Війна в Україні закінчиться у 2025 році, – Орбан

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Експерти зазначають, що мережі АЗС намагаються збільшити обсяги продажів до кінця року. Це пов’язано з очікуваним підвищенням акцизів на бензин з 1 січня 2025 року, коли ставка зросте з 242,6 євро/тонна до 271,7 євро/тонна. Збільшення акцизу неминуче спричинить подорожчання пального, і оператори ринку прагнуть максимально використати нинішні умови.

“Мережі закуповують дешевший ресурс, щоб забезпечити себе до подорожчання. Водночас вони активно залучають клієнтів через знижки та програми лояльності, зокрема паливні картки і талони”, – прокоментував ситуацію Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній “Прайм”.

До кінця тижня багато операторів анонсують спеціальні пропозиції у рамках “чорної п’ятниці”, що дозволить споживачам заправлятися з економією.

Станом на 25 листопада середні ціни в Україні на бензин А-95 становлять:

Після 1 січня 2025 року підвищення акцизу може призвести до подорожчання бензину приблизно на 3-5 грн/л, залежно від коливань на світових ринках нафти. Тим часом, відносно низька ціна на нафту надає змогу мережам пропонувати вигідні умови для споживачів.

Уряд України впроваджує нову стратегію оподаткування, спрямовану на реформування системи оподаткування ФОПів. Ця ініціатива обговорюється в суспільстві та викликає живу дискусію. Згідно з цією стратегією, можливе припинення спрощеної системи оподаткування, що ставить під питанням майбутнє багатьох українських ФОПів. Причини цієї ініціативи пов'язані з потенційними ризиками, що несе спрощена система, такими як зменшення податкових надходжень до бюджету через необов'язковість участі, можливість заниження податкових зобов'язань та нерівні умови конкуренції для добросовісних підприємців. Уряд прагне зменшити торгівлю контрафактним та контрабандним товаром шляхом впровадження більш прозорої системи оподаткування. Це рішення стає відповіддю на потребу забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності та зменшення тіньової економіки.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року орієнтується на реформування спрощеної системи оподаткування з метою збільшення податкових надходжень. Протягом трьох років передбачається перехідний період, під час якого ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть збільшуватися до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде введена заборона залишатися на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу з об'єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Для "спрощенців" буде обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх. Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, бачачи у них спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак вони також підкреслюють необхідність припинення зловживань, зокрема використання "спрощенки" для оптимізації податків. Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що запропоновані у Національній стратегії доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах великих витрат на війну та затримок з міжнародною допомогою. Проте деякі заходи можуть збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Неправильне впровадження правил товарного обліку та встановлення низького порогу для реєстрації платником ПДВ можуть посилити тиск на малі бізнеси та приватних підприємців.

Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "Winner", висловлює радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо "спрощенців" і фізичних осіб-підприємців. За його словами, запропоновані зміни, викладені в Стратегії доходів, насправді націлені на знищення малого та середнього бізнесу, що може призвести до посилення впливу великих корпорацій. Ця ініціатива спрямована на вирішення проблеми приховування обсягів оборотів великими компаніями за рахунок добросовісних "спрощенців". За думкою Яська, такий підхід може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як фізична особа-підприємець може стати невигідною.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування для ФОПів. Пропоновані зміни передбачають зростання ставок єдиного податку для підприємств третьої групи з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу та сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Нові ініціативи спрямовані на збільшення податкових надходжень, але викликають суперечки серед експертів. Деякі вважають їх раціональними, оскільки спрощення оподаткування може призвести до втрати податкових надходжень через обхідні схеми. Проте існує опасність, що нові правила можуть створити додаткове адміністративне тягар для добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Важливо забезпечити баланс між бажаним збільшенням податкових надходжень і запобіганням негативних наслідків для малого та середнього бізнесу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Як розв’язати проблему необмежених строків служби тих, хто зараз у ЗСУ?

От, приміром, така ідея, в якості мозкового штурму.

Іде в комплекті з чергою на демобілізацію. По суті, це одна і та ж черга, просто іде по колу. Якщо ти демобілізувався — потрапляєш в кінець черги на мобілізацію.

Обидві черги — електронні.

На демобілізацію записуєшся добровільно. Якщо хочеш служити далі — не питання.

Припустимо, працює певний коефіцієнт. Якщо держава мобілізувала двох людей, котрі за визначеним переліком критеріїв мають у теорії тебе замінити, то 1 військовослужбовець отримує білет на вихід (і стає у кінець черги на мобілізацію, повторюю). Але не відразу, а як тільки ці люди стануть належною заміною.

Які критерії того, що вони стали належною заміною? Треба їх продумати. Звісно, новачки мають мінімум пів року прослужити і тоді вважатимуться такими, що здатні замінити попередника. Або навіть не просто пів року, а з урахуванням ризиків. Бо на фронті — то одне, в тилу — то інше.

Які ще критерії? Звісно, сфера. Медики за медика, сапери за саперів тощо.

Звісно, купа питань лишається…

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Новий законопроєкт спрямований на посилення захисту дітей і запроваджує суворіші вимоги до потенційних усиновлювачів. Згідно з документом, усиновлювачами не зможуть стати:

Після ухвалення в першому читанні законопроєкт має пройти друге читання, де депутати зможуть внести правки. У разі остаточного прийняття він стане важливим інструментом захисту прав дітей та боротьби з небезпечними явищами в суспільстві.

Ініціатива є особливо актуальною в умовах війни, коли злочини проти держави та домашнє насильство стали більш помітними проблемами. Законодавці наголошують, що такі зміни сприятимуть підвищенню рівня відповідальності та запобіганню ризикам для дітей, які залишилися без піклування.

У 2010-му році Микола Греченюк став депутатом Підвиноградівської сільської ради на Закарпатті. Це невелике село, де проживає близько 4000 осіб, займає значне місце у вузьких колах регіону. Завдяки своїм бізнесам, зокрема ФОПу, Греченюк став впливовою особистістю в місцевих справах. Його успіхи в державних тендерах на ремонт доріг, прибирання снігу та інші комунальні послуги відомі у всьому районі.

Населення заздрить його успіхам і неабиякої розкоші, якою він живе. Це викликає обговорення та підозри щодо можливих шляхів фінансування цього розмаху, зокрема, через недекларовані доходи або контрабанду.

Тим не менш, життя дочки Миколи Греченюка, Беатриси, нагадує казку. Хоча вона не належить до королівської родини, але має всі привілеї, що супроводжують такий статус. Її розкішне життя, яке вона активно демонструє в соціальних мережах, зачіпає уяву громадськості і викликає питання щодо джерел її достатку.

Таке контурування розкладу між двома світами, а також підозри щодо можливої корупції чи нелегального фінансування, створюють певну напругу в суспільстві і вимагають уваги правоохоронних органів та антикорупційних служб.

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, яка реалізувала їхнє право на безкоштовне отримання землі, передбачене українською Конституцією. Отримали ділянки: донька Греченюка Беатриса Миколаївна, брат Михайло Васильович Греченюк, а також Михайло Михайлович Крайнер (по даним ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи все ж відстояли своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок, а його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Покрім того, крім ФОПу, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило у тендерах. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь у щонайменше 124 конкурсах і виграла підрядів на суму приблизно 370 мільйонів гривень.

Беатриса Греченюк, хоча вказується як Беатрікс у реєстрах, живе розкішним життям, яке активно демонструє на своєму Instagram. Вона не поступається своїм розкошам подружкам, серед яких сестра розкрадача армійської техніки Романа Гринкевича, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, також відома особистість, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги.

Вірогідно, Беатриса Греченюк може мати певні права на Замок Закарпаття "Паланок", який у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки. Цей замок може бути для неї місцем відпочинку та відповідати її іміджу "справжньої принцеси". Крім того, Беатриса вказує у своєму Instagram, що є дизайнером інтер'єрів, а також володіє рестораном Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та дорогі вина.

У 2022 році, під час розгортання війни Росії проти України, драматичні події відбувалися і на Закарпатті. Андрій Петьовка, чоловік Беатриси, діяв у складних обставинах, пов'язаних із замовленням перепусток на виїзд за кордон для себе та свого свата Миколи Греченюка. Незважаючи на запити національних органів контролю, щодо законності цих дій, після обіцянок про волонтерську допомогу, ситуація знайшла свій розв'язок.

У цей період також народилася донька Беатриси, що, здається, мала би вимагати усієї уваги та зусиль. Проте, нещодавно виявлені фотографії з Instagram Беатриси Греченюк свідчать про те, що вона разом з чоловіком, можливо, і дочкою, відправилася у розкішну подорож до Італії. Їхня здатність до розкошів та бажання вражати неабиякі.

Проте, зауваження, які з'явилися відносно можливої контрабанди через Закарпаття, підштовхують до замислення. Чи всі ці розкішні придбання та подорожі фінансуються чесним шляхом, чи може, є ще один більш сумний джерело їхнього походження? Відомо, що саме ця область має сумну репутацію лідера з поставок незадекларованих товарів. Тому, необхідно приділити увагу цьому питанню для визначення його справжнього характеру та наслідків.

У висновках можна зазначити, що описаний у тексті приклад є лише одним із численних випадків, коли в Україні влада, бізнес та привілеї об'єднуються в одній особі або родині. Спільне володіння бізнесом, політична активність та розкішний спосіб життя стають визначними рисами окремих елітних класів, які не завжди відповідають закону і моралі.

Зазначений у тексті приклад також відображає загальну проблему корупції та контрабанди в Україні, особливо в регіонах, де контроль за оборотом товарів та послугами є менш ефективним. Це свідчить про необхідність подальших заходів з боротьби з корупцією, підвищення прозорості та відповідальності влади перед громадянами.

Нарешті, висновок полягає у необхідності посилення контролю та відкритості щодо діяльності представників влади та бізнесу, а також у підтримці механізмів, спрямованих на забезпечення суворої відповідальності за порушення закону та зловживання владою. Тільки таким шляхом можна досягти більшої справедливості та розвитку суспільства в цілому.