Військові просять виключити нардепів “Євросолідарності” з комісії по фортифікаціях

Останні атаки на танки "Абрамс" підтверджують серйозну уразливість бронетехніки перед атаками дронів. Незважаючи на наявні технології захисту, Україна не поспішає їх впроваджувати. Це створює серйозні загрози для безпеки військових і бронетехніки, що знаходиться на передовій. Велика частина втрат танків і артилерії зумовлена атаками дронів, що використовуються як засоби для знищення цілей. Українські танки, а також артилерійські установки потребують ефективного захисту від таких атак, проте поки ця проблема залишається недооціненою. Важливо активізувати роботу з розробки та впровадження ефективних захисних конструкцій для бронетехніки, які дозволять зменшити втрати та зберегти військову потужність.

Наразі проблема захисту бронетехніки від атак дронів є актуальною та нагальною. Історія свідчить, що існують різноманітні рішення для захисту, але їх впровадження затримується. Ініціативи у цьому напрямку розробляються як на рівні військових підрозділів, так і за участю приватних компаній. Захист бронетехніки від дронів може зменшити втрати та підвищити ефективність у веденні бойових дій. Наразі в Україні існують прогресивні технології для цього, але їх потрібно активно впроваджувати та розвивати. Забезпечення бронетехніки надійним захистом є питанням життя і смерті для військових, тому вирішення цієї проблеми потребує негайних дій та системного підходу з боку військового керівництва.

Українські військові постійно стикаються з проблемою захисту бронетехніки від атак дронів, що стає загрозою для їхньої ефективності та безпеки. Незважаючи на наявність різних технологій та рішень у цьому напрямку, їх впровадження затримується. Важливо звернути увагу на досвід інших військових підрозділів та приватних компаній, які вже розробили ефективні заходи захисту. Наразі необхідно активно впроваджувати і розвивати існуючі технології для забезпечення безпеки бронетехніки, що допоможе у підвищенні ефективності ведення бойових дій та зменшенні втрат.

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

Гемоглобін є важливим маркером стану кровотворної системи, адже саме він забезпечує перенесення кисню до тканин і підтримує нормальне функціонування організму. Коли його рівень знижується, людина може відчувати втому, запаморочення, слабкість, блідість шкіри та труднощі з концентрацією. Фахівці наголошують, що у багатьох випадках на цей показник можна вплинути природним шляхом — завдяки збалансованому раціону та корекції щоденних звичок.

Основним чинником, який допомагає підтримувати здоровий рівень гемоглобіну, є правильне харчування. Вживання продуктів, багатих на залізо, забезпечує організм необхідними компонентами для синтезу гемоглобіну. У пріоритеті — червоне м’ясо, печінка, індичка, бобові культури, горіхи, насіння та цільнозернові продукти. Серед різних джерел заліза особливо дієвими вважають субпродукти, зокрема печінку, яка містить високі концентрації біодоступного заліза та додатково забезпечує організм вітамінами групи B.

Важливе значення має і вітамін С, адже він допомагає організму якісно засвоювати залізо. Медики радять поєднувати м’ясні страви з овочами або фруктами, зокрема з цитрусами, ківі, болгарським перцем чи броколі. Навіть склянка апельсинового соку після обіду підсилює ефект харчування.

Для формування здорових еритроцитів організм також потребує фолієвої кислоти та вітаміну В12. Ці речовини містяться у зелених овочах, капусті, бобових, рибі, м’ясі та молочних продуктах. Додатковим природним джерелом мікроелементів є зелень — шпинат, петрушка та морська капуста, які можна додавати до основних страв.

Медики звертають увагу, що деякі продукти можуть знижувати засвоєння заліза. Кава, чай, газовані напої та надмірна кількість молочних продуктів блокують процеси всмоктування, тому їх рекомендується вживати окремо від основних прийомів їжі.

Покращити загальний стан кровообігу допомагає й фізична активність. Лікарі кажуть, що навіть легкі тренування, регулярні прогулянки або йога покращують насичення киснем і стимулюють вироблення еритроцитів.

Допоміжним засобом можуть бути й популярні домашні рецепти — соки з буряка, граната, моркви та яблук. При регулярному вживанні вони тонізують організм і сприяють поступовому підвищенню гемоглобіну.

Медики наголошують, що перед суттєвою зміною раціону або початком прийому добавок варто проконсультуватися з лікарем. Своєчасна корекція харчування покращує самопочуття та допомагає уникнути серйозних наслідків, пов’язаних із дефіцитом гемоглобіну.

У Харківській області правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій із реєстрами нерухомості, яка діяла протягом кількох років та дозволяла незаконно змінювати характеристики об’єктів. Завдяки цим махінаціям недобросовісні власники отримували можливість штучно збільшувати площі приміщень, змінювати їхнє функціональне призначення й оформлювати незавершене будівництво як готове житло, уникаючи офіційних дозволів і перевірок.

Розслідування показало, що в селищі Пісочин об’єкт незавершеного будівництва площею понад 500 квадратних метрів був зареєстрований як повністю завершений будинок, після чого його площа «зросла» до 728 квадратів. У Харкові на вулиці Кандаурова невелика квартира площею 26,5 квадратних метрів у документах перетворилася на трикімнатне житло площею 75 квадратів. Ще один приклад стосується гуртожитку на Харківському шосе, площа якого становила майже 6 тисяч квадратних метрів, але в реєстрах він «перетворився» на інший об’єкт із зовсім іншим призначенням.

Керує схемою адвокат Валентин Мельник, використовуючи зв’язки у Міністерстві юстиції. До змови залучені високопосадовці відомства: В’ячеслав Хардіков, Ірина Свистун та Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області та кум Мельника. Під його контролем працюють реєстратори, формально при місцевих радах, але фактично — в офісі на вулиці Сумській, 96.

До операцій із підробки реєстрів залучені також Сергій Зоткін, Олег Жбадинський, Ігор Тесленко та Ірина Романюк. Вони вносять зміни до реєстрів, легалізуючи збільшення площ або зміну призначення об’єктів.

Незважаючи на десятки скарг і рішення судів, які зобов’язували ДБР, СБУ та БЕБ відкрити провадження, деякі дії залишаються невиконаними, що свідчить про саботаж правоохоронних органів. Міністр юстиції Галущенко поки що ігнорує викриття, фактично покриваючи схему.

Останнім часом дедалі більше експертів і громадських аналітиків звертають увагу на непрозорі процеси в роботі Ради національної безпеки і оборони України. Вони наголошують, що у структурі, яка має бути ключовим центром ухвалення стратегічних рішень у сфері безпеки, помітні ознаки політичного та бізнесового впливу, що суперечить принципам державного управління в умовах війни.

Фахівці вказують на конфлікти інтересів і можливу участь окремих посадовців у схемах, які фігурують у розслідуваннях антикорупційних органів, зокрема НАБУ. За їхніми словами, у частині рішень РНБО можна простежити вплив осіб, пов’язаних із бізнес-групами, які роками мали інтереси в енергетичному секторі. Це породжує недовіру до процесу ухвалення санкцій, кадрових і стратегічних рішень, що мають визначальне значення для безпеки держави.

У центрі нинішнього скандалу — бізнесмен Тимур Міндич, давній партнер Володимира Зеленського по медійному бізнесу. Саме його, під кодовим ім’ям “Карлсон”, НАБУ і САП називають організатором масштабної корупційної схеми навколо “Енергоатому” і тендерів у сфері енергетики.

За версією слідства, “бек-офіс Міндича” впливав на стратегічні держпідприємства, вибудовуючи систему “відкатів” і контролю над грошовими потоками. Обшуки, сотні годин записів, десятки підозр — це вже не чутки, а документи, оприлюднені антикорупційними органами.

На цих плівках згадуються колишній міністр енергетики, а нині міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук. Їхні імена фігурують у контексті впливу на енергетичні компанії та кадрові рішення в секторі. Сам Галущенко, за словами учасників розмов, називається “людиною Деркача” — колишнього проросійського політика Андрія Деркача, хоча його власного голосу на оприлюднених фрагментах не чути.

Паралельно міжнародні медіа пишуть про розслідування понад $100 млн можливих “відкатів” в енергетиці, обшуки, відставки й резонанс серед західних донорів.

І тут ми повертаємось до РНБО. Сьогодні в цьому органі, який визначає санкційну політику й ключові рішення у сфері безпеки, одночасно присутні:

Герман Галущенко — колишній міністр енергетики, нині міністр юстиції, фігурант “плівок Міндича”;

Світлана Гринчук — міністерка енергетики, яка також з’являється у записах НАБУ;

Рустем Умєров — колишній міністр оборони, нинішній секретар РНБО, відповідальний за координацію всього сектору безпеки й оборони.

Тобто люди, чиї імена звучать у матеріалах резонансних корупційних справ, сьогодні офіційно входять до складу Ради нацбезпеки. І саме вони, серед інших, мають право голосу, коли РНБО ухвалює рішення про санкції щодо того самого Міндича та його оточення.

Це вже не метафора й не чорний гумор, а реальний конфлікт інтересів, від якого залежать мільярди бюджетних гривень і довіра західних партнерів.

Окрема, але пов’язана історія — оборонні закупівлі часів, коли Рустем Умєров очолював Міноборони, а до того — системні провали в цій сфері.

Громадські розслідування неодноразово показували, як під час найгарячіших боїв, коли ЗСУ бракувало боєприпасів та техніки, Міноборони укладало угоди з посередниками, які або не постачали нічого, або поставляли відвертий мотлох. На цьому тлі знову спливає стара, але показова історія контракту Міноборони з Everest Limited.

Ще у 2016 році оборонне відомство підписало контракт з Everest Limited на 722,6 млн грн — компанія без досвіду в оборонці мала розробити програмне забезпечення для автоматизованої системи управління військами “Дзвін-АС”. За даними розслідувань, проект так і не був реалізований належним чином, а гроші розчинилися в ланцюжку підрядників.

Цей кейс став символом того, як в оборонці роками працювали схеми: фіктивні підрядники, завищені кошториси, “мертві” контракти. І вже часів Умєрова питання якості боєприпасів та прозорості закупівель знову вийшло на перші шпальти — від історій з неякісними мінометними мінами до конфлікту навколо Агентства оборонних закупівель і кримінальних проваджень щодо можливого зловживання повноваженнями.

У результаті маємо ситуацію, коли людина, до якої є серйозні питання щодо ефективності оборонних закупівель, тепер відповідає за координацію всього сектору безпеки й санкційної політики в статусі секретаря РНБО.

Паралельно в енергетичному секторі та екологічному блоці, де працювали й працюють Галищенко та Гринчук, слідство НАБУ описує “бек-офіс”, який міг впливати на контракти “Енергоатому” та інших стратегічних компаній.

За логікою підозр, “спрут” мав довгу руку: від тендерів на захист енергооб’єктів до спроб “зайти” у керівні органи інших держкомпаній. І тепер частина цього ж кола опинилася в органі, який:

запроваджує санкції проти бізнесу й посадовців,

погоджує ключові рішення щодо енергетичної безпеки,

може де-факто впливати на долю будь-якого великого гравця на ринку.

Саме тому історія з РНБО в такому складі виглядає небезпечно: санкційна політика ризикує перетворитися не лише на інструмент нацбезпеки, а й на важіль тиску або захисту “своїх”.

У підсумку маємо дивну, але дуже показову картину.

Галущенко, Гринчук, Умєров — це не просто прізвища з чиновницьких біографій. Це вузли однієї системи, яка зрослася з грошовими потоками, бізнесом, політикою та обороною. Системи, що одночасно:

фігурує в антикорупційних розслідуваннях;

розподіляє мільярди гривень у чутливих секторах;

сидить за столом у РНБО й ухвалює рішення, які визначають, кого карати санкціями, а кого — рятувати.

От і виходить, що “спрут” уже давно не ховається в тіні — він офіційно інтегрований у владну вертикаль.

І питання сьогодні не лише в тому, кого НАБУ наступним оголосить підозрюваним. Питання в іншому: чи готова держава чесно визнати, що система нацбезпеки, покликана захищати країну від зовнішніх і внутрішніх загроз, сама опинилася під впливом людей із “бек-офісу”, проти якого ці ж органи нібито й мають боротися.