Візит підтримки: Олаф Шольц уперше з початку війни прибув до Києва

Сьогодні православні віряни вшановують пам’ять преподобного Патапія — одного з найвідоміших пустельників VI століття, життя якого стало символом глибокої віри, самозречення та милосердя. Його духовний шлях і численні свідчення зцілень зробили святого Патапія особливо шанованим у християнській традиції, а день його пам’яті вважається важливим для молитви про здоров’я, внутрішній спокій і зміцнення віри.

Майбутній подвижник народився у благочестивій родині в єгипетських Фівах. З ранніх років він вирізнявся схильністю до тиші, молитви та духовних роздумів. Батьки дали йому добру освіту, і перед юнаком відкривалися можливості мирського життя, однак він усвідомлено відмовився від них. Серцем він прагнув не земних благ, а внутрішньої чистоти та єднання з Богом.

З часом Патапій здобув славу мудрого старця і зцілителя. Люди приходили до нього з тілесними та духовними недугами, і багато хто свідчив про чудесні зцілення. Уникаючи слави, святий переселився до Константинополя, де продовжив жити у скромності та молитві. У столиці Візантії його дари проявилися ще сильніше: він допомагав хворим і підтримував тих, хто шукав духовного миру.

Традиції дня пов’язані з миром у родині, милосердям і порядком у домі. Вважалося, що чистота оселі та відсутність сварок у цей день приносять добробут і захист від негараздів.

Що не можна робити 8 грудня• Не сваритися та не конфліктувати — це вважалося поганою прикметою.• Не відмовляти у допомозі тим, хто потребує.• Не залишати безлад у домі, адже він «притягує» хвороби та невдачі.

Народні прикмети на 8 грудня• Ворони сидять високо на деревах — буде сильний мороз.• Дме південний вітер — зима обіцяє бути м’якою.• Морозно та сухо — попереду ясна і довга зима.• Великі сніжинки — на швидке потепління.

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.