевантаження радарів, пунктів управління й зенітних підрозділів, що знижує здатність ППО ефективно розподіляти обмежені засоби перехоплення. По-друге, поєднання балістичних і крилатих ракет з численними дронами дозволяє противнику маневрувати між різними траєкторіями і типами загроз, ускладнюючи прогнозування і пріоритизацію цілей. По-третє, акцент на «пакетних» ударах підвищує шанс пошкодження або виведення з ладу критичних точок — підстанцій, водопостачання, транспортних вузлів, медичних закладів та об’єктів енергетики — що має не лише логістичні, а й соціально-політичні наслідки.

ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

Загострення ситуації в Україні та триваюча війна з Росією стає серйозним викликом для адміністрації президента США Дональда Трампа. Попри бажання Білого дому зосередитися на внутрішніх та інших міжнародних питаннях, конфлікт на сході Європи продовжує залишатися у центрі світової уваги. Водночас з’являються припущення, що Москва може висунути вимоги щодо внесення змін до Конституції України, зокрема в питаннях територіальної цілісності.

Про це в ефірі “Радіо Свобода” сказав колишній посол України у Великій Британії та ексміністр закордонних справ Вадим Пристайко.

Говорячи про те, в чому полягає план Трампа, він зауважив, що війна в Україні “не вкладається в їхню схему розбірок по всьому світу” і “заважає адміністрації Трампа зосередитися на питаннях Китаю, південно-азіатського регіону”.

“Узагалі залишити Європу, вирішити власні питання. І тому спочатку проганяється така теза: “Давайте за 24 години я все вирішу”. Коли це не відбувається, починається заглиблення на перший рівень проблеми… Тобто робиться другий варіант. І дивляться, яка буде реакція від України і від Росії”, – сказав Пристайко.

За його словами, зараз той етап, коли перші пропозиції Україні були зроблені і вона показує, що вони її не влаштовують.

Відповідаючи на запитання щодо поступок, які можуть очікуватися від України, ексміністр зауважив, що його турбує, що “в ході цих розмов постійно згадуються наші територіальні поступки”.

“По-перше, це неприємно чути, бо це точно проти того, як Україна собі уявляє справедливий мир… Це точно йде проти світового міжнародного права”, – зазначив він.

Крім того, Пристайко підкреслив, що не зрозуміло, яким чином це допоможе Україні “вийти з конфлікту”.

“Якщо навіть уявити, що Росії потрібні ці землі… У них і так багато земель, які занепали, і вони не знають, що з ними робити. Ба більше, це тільки дає їм більше апетиту. Тому що вони і так зараз володіють цією землею. Легалізація цього “придбання” для них не коштує так багато, щоб аж взяти і припинити війну”, – сказав посол.

Він додав, що очевидною для України є “можливість призупинити війну хоча б там, де зараз вона знаходиться, і відстояти те, що вважається Україною”.

На запитання, як Вашингтон може очікувати, що Україна юридично чи технічно оформить щось подібне, – буквально відпише території Росії чи “заморозить” фронт і змириться з контролем Росією цих територій – Пристайко висловив думку, що “станом на сьогодні немає чіткого розуміння адміністрацією, який документ буде підписаний”.

Водночас, зауважив він, “це уявляє Путін”, який, на думку ексміністра, забажає внесення до Конституції України змін, яких вимагають росіяни.

“Відмова від областей, визнання багатьох речей. Це дійсно дуже неприємний механізм, до якого будуть підштовхувати. І я боюся, що американській адміністрації так прямо і буде заявлено Російською Федерацією: “Ми хочемо бачити зміни до територіальної цілісності в українській Конституції”. Чи знайдуться у українського народу і українських керівників сили сказати “ні”, – ми з вами побачимо дуже скоро”, – сказав Пристайко.

Трамп і війна в Україні

Раніше президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Теодорас Русопулос заявив, що вірить у те, що Трамп може привести “до пошуку рішення або принаймні до пошуку спільного шляху для діалогу” щодо війни в Україні.

За словами Русопулоса, Трамп “як бізнесмен готовий робити все дуже швидко”, і він уже “зіграв вирішальну роль на Близькому Сході і у звільненні частини заручників”.

The post Війна в Україні як виклик для адміністрації Трампа: Росія може вимагати змін до Конституції України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини