Військові просять виключити нардепів “Євросолідарності” з комісії по фортифікаціях

Працівники Державного бюро розслідувань здійснили успішну операцію, у результаті якої було викрито співробітника правоохоронних органів Київської області. Офіцер отримав неправомірну вигоду у розмірі 10 тисяч доларів США та брав участь у організації незаконного вирощування наркотичних засобів. Згідно з даними ДБР, цей співробітник поліції став частиною злочинної групи, яка здійснювала контроль над наркобізнесом у регіоні. Його роль полягала не лише в отриманні хабарів, а й у сприянні вирощуванню та розповсюдженню наркотиків, що значно ускладнювало боротьбу з цією проблемою на місцевому рівні.

За інформацією правоохоронців, група осіб, що займалась нелегальним виробництвом наркотичних засобів, діяла під прикриттям правопорядку, використовуючи зв'язки з державними структурами для уникнення покарання. В результаті проведених слідчих дій було задокументовано кілька фактів корупційної діяльності, що дозволило зібрати достатньо доказів для арешту підозрюваного. Наразі триває розслідування, і очікується, що найближчим часом будуть встановлені всі учасники цієї злочинної мережі.

Правоохоронця затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 310 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також підозрюваному повідомлено про пособництво у незаконному посіві та вирощуванні коноплі за попередньою змовою.

Особа, яка передавала хабар, підозрюється у наданні неправомірної вигоди та незаконному збуті наркотичних засобів за ч. 3 ст. 369 і ч. 3 ст. 307 КК України.

Наразі за місцем проживання підозрюваних проведено обшуки, під час яких вилучено мобільні телефони та чорнові записи. Суд обрав запобіжний захід для правоохоронця у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Державне бюро розслідувань оголосило підозру Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. За версією слідства, під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України він допустив серйозні порушення, що призвели до переплати понад 322 мільйони гривень. Ситуація стала наслідком укладання двох договорів з комерційними структурами в умовах воєнного стану, де державні кошти були витрачені неефективно.

Слідчі органи з'ясували, що Хмельницький, будучи посадовцем, не забезпечив належного контролю за цінами на постачання води та умовами укладених угод. У результаті цього не тільки державний бюджет поніс значні збитки, а й загальне фінансування потреб Збройних сил України було піддано ризику. Оскільки контрактні зобов'язання були укладені під час воєнного стану, розмір переплати виглядає ще більш кричущим на тлі поточної військової ситуації в країні.

Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Ужгород: місто на кордоні війни

У жвавому місті Ужгороді, що розташоване на крайньому заході України, молодь продовжує безтурботно веселитися та відвідувати нічні бари, оскільки тут ще не ввели комендантську годину і ризик обстрілів майже відсутній. Однак місцеві мешканці стурбовані присутністю офіцерів, які також відвідують нічні клуби у пошуках уникників військової служби.

У зв'язку з тривалістю конфлікту Київ вирішив вжити більш суворих заходів проти ухильників від призову, але деякі винятки існують, зокрема для осіб з вищою освітою, які знаходять шляхи уникнення мобілізації через навчання.

Згідно з воєнним станом, чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати з країни без спеціального дозволу. Таким чином, прикордонний Ужгород стає пунктом переправи для тих, хто намагається нелегально перебратися через річку до сусідньої Угорщини, проте такі спроби все частіше призводять до трагічних наслідків.

Навіть за таких умов, до Ужгорода приїжджають люди з інших регіонів, які прагнуть жити подалі від зони військових дій. Це призвело до помітного зростання населення міста і підвищення орендної плати за житло. Незважаючи на ризик мобілізації, нічні вечірки в Ужгороді продовжують тривати, відзначає The Times.

У підсумку, стаття розкриває складну ситуацію у місті Ужгороді, де молодь продовжує веселитися в нічних клубах, незважаючи на тривалу війну та загрозу мобілізації. При цьому, присутність офіцерів у нічних закладах створює певні ризики для молоді, яка намагається уникнути військової служби. Важливою проблемою стає також нелегальна переправа через кордон та зростання населення міста, що призводить до підвищення цін на нерухомість. Таким чином, стаття відображає складну реальність життя українців на кордоні зі зонами конфлікту та наголошує на необхідності знаходження ефективних рішень для вирішення цих проблем.