Вівторок, 21 Липня, 2026

Військовим збираються підвищити виплати

Важливі новини

П’ять причин, які дозволяють не прийти до ТЦК

Українське законодавство передбачає перелік підстав, які можуть виправдати неприбуття громадянина до територіального центру комплектування (ТЦК) після отримання повістки. Однак, щоб уникнути штрафів і правових наслідків, усі причини повинні бути підтверджені офіційними документами. Це передбачено статтею 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”. Законні підстави для неявки Згідно із законодавством, до поважних причин, які дозволяють […]

The post П’ять причин, які дозволяють не прийти до ТЦК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Розкрито нові подробиці мобілізаційного законопроєкту: що очікується від Міноборони?

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.

Офіс Президента України розглядає сценарій протистояння Трампу

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За версією джерел, ця стратегія може служити внутрішньополітичній меті — збереженню контролю за ситуацією та утриманню влади. Проте, у контексті потенційного президентства Трампа, цей сценарій може мати складні наслідки: демократична партія США може використати його як політичний козир проти Трампа, звинувачуючи його у “м’якій” позиції щодо Росії. Трамп, можливо, зіткнеться з внутрішнім тиском і навіть ризиком імпічменту, якщо його відмова від підтримки України сприйматиметься як потурання інтересам Кремля.

Зеленський, однак, продовжує дотримуватись критичного погляду щодо можливих контактів з командою Трампа. За словами джерел, українське керівництво розглядає позицію екс-президента США як несумісну з інтересами України, оскільки припинення допомоги може підірвати спроможність України протистояти російській агресії та реалізувати своє бачення територіальної цілісності.

Чи готова Україна ризикувати зменшенням міжнародної підтримки заради довгострокових цілей? Це питання поки залишається відкритим, але можливе зменшення підтримки з боку США може стати справжнім випробуванням для стратегічних планів Києва.

Міністр закордонних справ Німеччини закликає до посилення допомоги Україні у вирішальний зимовий період

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль звернувся до західних партнерів з закликом збільшити підтримку України в контексті наближення зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами голови німецького дипломатичного відомства, на сьогоднішній день ключовим завданням для міжнародної спільноти є не лише забезпечення стабільності обороноздатності України, а й підтримка енергетичної інфраструктури, що стала мішенню для численних масованих атак Росії.

Вадефуль підкреслив, що українські сили вже зараз перебувають на межі виснаження через постійні бойові дії, і будь-яке ослаблення підтримки з боку союзників може мати серйозні наслідки для безпеки держави. Він також наголосив на необхідності зміцнити енергетичну стійкість України, оскільки без належного забезпечення енергоресурсами країна не зможе ефективно функціонувати, особливо в умовах холодної зими, яка наближається.

Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

«Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

Згідно з інформацією від нашого джерела в Офісі Президента, на Банковій розглядають новий механізм підтримки військовослужбовців через збільшення щомісячних виплат до 200 тисяч гривень. Цей крок має стати відповіддю на проблему СЗЧ (самовільного залишення частини) та посилення мотивації військових.

У перші місяці війни, коли країна стикнулася з найбільшими викликами, саме фінансова підтримка стала одним із ключових факторів залучення добровольців до лав Збройних Сил України. Високі виплати дозволили компенсувати ризики та втрати, що очікували на військових, а також стали підтримкою для їхніх родин.

Однак, як зазначає джерело, за два роки ситуація змінилася:

  • Інфляція знецінила реальну вартість виплат.
  • Ріст цін на товари, послуги та житло ускладнив фінансове становище сімей військових.
  • СЗЧ та морально-психологічні проблеми почали набирати обертів.

Що планується?

Новий план, який активно обговорюється в ОП, передбачає збільшення виплат для військовослужбовців ЗСУ до 200 тисяч гривень щомісячно. Це має стати як мотиваційним чинником, так і важливим економічним рішенням, що підтримає тих, хто на передовій.

Президент Володимир Зеленський може оголосити про цю ініціативу вже на початку березня. Проте конкретні терміни залежатимуть від ходу війни та результатів переговорів із партнерами. Якщо переговори затягнуться, а ситуація на фронті загостриться, запуск нових виплат стане необхідністю.

The post Військовим збираються підвищити виплати first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини