Вісцеральний жир вбиває: як окружність талії впливає на ризик раку

У шведському місті Мальме відбулося жеребкування, що визначило учасників півфіналів Євробачення-2024. Представник України виступатиме у першій частині першого півфіналу 7 травня. Жеребкування також визначило, в якому з двох півфіналів будуть голосувати країни "Великої п'ятірки" та Швеція, як переможниця Євробачення-2023. У першому півфіналі свої голоси віддадуть Велика Британія, Німеччина та Швеція, а Франція, Італія та Іспанія голосуватимуть 9 травня.

Перший півфінал, запланований на 7 травня, визначить учасників, які пройдуть у гранд-фінал конкурсу. Другий етап півфіналу, 9 травня, представить виступи учасників з інших країн. Порядок виступів у півфіналах буде розкритий пізніше.

Також важливою подією була церемонія передачі ключів від міста-господаря Ліверпулю місту Мальме. Серед переданих ключів був "ліверпульський ключ" у вигляді якоря — символу Одеси, міста-побратима Ліверпуля. Це нагадує про те, що минулого року Велика Британія приймала Євробачення від імені України.

Нехай фінал українського Національного відбору 3 лютого визначить нашого представника на Євробаченні-2024. Очікуємо захопливого шоу та представлення України на міжнародній сцені 68-го Пісенного конкурсу, який відбудеться у травні 2024 року у Мальме.

У висновках можна відзначити, що жеребкування для Євробачення-2024 визначило, що представник України виступатиме у першій частині першого півфіналу 7 травня. Також відомо, які країни "Великої п'ятірки" та Швеція будуть голосувати в кожному з півфіналів. Важливим моментом була церемонія передачі ключів від міста-господаря Ліверпулю до Мальме.

Українські глядачі та прихильники Євробачення очікують на фінал Національного відбору 3 лютого, де буде обрано представника країни. Очікується, що участь України в 68-му Пісенному конкурсі, який відбудеться у травні 2024 року в Мальме, буде вражаючою та незабутньою.

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила подання про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, які виявили відсутність належних доказів інвалідності, що слугувала підґрунтям для отримання ним пенсійних виплат упродовж двох років.

Під час розгляду дисциплінарних матеріалів комісія дійшла висновку, що документи, надані для підтвердження стану здоров’я, не відповідають встановленим вимогам і не дають можливості однозначно підтвердити законність призначення пенсії. У зв’язку з цим було ініційовано процедуру звільнення як таку, що відповідає нормам прокурорської етики та чинного законодавства.

Сергій Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за дотриманням законів органами БЕБ ОГП. У 2023 році йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що дозволяло отримувати пенсію паралельно із зарплатою. За два роки сума виплат склала майже 500 тис. грн.

Після викриття корупційної схеми в Хмельницькій МСЕК з’явилася інформація про масове отримання статусу осіб з інвалідністю серед прокурорів. У жовтні 2024 року Онікеєнко письмово заявив про відсутність інвалідності, через що його не направляли на повторне медобстеження. Вже за кілька днів він звернувся за довідкою про зарплату для оформлення пенсії за вислугу років.

У липні 2025 року рішення МСЕК про встановлення інвалідності визнали необґрунтованим. Виявилося, що прокурор не надав кадровому підрозділу необхідні документи, а також був заброньований від мобілізації, хоча особи з інвалідністю не підлягають призову.

Сам Онікеєнко не погодився з дисциплінарною скаргою. Він пояснив, що через стрес, ненормований графік, евакуацію родини та смерть батька загострилися його хронічні захворювання. Прокурор стверджує, що не мав підстав сумніватися у рішеннях МСЕК, оскільки проходив обстеження особисто.

Інформація про стан його здоров’я є конфіденційною. З грудня 2024 року він перейшов на пенсію за вислугу років і більше не отримує виплат по інвалідності. Згідно з декларацією, у 2024 році його заробітна плата перевищила 1,3 млн грн, а пенсійні виплати склали понад 250 тис. грн.

Нагадаємо, у січні Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення на пожиттєве утримання колишнього голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який фігурував у міжнародному розшуку через корупційний скандал.