Військовий дав прогноз, чи зможуть окупанти окупувати Дніпро

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Ціль ворога на Куп’янському напрямку повністю зрозуміла – захопити лівий берег річки Оскіл. Окупанти, попри свої втрати, продовжують рухатися до цієї мети. В останні дні вони не мали жодних територіальних здобутків,” – зазначив він в ефірі Еспресо.

За словами Маляревича, російські окупанти готують нові спроби великих штурмів. “А поки що діють невеликі ворожі групи, які намагаються пройти зліва чи справа піхотою, десь одним БМП. Все це ми спостерігаємо, ведемо розвідку та відпрацьовуємо по тому, що бачимо,” – підкреслив він.

Важливим аспектом для українських підрозділів є знищення російських засобів електронної боротьби. “РЕБи росіян невпинно знищуються, а не тільки придушуються, бо це запорука успіху дій українських підрозділів,” – додав захисник.

Нещодавно російські загарбники здійснили потужний штурм у Куп’янському районі Харківської області за підтримки десятків одиниць бронетехніки, але зазнали серйозних втрат. Командир батальйону “Ахілес” 92-ї ОШБр Юрій Федоренко повідомив, що понад 30 одиниць техніки супротивника залишилися назавжди на полі бою. Він підкреслив, що загалом під час ударно-штурмових дій супротивник використав більш ніж 50 одиниць бронетехніки.

Ситуація на Куп’янському напрямку залишається напруженою, але завдяки зусиллям українських військових, ворог зазнає серйозних втрат та не може досягти своїх цілей.

Британське видання The Telegraph називає відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборонної спроможності країни. Згідно з аналізом оглядача Оуена Метьюза, цей процес став серйозним викликом для Збройних сил України, які нині стикаються з гострою нестачею особового складу. В умовах активної війни з Росією це питання набуває критичного значення, адже кожен мобілізований військовий є важливою ланкою у протистоянні.

Проте, незважаючи на необхідність підтримки обороноздатності, питання, чому молоді чоловіки призовного віку масово виїжджають до Європи, стає дедалі актуальнішим не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Європейський Союз все частіше піднімає це питання, вимагаючи пояснень, чому на фоні війни деякі українці обирають еміграцію замість служби в армії. Більш того, західні уряди, які активно підтримують Україну фінансово та військово, можуть зазнати нових питань щодо доцільності подальших витрат на підтримку країни, в той час як її власний ресурс не заповнюється необхідною кількістю нових призовників.

Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.

У ніч на 24 лютого співробітники Служби безпеки України та української військової розвідки впровадили спеціальну операцію, спрямовану на Новолипецький металургійний комбінат — один з найбільших металургійних об'єктів у Російській Федерації. Цей комбінат відіграє ключову роль у військово-промисловому комплексі РФ, постачаючи сировину для виробництва ракет, артилерії та безпілотників. Внаслідок ударів безпілотниками на комбінаті виникла масштабна пожежа, і весь персонал був евакуйований. Атака була спрямована на установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу, пошкодження яких призведе до припинення виробництва на тривалий період. Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху Володимиру Лісіну, який має близькі зв'язки з диктатором Володимиром Путіним та входить до трійки найбагатших людей Російської Федерації. Ця операція була спрямована на припинення постачання сировини для виробництва ядерної зброї та балістичних ракет і має велике значення для забезпечення національної безпеки України та дестабілізації військового потенціалу Росії.

У підсумку, можна зазначити таке:

• Удар по Новолипецькому металургійному комбінату був проведений спільно Службою безпеки України та українською військовою розвідкою.

• Цей комбінат є важливим металургійним об'єктом у Росії та виконує значну кількість державних замовлень, зокрема на виробництво сировини для військової техніки, такої як ракети та артилерія.

• Атака призвела до масштабної пожежі та евакуації персоналу, що може призупинити виробництво на тривалий період через пошкодження важливих установок.

• Власником комбінату є олігарх Володимир Лісін, що має зв'язки з керівництвом Російської Федерації.

• Ця операція є важливим кроком для України у забезпеченні своєї національної безпеки та підорванні військових можливостей Росії.