Військовий: “Підозра Шабуніну — це сигнал усім, хто паразитує на ЗСУ”

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

росіяни пишуть про влучання БПЛА в промисловий об‘єкт в казані. Нагадаю, що в місті існує Казанський пороховий завод, який є одним із ключових підприємств російського військово-промислового комплексу, що спеціалізується на виробництві вибухових речовин, ракетних палив та інших компонентів, критично важливих для армії рф. Цей завод виконує функцію забезпечення російських збройних сил боєприпасами та матеріалами, необхідними для виготовлення ракет різних класів і призначень, включаючи ракети “Калібр”, “Іскандер” та ін. Загалом, Казанський пороховий завод є одним із “хребтів” російського ВПК, без якого серійне виробництво боєприпасів було б неможливим

Пресслужба глави Татарстану Мініханова повідомила щодо казані, що, за оперативною інформацією, усього зафіксовано 8 прильотів, з них на промпідприємство один, один над річкою, 6 – на житловий масив.

Як пише Baza, дрони намагалися збити навіть з автоматів.

У міноборони росії стверджують щодо казані, що 21 грудня вранці БПЛА застосовувалися у три хвилі з різних напрямків. Три безпілотні літальні апарати були нібито знищені черговими засобами ППО, ще три БПЛА пригнічені засобами РЕБ.

ASTRA повідомляє, що аеропорт казані тимчасово призупинив прийом та відправлення рейсів. Аналогічні заходи було введено в аеропорту іжевська, де оголошено план “Килим”.

Головний український регулятор тарифів, Валерій Тарасюк, на кшталт розгорнутого ланцюжка, з'єднується з енергетичними сферами, що мають ниточки до російських інтересів через бізнес із дружиною олігарха Євгена Гінера. Сам Тарасюк, через свої підприємства, пов'язані з ПАТ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО", де всі власники перебувають під антиросійськими санкціями РНБО. Тарасюка відновлено на посаді голови НКРЕКП попри його попереднє звільнення у 2022 році через незаконні дії щодо цінових дисбалансів. Його участь у двох приватних компаніях, де його бізнес-партнери також мають зв'язки з росіянами та особами, об'єднаними антиросійськими санкціями, ставить під сумнів його незалежність та об'єктивність у регулюванні енергетичного сектора. Дослідження зв'язків його співробітниці Ольги Спектор дозволяє припустити, що їхня діяльність продовжує залишатися під впливом російських інтересів, що порушує принципи національної безпеки та економічної незалежності України.

Компанія "Метал Інвест", яка знаходиться під власністю Валерія Тарасюка, контролює діяльність ТОВ "Релакс-Енерго". Значна частина корпоративних прав цієї компанії все ще належить АТ "Енергетичній Компанії „Севастопольенерго“", що має сумнівний російський зв'язок та включена до санкційних списків РНБО. Усі особи, які володіють акціями цієї компанії, такі як Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс та Сізерман Олег Юрійович, також підпадають під санкції. Навіть попри два роки війни та напружених відносин між Україною та Росією, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк не тільки не розриває своїх бізнес-зв'язків з російськими активами, а й продовжує утримувати зв'язки з особами, які перебувають під санкціями. Така недоречність чиновника свідчить про його непрофесіоналізм та відсутність патріотичного ставлення до держави. Чиновник, який працює на двох фронтах, порушує принципи чесності та відповідальності перед своїм народом.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Голова НКРЕКП, Валерій Тарасюк, підтримує бізнес-стосунки з компаніями, які мають зв'язки з російськими інтересами, навіть після введення санкцій РНБО щодо їхніх власників.

• Не зважаючи на війну та напружені відносини між Україною та Росією, Тарасюк не виявив відповідальності та патріотизму, продовжуючи свою діяльність на двох фронтах.

• Така поведінка головного регулятора тарифів є недоречною та не відповідає вимогам етики та законодавства, а також загрожує національній безпеці та економічній незалежності України.

• Ця ситуація вимагає негайних дій з боку відповідних державних інституцій для забезпечення прозорості, етичності та відповідності закону у діяльності голови НКРЕКП та інших посадових осіб.

Україна зайняла активну позицію в Чорному морі, перехопивши ініціативу і ставши визначальним гравцем у регіоні. Це стало поворотним моментом у геополітичній динаміці морської зони, а Військово-Морські Сили України (ВМС) надали пояснення щодо цього етапу.

Речник ВМС Збройних сил України Дмитро Плетенчук у своїй заяві зазначив, що в сьогоднішній ранок не спостерігалося присутності бойових кораблів ні в Чорному, ні в Азовському морях. Він пояснив це тим, що російські кораблі уникають виходу в море через небезпеку знищення внаслідок дій українських військ.

Плетенчук відзначив, що така поведінка ворога може бути пов’язана з виборами президента в Росії, оскільки Кремль не хоче псувати свою імідж та уникати втрат кораблів. Він також зазначив, що наразі в Чорному морі фіксуються невеличкі катери, які використовуються для робіт біля берега.

Пресслужба ВМС повідомила про виведення Росією двох носіїв крилатих ракет "Калібр" в Середземному морі. Речник ВМС заключив, що Україна наразі знаходиться в перевагу, і російська сторона шукає тактичні рішення для уникнення подальших втрат.

У висновку можна сказати, що активна позиція України в Чорному морі свідчить про зміни у геополітичній ситуації регіону. Відсутність російських кораблів у водоймах зв'язана з намаганням уникнути можливих втрат через дії українських військ. Це також вказує на зростаючу стратегічну важливість Чорного моря та роль України в ньому. Українські ВМС виявилися в перевазі, що змушує Росію шукати нові тактичні рішення для подальшої дії.

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

Ранок 6 квітня непоправно змінив картину безпеки в Україні. Росія влаштувала атаку з повітря і моря, випустивши крилаті ракети із бомбардувальників Ту-95, а також використовуючи "шахеди" та "калібри". Найбільш трагічна ситуація склалася в Харкові, де загинули щонайменше шість людей. Ніч стала періодом терору, коли "шахеди" нищили центральні регіони, а вже о 5 ранку ракети з Ту-95 накрили місто. Повітряні сили також повідомили про удари ракетами "Калібр" з кораблів Чорного моря.

Група ракет взяла курс на Україну з Чернігівщини, пролягла через Полтавщину та Черкащину, але раптово змінила напрямок на Київську область, де, на щастя, вдалося уникнути великих руйнувань. Проте, селище Макарів стало свідком пошкодження промислових об'єктів. Незважаючи на це, влада підкреслила відсутність жертв та постраждалих.

У Запоріжжі ситуація була не менш критичною, зі збоями у зв'язку та багатьма постраждалими. А вже вночі в Павлограді та Миколаєві надійшли сигнали про можливі нові удари "шахедів" і "калібрів". Важливою була інформація про наближення ракет до різних міст на Хмельниччині, Вінниччині та Черкащині.

Після 6 години ранку, коли було оголошено відбій тривоги, почалися відновлювальні роботи та оцінка збитків. Мер Харкова заявив про шалені руйнування, що залишили за собою багатоповерхівки, гуртожитки та інші будівлі. Сили оборони України здійснили успішні удари, збивши декілька крилатих ракет і запобігши додатковим руйнуванням.

У перших днях весни 21 березня Росія вчинила великий ракетний удар на Київ, що призвело до поранень 17 осіб, але всі ракети були збиті. Неспокійне весняне небо не припиняло турбувати жителів столиці та околиць, де руйнування охопило житлові будинки, дитячі садки та промислові споруди.

На наступний день, 22 березня, Росія вдарила по енергетичній інфраструктурі України у наймасштабнішій атаки за часів війни. Легендарна ДніпроГЕС у Запоріжжі зазнала значних пошкоджень, а Харків опинився у темряві. Процес відновлення електропостачання триває й донині. Несправності також торкнулися семи областей півдня та сходу України, зі смертельними наслідками у Хмельницькому та Запоріжжі.

У 24 березня Росія знову нанесла комбінований ракетний удар, охопивши Київ та Львівщину, де постраждали енергетичні об’єкти. Навіть одна ракета залетіла на 39 секунд у Польщу. Газові сховища біля Стрия потрапили під особливий обстріл, а також вдарили по об’єктах у Львові та Бурштинській тепловій електростанції.

Після 25 березня настала 29-та, коли Росія вигнала населення українських областей зі своїми ракетами, "шахедами" та "кинджалами". Енергетичні об’єкти стали головними мішенями, а внаслідок атак були поранені кілька осіб. Удар тривав усю ніч, і лише добре організована оборонна система зуміла збити частину нападницьких ракет.

На 31 березня Росія застосувала свою тактику подвійного удару, вдаривши переважно по західним регіонам України, зокрема, біля Стрия, де підтвердилися жертви. Ряд атак охопив енергетичну інфраструктуру, призводячи до серйозних наслідків для енергопостачання та безпеки громадян.

У місяці квітні Росія продовжувала свої агресивні дії проти України, наносячи низку атак балістичними ракетами і "Шахедами" на Харків та Запоріжжя. 4 квітня у Харкові через удар загинули чотири людини, а під час наступного удару зазнали смертельних травм рятувальники. На 5 квітня Росія вибрала Запоріжжя як мішень для подвійного удару, що призвело до загибелі чотирьох осіб. Попередньо, Росія вже протягом всієї зими здійснювала масовані комбіновані ракетні атаки, але зупинилася з цією тактикою з 15 лютого, віддавши перевагу точковим ударам по різних містах сходу та півдня України.

Влада постійно фіксує та документує руйнування, нанесені об'єктам, зокрема Бурштинській тепловій електростанції. Ці напади не тільки призводять до втрат людських життів, а й серйозно підривають економіку та інфраструктуру країни.

Українська влада разом з міжнародними партнерами продовжує намагатися забезпечити безпеку та захист населення від агресії з боку Росії, вживаючи всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності та безпеки на території країни.

У світлі останніх подій важливо підкреслити загострення ситуації на сході України та агресивну поведінку Російської Федерації. Атаки балістичними ракетами та "Шахедами" у Харкові та Запоріжжі, які призвели до серйозних людських втрат і руйнувань інфраструктури, є прикладом нестримної агресії сусідньої держави.

Зазначена стаття ще раз підкреслює важливість міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення безпеки та захисту України від агресивних дій Росії. Також вона викликає необхідність продовження міжнародних зусиль для зупинення агресії та відновлення миру та стабільності в регіоні.

Україна продовжуватиме вживати всі можливі заходи для захисту свого народу та територіальної цілісності.