Понеділок, 8 Вересня, 2025

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Важливі новини

Співробітника Міноборони Лієва відпустили без заходів запобігання, хоча йому доводиться відповісти за зниклий мільярд

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про

Російські ракети атакували Зміївську громаду, зафіксовані жертви та численні пошкодження

Уночі 3 червня, історія нашої землі знову осягнула біль і страх. Російські загарбники, безжальні, як завжди, спустили на нас свою смертельну руку. Цього разу жертвою стала Зміївська громада Харківської області, мирне містечко, що неслило в собі спокій і співчуття.

Темна ніч, пронизана вибухами та вогнем, принесла лихо. Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, тремтячи від обурення та розпачу, стояв перед нацією, щоб розповісти про катастрофу. Ракети, які несли смерть, не дістали милосердя навіть до будинків відпочинку, де люди шукали тілесний та духовний відпочинок. Тепер там лишилися лише руїни та спогади про минуле щастя.

Серце нашої нації знову переживало біль втрат. Є жертви, є поранені — ця війна забирає найцінніше, залишаючи тільки сліди траурної пам'яті. Але навіть серед розрухи і скорботи, від нас вимагають силу, єдність і непохитну віру у майбутнє. Нехай кожен вибух ракети зміцнить нашу вольову стійкість, а кожна сльоза перетвориться на кристалічний оберіг нашої незалежності. Нехай жертви цієї трагедії стануть останніми, а мир і злагода повернуться до нашої землі.

“Противник випустив щонайменше п’ять ракет на громаду після опівночі, що призвело до влучань на територію відпочинкового комплексу. Один цивільний чоловік загинув, дані про постраждалих уточнюються”, — повідомив він.

Також двоє цивільних отримали поранення, чоловік і жінка, додав Синєгубов.

“Будинки бази відпочинку зазнали пошкоджень”, — додав він.

Раніше, невдовзі після опівночі 3 червня, містяни почули вибухи в Харкові. Місцеві жителі визначили, що вони походили з-поза меж міста. У зв’язку з цим у Харківській області оголосили повітряну тривогу, попереджаючи про загрозу ворожих авіаційних ударів і ракетного обстрілу.

Росія підтвердила перший удар ракетами ATACMS по своїй території

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Міноборони РФ заявляє, що було збито п’ять таких ракет і ще одну пошкоджено. Уламки впали на «технічну територію військового об’єкта», спричинивши пожежу.

В українських пабліках з’явилося відео, як стверджується, запуску цих ракет.

Нагадаємо, Генштаб України запуск ATACMS не підтверджував.

При цьому сьогодні, після дозволу на «далекобій» від США, Росія остаточно затвердила свою нову ядерну доктрину і заявила, що використання Україною американських ATACMS проти РФ може спричинити ядерну відповідь.

Клан Поворозника: Як заступник Кличка став частиною будівельних афер

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Його робота була пов’язана з видачею ліцензій, що дозволяло йому отримувати додаткову винагороду за “прискорення процесу”. До прикладу, за ліцензію вартістю 255 гривень він міг брати до 5000 доларів. Поворозник також мав зв’язки з УБОП, що допомагало йому зберігати свою посаду, незважаючи на можливі корупційні практики.

Микола Поворозник, формально не займаючись бізнесом, оформив сімейні компанії на свою дружину. Сам Поворозник є співзасновником Благодійного фонду «Ніхто, крім нас», який займається волонтерською та благодійною допомогою, що також може бути пов’язане з його фінансовими інтересами.

Ще одним співзасновником фонду «Ніхто, крім нас» є Віктор Олександрович Білич – добре відома постать у Києві. Разом з Михайлом Голицею, Миколою Негричем та В’ячеславом Непопом його часто називають членом так званого «будівельного клану» в керівництві Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей клан, який утворився навколо будівельного бізнесу, зайшов у київську владу за часів мера-будівельника Олександра Омельченка і до сьогодні контролює найбільші будівельні компанії Києва, такі як «Житлоінвестбуд-УКБ», «Київміськбуд», «Фундамент» та інші.

Віктор Білич народився 13 березня 1964 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області, тобто він односелець Миколи Поворозника. Дружина Віктора Білича, Наталія Миколаївна, працювала начальником Відділу по роботі з персоналом КМДА завдяки чоловікові та його односельцю Поворознику, а також є засновницею ТОВ «Сіті-Прайм».

Віктор Білич раніше працював на Київському заводі «Антонов» і мав освіту авіаційного інженера. Після цього, у 1994 році, він став заступником керівника Київського Фонду державного майна, а з 2000 по 2006 рік очолював Головне управління з питань підприємництва КМДА. Саме Віктор Білич у 2001 році запросив Миколу Поворозника до свого управління, просуваючи його кар’єру. Відзначимо, що якщо інформація про «заробітки» Поворозника на видачі ліцензій відповідає дійсності, то частина цих грошей, ймовірно, діставалася і Біличу.

При Леоніді Черновецькому Білич перейшов працювати в «Житлоінвестбуд», а Поворозник залишився в КМДА. У грудні того ж року Поворозник став начальником Головного управління з питань регуляторної політики і підприємництва, розширивши «торгівлю» дозволами та ліцензіями. У 2012 році він став заступником начальника Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА і продовжував очолювати відділ видачі дозволів. У 2013 році Поворозник став заступником начальника Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а через кілька місяців – директором Департаменту економіки та інвестицій КМДА.

У січні 2016 року Поворозника призначили заступником голови КМДА з координацією департаменту економіки та інвестицій, бюджету та фінансів, податкової політики та банківської діяльності, а також тендерних закупівель. Це призначення здійснив Віталій Кличко. Дивно, що Поворознику завжди доручають посади, де гроші йдуть до рук, і хоча корупція процвітає, сам він виглядає як чесний службовець, що живе на зарплату.

Поворозник довгий час залишався в тіні, і лише в 2016 році став фігурантом невеликого скандалу. Журналісти звернули увагу на його дорогий годинник Hublot Big Bang, вартість якого коливається від 6700 до 8400 доларів. Ця покупка виглядала особливо підозріло на тлі його декларацій, де він зазначав, що його річний дохід за 2015 рік складав всього 222 тисячі гривень, що відповідає вартості годинника. До того ж, його дружина Валентина Поворозник за 2015 рік заробила 36 тисяч гривень, а за 2016 рік – лише 27 тисяч гривень, незважаючи на те, що вона є співвласницею двох компаній.

Поворозник також неодноразово отримував матеріальну допомогу з міського бюджету, в тому числі двічі у 2017 році. Це, ймовірно, стало для нього звичною практикою, адже у 2016 році він вже звертався за такою допомогою, стверджуючи, що вона необхідна для вирішення соціально-побутових питань.

З грудня 2017 року Микола Поворозник став першим заступником мера столиці, фактично керуючи Києвом у відсутності Кличка. Призначення заступників голови КМДА узгоджуються з Кабінетом Міністрів. Микола Поворозник регулярноз 2015 року відвідує Кабмін з майже “приватними візитами”, що може свідчити про наявність там його “покровителів”.

З ким ще пов’язаний Микола Поворозник? Співзасновником фонду є Геннадій Волянек, чия дружина Тетяна Валентинівна Волянек є головним економістом Департаменту банківського нагляду НБУ. Інший співзасновник фонду, Сергій Когут, володіє ТОВ «Спайс АС», яке займається оптовою торгівлею ліками в Києві і є протестантським проповідником. Когут був пов’язаний зі скандалом з закупівлею ліків для онкохворих у обхід системи ProZorro, який, за інформацією, намагався загасити Поворозник.

Компаньйоном Валентини Поворозник по ТОВ «ЛЕСТА-А» є Олеся Козлова, дочка чиновника МЗС Володимира Козлова. Її компаньйон по ТОВ «Електронний розрахунковий центр» Дмитро Стеценко був радником Леоніда Черновецького, займаючись продажем залізничних квитків через термінали. Ще одним співзасновником цієї фірми був Олександр Густавович Вінницький – скандальний підприємець з обширними зв’язками, в тому числі з колишнім прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Його дружина Людмила Денисюк, яка працювала в КМДА з 2006 по грудень 2014 року, прославилася низкою корупційних скандалів.

У серпні 2016 року, за досить підозрілих обставин, пішов у відставку начальник КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (БТІ) Василь Сенчук, який очолював установу протягом 15 років (з 2001 року). Відставка цього беззмінного керівника викликала безліч чуток, а справжні причини залишилися загадкою. За інформацією наших джерел, ініціатором цієї відставки став новий заступник мера Микола Поворозник, який відомий своєю здатністю ретельно маскувати свої наміри і дії.

Київрада своїм рішенням №786 призначила відкритий конкурс на посаду нового директора БТІ. Але за три дні до конкурсу Поворозник, який контролює роботу столичного БТІ, призначив на цю посаду свого односельчанина Віктора Білича. Після звільнення з КГГА у 2006 році Білич працював у КП «Житлоінвестбуд – УКБ», одному з ключових підприємств будівельного клану Непопа-Негрича-Голиці-Білича, відомого також як «будівельна мафія». Логічно, що цей клан поставив свого представника на чолі БТІ.

Білич, провівши масштабну чистку під приводом реорганізації та скорочення, призначив своїм заступником Дениса Гаврикова. Гавриков мав досвід роботи у приватних БТІ, зокрема в таких компаніях, як «Горспецексперт», «ЖилЕксперт», «БТІ-Столиця», «БТІ Юкрейніан Груп», «Всеукраїнське БТІ, реєстрації та оцінки нерухомого майна». Одна з його особливостей – видача самим собі довідок про відсутність кримінальної відповідальності, які він використовував для обману клієнтів приватних БТІ. Крім того, джерела SKELET-info стверджують, що Гавриков часто вживає наркотики і психотропні речовини, що може впливати на його адекватність.

Отримавши посаду в державному БТІ, Гавриков ініціював укладення меморандуму про співпрацю з громадською організацією «Офіційне суспільство БТІ України», заснованою двома приватними БТІ, де він працював. Меморандум передбачав вільний доступ цієї організації до архівів столичного БТІ, навіть для «недопущення крадіжок». Це було досить дивно, враховуючи, що архіви БТІ охороняються МВД.

Після цього Билич пішов у відпустку, офіційно призначивши Гаврикова в.о. начальника БТІ, а потім у відставку. Преса побачила в цьому прояв небажання Білича брати участь у корупційних схемах, але ця версія є сумнівною. Білич – авторитет у порівнянні з Гавриковим і міг легко його звільнити. Здається, Гавриков міг бути людиною Поворозника, який спробував реалізувати свою схему, але не знайшов спільної мови з Біличем. Однак, чому ж не призначити Гаврикова відразу на посаду начальника БТІ?

Неофіційні джерела пропонують іншу, більш правдоподібну версію: будівельний клан вирішив взяти під контроль або навіть знищити столичне державне БТІ. Спочатку Поворозник призначив Білича, який розставив потрібних людей, а потім пішов у відставку, залишивши Гаврикова на чолі.

У БТІ почалися проблеми: призначення на посади людей Гаврикова, зникнення документів, підробка документів, реєстрація «заднім числом», дорогий ремонт офісу приватною фірмою без тендера (незаконно). Гавриков швидко опинився в скандалі, і обурені ним люди звернулися до Кличка. 25 січня 2017 року новим в.о. начальника БТІ став Микола Сушка, але він пробув лише дві тижні. Поворозник приклав зусилля, і 10 лютого 2017 року замість Сушки в.о. начальника БТІ стала Надія Ященко, одна з найстарших працівників БТІ, яку Гавриков зробив своїм заступником. Ященко продовжила справи Гаврикова: розірвала договір з МВД про охорону і уклала новий з приватною фірмою, що дозволило корупціонерам отримати доступ до архівів БТІ, проводила тендери в обхід системи ProZorro, уклала мільйонний контракт на закупівлю комп’ютерів з фірмою, засновником якої є росіянин.

Однак найбільше насторожує те, що і при Гаврикові, і при Ященко в БТІ часто з’являється Юлія Петрощук – особа з багатим кримінальним минулим. Її чоловік був засуджений за шахрайство з нерухомістю, а сама вона працює в цьому бізнесі «неофіційно», є зв’язковою між «чорними ріелторами», шахраями, приватними фірмами і державними установами. Її поява в головному столичному БТІ, де архіви опинилися в руках корупціонерів, схожа на запуск лисиці в курник. Петрощук також часто бачать не тільки в БТІ, але й у КМДА, де вона відвідує Миколу Поворозника, який навіть видав їй постійний пропуск.

Отже, столичне БТІ стало центром масштабної афери, де з одного боку присутні «чорні ріелтори», з іншого – перший заступник голови КМДА Поворозник, а за всім цим стоїть «будівельна мафія».

Справа про Хабарництво

14 квітня 2020 року співробітники СБУ зафіксували факт вимагання хабара у 125 тисяч доларів (понад 3 мільйони гривень) від представника будівельної компанії Миколою Поворозником через посередника.

Посадовець вимагав гроші за вплив на рішення щодо погодження містобудівних умов і обмежень. Спеціалісти СБУ затримали посередника після отримання частини хабара в сумі 60 тисяч доларів.

Згідно із задокументованими даними, посередник діяв за вказівкою та узгодженням з Миколою Поворозником. Разом вони планували отримати також 246 тисяч доларів за інший будівельний проект. Також в рамках розслідування СБУ провели обшуки у КМДА.

Тоді ж Микола Поворозник був відсторонений від посади першого заступника голови КМДА.

Але вже через рік заступник мера га своїй сторінці в Facebook повідомив, що досудове розслідування у його справі завершено і справа передана до суду з обвинувальним актом.

Поворозник заявив, що не є стороною кримінального провадження, і наголосив, що ані він, ані інші працівники КМДА не є учасниками справи. Для підтвердження своїх слів він оприлюднив відповідь на запит від керівника слідчого управління СБУ в Києві Ігоря Хоменка.

Чиновник також повідомив, що подав заяву про поновлення на посаді міському голові Києва Віталію Кличку. “Я готовий повернутися до виконання своїх обов’язків і вважаю, що моє поновлення буде справедливим і законним”, – зазначив Поворозник.

Розкрадання на ремонті військового шпиталю

Весною цього року Кличко та Поворозник здійснили філігранну схему – вкрали гроші на ремонті військового шпиталю, а потім взяли на контроль розслідування факту завищених цін і показали себе господарниками, що економлять державні кошти.

У січні 2023 року Київський міський клінічний шпиталь ветеранів уклав угоди на ремонт приміщень 1, 2, 3 та 12 поверхів на загальну суму 288 мільйонів гривень з генеральним підрядником ТОВ «Абсолют-клімат».

24 січня у системі «Прозорро» з’явилось повідомлення про розірвання угоди на ремонт фасаду лікарні на суму 504 мільйони гривень. Причини розірвання угоди не уточнюються, відомо лише, що розрив відбувся за згодою сторін.

Але повернемось до угод на суму 852 мільйони гривень. На цих поверхах створюють реабілітаційний центр для військових, поранених на війні з Росією.

Хронологія тендерів на ремонт шпиталю:

У грудні «Центр протидії корупції» подав заяву до Офісу Генерального прокурора, яку було скеровано до НАБУ, щодо цих закупівель. Раніше «Наші гроші» виявили завищення цін на будівельні матеріали в кошторисах ремонту шпиталю.

Зокрема, у ремонті 1, 3 та 12 поверхів було виявлено завищені ціни на матеріали. Легковирівнювальна стяжка Cerezit CN-178 у нових угодах коштує 33,7-34,8 грн/кг, тоді як у «Хенкель Баутехнік (Україна)» вона продається по 25,2 грн/кг, а у «Інтербудсервіс» – по 21,5 грн/кг.

Лінолеум для цих поверхів оцінюють по 2 424 грн/кв. м, що більше ніж у два рази дорожче, ніж у угоді на ремонт 4-го поверху, де його вартість була 1 031 грн/кв. м.

Плити стельові «Армстронг» для нових поверхів враховані по 906 грн/кв. м, тоді як для 4-го поверху ці плити оцінювались у 426 грн/кв. м.

Загальна переплата за цими матеріалами на 1, 3 та 12 поверхах становить близько 13 мільйонів гривень, що могло б забезпечити щоденне триразове харчування пацієнтів шпиталю протягом року.

Ціни на інші матеріали в ремонті також були значно завищені. Наприклад, алюмінієві композитні панелі для фасаду закуповували по 5 674 грн/кв. м, тоді як в «Епіцентрі» їх ціна варіюється від 566 до 1 356 грн/кв. м. Сталеві радіатори замовляли по 14 912 грн, хоча в магазинах «Ромстал Україна» та «Тепло Опт» їх ціна становила 6 008 грн.

«Наші гроші» зацікавились таким стрибком і подали запити щодо цін будматеріалів Госпіталю ветеранів, Департаменту охорони здоров’я КМДА і міському голові Віталію Кличку, який у липні особисто перевіряв, як іде ремонт. Однак жоден з адресатів такої інформації не надав.

Відтак до них полетіли запити вже від народного депутата Ярослава Юрчишина ( партія “Голос”). Віталій Кличко не зміг відмовити нардепу і надав підсумкові відомості ресурсів. Вочевидь його підлеглі знали, які відкриття зроблять «Наші гроші» у цих документах. Тому в супровідному листі вказали, що мер особисто не має відношення до цієї історії, а Департамент здоров’я і комунальний госпіталь самостійно виконують покладені на них функції.

Але вже в липні 2024 виявилось, що координацію роботи Департаменту охорони здоров’я КМДА здійснював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

У квітні 2024 року Віталій Кличко вирішив очолити “боротьбу з розкраданням”: голова Києва звернувся до НАБУ з результатами внутрішнього аудиту ремонту госпіталю. Аудитори виявили порушення на суму 820 тисяч гривень, які вже були усунені шляхом коригування документації та монтажу обладнання. Замовник також розірвав договір на ремонт фасадів, покрівлі та заміни вікон на суму 102,19 мільйона гривень, щоб уникнути подальших ризиків втрат.

Кумівство

Створивши клан при КМДА Микола Паворозник почав допомагати і своїм родичам.

Наприклад невістка Поворозника виграла тендери на 560 млн гривень. Про це розповів колишній радник мера Києва Бахматов.

Скромна журналістка Олександра Ринг у 2017 році (коли Поворозник став першим заступником) раптово вирішила змінити рід діяльності та стала співзасновницею ТОВ «Нідком», яке займається будівництвом.

Цю суму компанія отримала на 21 тендері в період з 2019 по липень 2021 року. За підрахунками Бахматова, навіть без врахування відкатів і розкрадань родина Поворозника заробила на цих підрядах не менше ніж 100 млн грн.

Але хіба можна повірити, що чиновники і їхні партнери не вкрали нічого? Ймовірно, реальний прибуток родини першого заступника Кличка перевищив 250 млн гривень.

Цікаво, що офіційно син Поворозника одружився з Олександрою лише в 2020 році, і через два тижні вона відмовилася від участі в «Нідкомі», щоб не піддавати підозрі своє прізвище.

Виїзд за кордон

Також Поворозник регувлярно користується службовим становищем для безперешкодного виїзду за кордон під час війни. Він сім разів виїжджав з воюючої країни і щоразу мужньо повертався (на відміну від іншого заступника мера, Костянтина Усова, який після виїзду на навчання до США минулого літа більше не з’являвся на Хрещатику, 36).

Дати виїздів Миколи Поворозника за кордон: 18.09.2022, 02.10.2022, 25.11.2022, 14.12.2022, 25.03.2023, 26.04.2023 та 17.06.2023. Він подорожував за листами з КМВА та на підставі законодавства про відрядження чиновників, нібито у службових справах. При цьому лише перший перетин кордону здійснювався автотранспортом – мікроавтобусом. Всі інші подорожі Поворозник здійснював залізничним транспортом.

