П’ятниця, 16 Січня, 2026

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Важливі новини

Україна готує нові пропозиції Трампу щодо санкцій проти Росії

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента України розробляють нові пропозиції для адміністрації Дональда Трампа. Ключовим елементом цих ініціатив мають стати санкції проти Росії. За даними співрозмовників, на Банковій переконані, що їм вдалося переломити так званий «ефект Аляски» — ситуацію, яка створила враження, що процес врегулювання конфлікту може перейти у швидку фазу. Тепер, на думку […]

Ірина Калініна та доходи від готельного бізнесу: загадка оренди в “Глухомані”

За другу половину 2024 року Ірина Калініна, дружина заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Максима Калініна, задекларувала дохід у розмірі майже 6 мільйонів гривень. За інформацією журналістів «МедіаДоказу», значну частину цих коштів вона отримала завдяки здачі в оренду номерів у популярному готельному комплексі «Глухомань», що розташований неподалік Полтави. Проте виникає кілька запитань щодо цієї ситуації, адже сама Ірина Калініна не є власницею нерухомості в цьому комплексі і не займається його орендою.

«Глухомань» — це великий готельний комплекс, що знаходиться в селищі Нижні Млини, відомий своїм розташуванням серед лісів та мальовничих краєвидів. Комплекс включає в себе два готелі, кілька дерев'яних будиночків для відпочинку, а також аквапарк. Вартість проживання в ньому варіюється від 2000 до 3500 гривень за ніч, що дозволяє йому привертати чимало туристів і відпочивальників.

Ірина Калініна зареєструвала ФОП у травні 2024 року. До цього вона працювала головною спеціалісткою управління освіти Кіровоградської ОДА і отримувала соціальні виплати. Протягом семи місяців після реєстрації ФОП вона отримала 5,8 млн грн прибутку від готельної діяльності та надання послуг тимчасового розміщення. У документах вона не зазначена як власниця чи орендарка нерухомості комплексу.

Журналісти відзначають, що номер телефону, який Ірина вказала при реєстрації ФОП, збігається з контактними даними ТОВ «Ресторан Глухомань» та ТОВ «Готель Аквапарк Глухомань». Той самий номер використовувала ФОП Альона Руденко, дружина брата Владислава Руденка. У соціальних мережах є спільні фотографії відпочинку Ірини Калініної та Альони Руденко.

Максим Калінін у коментарі заявив, що його дружина займається підприємницькою діяльністю та сплачує податки, тому він не бачить порушень. Раніше журналісти фіксували, що Калінін ігнорував запити щодо можливих корупційних схем, зокрема щодо зміни маршрутів громадського транспорту в Полтаві та підписання прямих договорів без тендерів. У відповіді пресслужби Полтавської ОВА він спростував усі звинувачення колишньої керівниці управління інфраструктури Тетяни Костенко, зазначивши, що організація пасажирських перевезень належить виконавчому комітету Полтавської міської ради, а не посадовцям ОВА, та що всі процедури закупівель відбувалися відповідно до законодавства.

Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

Хотів, щоб колишня менше пила, а сам отримав штраф: суд визнав чоловіка винним у домашньому насильстві

У Глобинському районному суді Полтавської області винесли вирок у справі про домашнє насильство, що сталося в селі Жуки в ніч на 27 червня. Близько другої години ночі між охоронцем місцевої компанії та його колишньою дружиною виникла сварка. Чоловік дорікав жінці через зловживання алкоголем та вдавався до образ. Як наслідок, потерпіла зазнала психологічного тиску та емоційної […]

Російські дрони вбили трьох людей на Одещині, пошкоджені будинки

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Рано вранці російські дрони атакували південні регіони області, зокрема місто Ізмаїл. За словами Кіпера, сили протиповітряної оборони діяли в умовах тривалого та напруженого бою. Незважаючи на зусилля, дрони влучили у житловий сектор, пошкодивши приватні та багатоквартирні будинки, господарські споруди та автомобілі. Внаслідок атаки виникло кілька пожеж, які оперативно загасили рятувальники. Наразі правоохоронці документують наслідки терористичного акту.

«Людям надається вся необхідна допомога», – запевнив голова Одеської ОВА.

Атаки на Одещину – не єдині удари, яких зазнала Україна останніми днями. 26 вересня російські війська завдали ракетно-дронових ударів по низці регіонів. Зокрема, у Івано-Франківську пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до знеструмлення частини міста. В Одеському районі загинула 62-річна жінка через ракетний удар. На Миколаївщині внаслідок обстрілів постраждав об’єкт енергетичної інфраструктури, а в Запоріжжі авіаудари спричинили поранення восьми людей, серед яких дитина. Також зафіксовано обстріли на Київщині, Донеччині, Харківщині та Сумщині.

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”.

“Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає нам кадрів для того, щоб втримувати лінію оборони, здійснювати певні ротаційні дії та забезпечувати передові позиції саме кваліфікованими спеціалістами? Ні, не вистачає, в нас завжди дефіцит кадрів. Тобто передня лінія бойового зіткнення завжди послаблена”, – сказав він.

За словами військового, армії потрібні молоді люди, в яких “гаряча кров”, які швидко вміють навчатися, які не мають протрузій, проблем зі спиною та колінами. Він зазначив, що 18-річні хлопці та дівчата зможуть швидко навчитися використовувати дрони.

“Але мінуси в тому, що 18 років – це трохи зарано для того, щоб побачити війну”, – наголосив Оропай.

За його словами, у молоді ще немає сімей та дітей, вони не продовжили свій рід.

“Ми переможемо в цій війні великою кров’ю та великими втратами. Я схиляюся до того, що у 18 років мобілізовувати зарано. Я дуже хочу ротації, бачити сім’ю, щоб війна якнайскоріше закінчилася, але не тою великою кров’ю, коли 18-річні хлопці, які не бачили життя, не вступили в шлюб і не мають дітей йшли до війська”, – підкреслив військовий.

Він наголосив, що ідею про пониження мобілізаційного віку навіть на рік не підтримує. Військовий вважає оптимальним мобілізовувати з 25 років, бо це вже досить зріла людина. При цьому підтримує ідею добровільного долучення до війська людей, яким менше ніж 25 років.

Відповідаючи на запитання з приводу того, що деякі народні депутати кажуть щодо можливості знизити мобілізаційний вік з 25 років на рік-два, Оропай зазначив, що нехай їх діти покажуть приклад.

“Якщо депутати кажуть, що можна понизити мобілізаційний вік на рік-два, то я хотів би запитати у більшості депутатів, де зараз їх сини. Коли буде сформований батальйон синів депутатів і я їх побачу на передовій, тоді я буду вважати, що треба відправляти 22-23 річних людей на передній край лінії зіткнення й виконувати поставлені бойові задачі. А сьогодні – 25 років. І давайте на цій цифрі зупинимося”, – сказав він.

Військовий зазначив, що в його підрозділі є 18 і 19 річні хлопці та дівчата, які прекрасно виконують поставлені бойові завдання, але їх не так багато. За його словами, не потрібно примусово мобілізували навіть в 20-22 роки.

“Людина без дітей, без сім’ї, яка не дала наступне покоління. Це до нічого хорошого не призведе, бо нація втрачатиме майбутнє в довгостроковій перспективі. Ми повинні відтворювати свій генофонд. Я б не хотів, щоб юні хлопці зараз виїжджали в інші країни, розуміючи, що їх можуть бусифікувати”, – наголосив військовий.

Як ми повідомляли, радник з нацбезпеки адміністрації президента США Джо Байдена Джейк Салліван вважає, що проблема з мобілізацією в Україні та з кількістю мобілізованих громадян розвивалася з плином часу. Вона стала більш гострою протягом минулого року, тому Україні доведеться ухвалити самостійне рішення про те, необхідно чи ні знизити мобілізаційний вік до 18 років.

Салліван також наголосив, що потреба України “мати можливість” повністю укомплектувати бригади й батальйони зростає в міру того, як США постачає величезну кількість боєприпасів і військової техніки.

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини