Військовий дав прогноз, чи зможуть окупанти окупувати Дніпро

За останні місяці запаси ракет для західних систем протиповітряного оборонного комплексу України зменшилися на 80%. Це підносить тривожний сигнал щодо недостатньої готовності нашої країни до потенційних загроз. Становище стає ще більш складним через російські поставки ракет з Ірану та Північної Кореї. Уряд України вже відзначив цю проблему та звернувся до партнерів, зокрема США, із закликом активізувати поставки необхідного обладнання. Поки що, зусилля отримати допомогу від США не принесли очікуваних результатів через ускладнену ситуацію в Конгресі. Президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони як пріоритетного завдання для країни. Водночас, необхідно підкреслити, що інтеграція нових систем, таких як зброя з лазерним наведенням та системи Hawk, стане важливим етапом у забезпеченні безпеки України. Залучення міжнародних партнерів у розвиток та посилення протиповітряної оборони стане кроком вперед у забезпеченні захисту від потенційних атак та збереженні безпеки країни.

Український протиповітряний оборонний комплекс зіштовхується зі складними викликами через значне зменшення запасів ракет та недостатність постачання необхідного обладнання. Недолік цієї важливої складової системи оборони може призвести до серйозних проблем і зробити небо над Україною менш захищеним. Зокрема, російські поставки ракет з інших країн створюють додаткові загрози безпеці. Президент Зеленський визначив посилення протиповітряної оборони як один з пріоритетів, але необхідно активізувати зусилля у пошуках нових джерел допомоги, включаючи інтернаціональну співпрацю. Інтеграція нових технологій та систем, таких як зброя з лазерним наведенням, може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності протиповітряної оборони.

Україна відчуває небезпеку можливої поразки від Росії у 2024 році, як стверджує колишній командувач Об’єднаних сил Великої Британії, Річард Берронс. Ця поразка, за його словами, не полягатиме в повному військовому розгромі Збройних сил України (ЗСУ), а в психологічній відчутності, що перемога недосяжна. Він питає: "Чому люди продовжуватимуть боротьбу і піти на смерть, щоб захистити те, що вже неможливо захистити?" За словами Берронса, Україна наразі ще не дійшла до цієї точки, проте проблеми з боєприпасами, особовим складом і засобами ППО створюють загрозу можливого великого наступу Росії, який, за передбаченнями, може відбутися "у якийсь момент цього літа".

Берронс також зазначає, що однією з проблем ЗСУ є те, що російські війська можуть обирати напрямок свого головного удару, тоді як Україна змушена буде захищати всю лінію фронту, що перевищує її можливості. Експерти, опитані "БіБіСі", вказують на три найімовірніші напрямки атаки РФ – Харків, Донбас і Запоріжжя. Вони стверджують, що Харків є вразливим через своє розташування близько до російського кордону. Щодо Донбасу, конкретних напрямків атаки не вказано, але наголошується на важливості захисту міст Бахмут і Авдіївки. Запоріжжя, з своєю можливістю перерізати частину української логістики через Дніпро, також вважається привабливою ціллю для РФ.

Загалом, експерти вважають, що хоча Росія може мати певні успіхи у літньому наступі, до Дніпра вона не зможе вийти через нестачу великих чи ефективних сил. Проте вони попереджають, що це не означає кінця війни, адже Росія може обрати стратегічні напрямки для подальшої агресії.

У той же час, стратегічна мета Росії цього року, можливо, навіть не полягатиме у здобутті нової території. Згідно з аналізом, опублікованим у зазначеному джерелі, Росія може намагатися зірвати моральний і бойовий дух України та переконати її західних прихильників у тому, що війна в Україні – безнадійна справа. Такий підхід може мати серйозні наслідки для України, оскільки відчуття безнадійності та втрата підтримки з боку західних союзників можуть суттєво підточити її обороноздатність і міжнародний статус. Такий сценарій відображає важливість не лише військових зусиль, але й інформаційної війни та дипломатичних зусиль для збереження незалежності та суверенітету країни. У цьому контексті спротив і впевненість України та її партнерів у міжнародному співтоваристві виявляться ключовими факторами у відверненні загрози та збереженні миру і стабільності в регіоні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває важливі аспекти поточного геополітичного стану в Україні, зокрема, загрозу можливої агресії Росії та відповідні ризики для національної безпеки. Вона підкреслює необхідність не лише військових заходів, але й ефективного інформаційного та дипломатичного спротиву. Зазначається, що Росія може використовувати не лише військову силу, а й психологічний тиск для підірвання морального духу українського народу та переконання західних союзників у безвиході війни. Важливою відповіддю на ці загрози виступає єдність внутрішнього фронту та міжнародна підтримка, яка забезпечить Україні змогу протистояти будь-яким спробам порушення її територіальної цілісності та національної безпеки.