Заступника керівника «Полтаваелектроавтотрансу» затримали на «відкаті»

У Полтаві затримали заступника керівника КП «Полтаваелектроавтотранс» Івана Скакуна за отримання хабаря у вигляді «відкату» — посадовець вимагав 8% від уже оплаченої суми поставки товару. Передача коштів була зафіксована правоохоронцями у рамках спецоперації. За даними слідства, ще у квітні Скакун підтвердив домовленість із приватним підприємцем щодо «винагороди» — 8% за сприяння у розрахунках та уникнення […]

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”.

“Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає нам кадрів для того, щоб втримувати лінію оборони, здійснювати певні ротаційні дії та забезпечувати передові позиції саме кваліфікованими спеціалістами? Ні, не вистачає, в нас завжди дефіцит кадрів. Тобто передня лінія бойового зіткнення завжди послаблена”, – сказав він.

За словами військового, армії потрібні молоді люди, в яких “гаряча кров”, які швидко вміють навчатися, які не мають протрузій, проблем зі спиною та колінами. Він зазначив, що 18-річні хлопці та дівчата зможуть швидко навчитися використовувати дрони.

“Але мінуси в тому, що 18 років – це трохи зарано для того, щоб побачити війну”, – наголосив Оропай.

За його словами, у молоді ще немає сімей та дітей, вони не продовжили свій рід.

“Ми переможемо в цій війні великою кров’ю та великими втратами. Я схиляюся до того, що у 18 років мобілізовувати зарано. Я дуже хочу ротації, бачити сім’ю, щоб війна якнайскоріше закінчилася, але не тою великою кров’ю, коли 18-річні хлопці, які не бачили життя, не вступили в шлюб і не мають дітей йшли до війська”, – підкреслив військовий.

Він наголосив, що ідею про пониження мобілізаційного віку навіть на рік не підтримує. Військовий вважає оптимальним мобілізовувати з 25 років, бо це вже досить зріла людина. При цьому підтримує ідею добровільного долучення до війська людей, яким менше ніж 25 років.

Відповідаючи на запитання з приводу того, що деякі народні депутати кажуть щодо можливості знизити мобілізаційний вік з 25 років на рік-два, Оропай зазначив, що нехай їх діти покажуть приклад.

“Якщо депутати кажуть, що можна понизити мобілізаційний вік на рік-два, то я хотів би запитати у більшості депутатів, де зараз їх сини. Коли буде сформований батальйон синів депутатів і я їх побачу на передовій, тоді я буду вважати, що треба відправляти 22-23 річних людей на передній край лінії зіткнення й виконувати поставлені бойові задачі. А сьогодні – 25 років. І давайте на цій цифрі зупинимося”, – сказав він.

Військовий зазначив, що в його підрозділі є 18 і 19 річні хлопці та дівчата, які прекрасно виконують поставлені бойові завдання, але їх не так багато. За його словами, не потрібно примусово мобілізували навіть в 20-22 роки.

“Людина без дітей, без сім’ї, яка не дала наступне покоління. Це до нічого хорошого не призведе, бо нація втрачатиме майбутнє в довгостроковій перспективі. Ми повинні відтворювати свій генофонд. Я б не хотів, щоб юні хлопці зараз виїжджали в інші країни, розуміючи, що їх можуть бусифікувати”, – наголосив військовий.

Як ми повідомляли, радник з нацбезпеки адміністрації президента США Джо Байдена Джейк Салліван вважає, що проблема з мобілізацією в Україні та з кількістю мобілізованих громадян розвивалася з плином часу. Вона стала більш гострою протягом минулого року, тому Україні доведеться ухвалити самостійне рішення про те, необхідно чи ні знизити мобілізаційний вік до 18 років.

Салліван також наголосив, що потреба України “мати можливість” повністю укомплектувати бригади й батальйони зростає в міру того, як США постачає величезну кількість боєприпасів і військової техніки.

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини