Вівторок, 1 Вересня, 2026

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Важливі новини

Чашка гарячого какао як засіб захисту судин: нові результати дослідження британських вчених

Здається, звична чашка гарячого какао може стати не тільки смачним, але й корисним напоєм, здатним захистити серцево-судинну систему, особливо після тривалого сидіння. Таку цікаву інформацію представили британські вчені, чиї результати дослідження були опубліковані у виданні Daily Mail. У рамках експерименту, який проводили дослідники, 40 молодих чоловіків із різним рівнем фізичної підготовки проводили по дві години в нерухомому положенні. Це дослідження мало на меті вивчити, як довгий період сидіння може впливати на судини та які заходи можуть знизити негативний ефект.

Учасники експерименту були розділені на дві групи. Перша група перед початком дослідження випила какао з високим вмістом флаванолів — природних сполук, які допомагають поліпшити функцію серця і судин. Друга група отримала напій-плацебо, у якому флаванолів не було. Після двогодинного сидіння в нерухомому положенні дослідники перевірили стан судин обох груп. Результати показали, що в групи, яка споживала какао з флаванолами, судини залишалися в більш здоровому стані. Вони не зазнали таких змін у тонусі, як у групи, що пила напій без флаванолів.

Результат здивував навіть дослідників: у тих, хто пив натуральне какао, функція кровоносних судин залишилася стабільною, тоді як у решти значно знизилася. І це — незалежно від того, наскільки тренованими були учасники.

Докторка Катаріна Рендейро з Бірмінгемського університету, яка очолювала дослідження, пояснила:«Навіть короткі періоди сидіння можуть впливати на судини. Але вживання продуктів, багатих на флаваноли, допомагає цьому запобігти. Це, разом із короткими перервами на рух, може суттєво покращити стан судин і серця».

Отже, чашка якісного какао — не просто задоволення, а й потенційний “тренажер” для вашої судинної системи.

ЄС повертає мита на українські аграрні товари: новий розворот – Головне Відтранспортне

Євросоюз пішов на зустріч своїм фермерам, вживаючи заходи, які мають вплинути на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Згідно з повідомленням телеканалу Das Erste, на великі партії деяких українських сільськогосподарських товарів незабаром знову будуть стягуватися мита.

Представники Європарламенту та країн-членів ЄС досягли попередньої угоди щодо нових правил імпорту аграрної продукції з України. Однак ця угода ще потребує схвалення від країн-членів та парламенту ЄС.

Нові правила будуть застосовуватися лише до певних продуктів харчування з України, таких як м'ясо птиці, яйця, цукор, вівсяні крупи, кукурудза та манна крупа, а також мед. Ці сільськогосподарські товари можуть бути ввезені в ЄС безмитно лише до певної кількості, після чого необхідно буде сплатити митні збори.

Головна мета цієї угоди — підтримка фермерів у ЄС. Проте деяким країнам-членам Євросоюзу цього здається недостатньо. Наприклад, Угорщина виступила за можливість безмитного імпорту української пшениці лише до певної кількості.

Голоси також лунають зі сторони Франції, яка закликає до посилення митних правил. Хоча наразі ці правила не поширюються на пшеницю, Єврокомісія може вжити заходів, якщо ціни на пшеницю в ЄС раптово знизяться через український імпорт.

Вплив українського імпорту на ринок ЄС є предметом активних дискусій. Після схвалення Європарламентом і країнами ЄС нові правила почнуть діяти з 6 червня і будуть в силі протягом року. Нинішні митні пільги для України закінчуються влітку, і якщо до цього часу не буде затверджено нову постанову, пільги будуть скасовані без заміни.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з введенням Євросоюзом нових правил імпорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, зазначено, що на деякі українські аграрні товари незабаром знову будуть стягуватися мита. Угода про нові правила ще має бути схвалена країнами-членами ЄС і Європарламентом. Нові правила стосуватимуться лише певних продуктів харчування з України та обмежать безмитний імпорт до певної кількості.

Ця ініціатива має на меті захистити інтереси фермерів у Європейському Союзі, але викликає дискусії серед країн-членів ЄС. Деякі країни, як Угорщина і Франція, висловлюють побоювання та закликають до посилення митних правил. Наразі важко прогнозувати точний вплив українського імпорту на ринок ЄС, але сподіваються, що введені заходи забезпечать рівні умови для всіх учасників ринку.

Нові правила набудуть чинності після схвалення та будуть в дії протягом року. За необхідності, Євросоюз може вжити додаткових заходів для регулювання ситуації на ринку. Це важливий етап у взаємодії України з ЄС у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Китай продовжує постачати компоненти для дронів «Шахед» Росії та Ірану, незважаючи на існуючі санкції

Незважаючи на санкції, запроваджені США та Європейським Союзом, китайські...

Фіналіста Нацвідбору Якова Марного мобілізували до ЗСУ

Фіналіст Нацвідбору на Євробачення-2025 та соліст постпанк гурту “ДК Енергетик” Яків Марний наприкінці березня був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після цього в мережі з’явилося його перше фото у військовій формі — без звичної бороди й довгого волосся, які стали впізнаваними елементами його сценічного образу. Знімок опублікували в офіційному акаунті проєкту Армія TV. Автори […]

Земельний Бум: Прогнозується Зростання Вартості Землі в Україні на 40%

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”.

“Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає нам кадрів для того, щоб втримувати лінію оборони, здійснювати певні ротаційні дії та забезпечувати передові позиції саме кваліфікованими спеціалістами? Ні, не вистачає, в нас завжди дефіцит кадрів. Тобто передня лінія бойового зіткнення завжди послаблена”, – сказав він.

За словами військового, армії потрібні молоді люди, в яких “гаряча кров”, які швидко вміють навчатися, які не мають протрузій, проблем зі спиною та колінами. Він зазначив, що 18-річні хлопці та дівчата зможуть швидко навчитися використовувати дрони.

“Але мінуси в тому, що 18 років – це трохи зарано для того, щоб побачити війну”, – наголосив Оропай.

За його словами, у молоді ще немає сімей та дітей, вони не продовжили свій рід.

“Ми переможемо в цій війні великою кров’ю та великими втратами. Я схиляюся до того, що у 18 років мобілізовувати зарано. Я дуже хочу ротації, бачити сім’ю, щоб війна якнайскоріше закінчилася, але не тою великою кров’ю, коли 18-річні хлопці, які не бачили життя, не вступили в шлюб і не мають дітей йшли до війська”, – підкреслив військовий.

Він наголосив, що ідею про пониження мобілізаційного віку навіть на рік не підтримує. Військовий вважає оптимальним мобілізовувати з 25 років, бо це вже досить зріла людина. При цьому підтримує ідею добровільного долучення до війська людей, яким менше ніж 25 років.

Відповідаючи на запитання з приводу того, що деякі народні депутати кажуть щодо можливості знизити мобілізаційний вік з 25 років на рік-два, Оропай зазначив, що нехай їх діти покажуть приклад.

“Якщо депутати кажуть, що можна понизити мобілізаційний вік на рік-два, то я хотів би запитати у більшості депутатів, де зараз їх сини. Коли буде сформований батальйон синів депутатів і я їх побачу на передовій, тоді я буду вважати, що треба відправляти 22-23 річних людей на передній край лінії зіткнення й виконувати поставлені бойові задачі. А сьогодні – 25 років. І давайте на цій цифрі зупинимося”, – сказав він.

Військовий зазначив, що в його підрозділі є 18 і 19 річні хлопці та дівчата, які прекрасно виконують поставлені бойові завдання, але їх не так багато. За його словами, не потрібно примусово мобілізували навіть в 20-22 роки.

“Людина без дітей, без сім’ї, яка не дала наступне покоління. Це до нічого хорошого не призведе, бо нація втрачатиме майбутнє в довгостроковій перспективі. Ми повинні відтворювати свій генофонд. Я б не хотів, щоб юні хлопці зараз виїжджали в інші країни, розуміючи, що їх можуть бусифікувати”, – наголосив військовий.

Як ми повідомляли, радник з нацбезпеки адміністрації президента США Джо Байдена Джейк Салліван вважає, що проблема з мобілізацією в Україні та з кількістю мобілізованих громадян розвивалася з плином часу. Вона стала більш гострою протягом минулого року, тому Україні доведеться ухвалити самостійне рішення про те, необхідно чи ні знизити мобілізаційний вік до 18 років.

Салліван також наголосив, що потреба України “мати можливість” повністю укомплектувати бригади й батальйони зростає в міру того, як США постачає величезну кількість боєприпасів і військової техніки.

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини