П’ятниця, 3 Липня, 2026

Візит Пісторіуса до Києва: Німеччина та Україна обговорюють нові угоди у сфері оборони

Важливі новини

Зеленський висуває ініціативу: Продовження Воєнного Стану та Мобілізації в Україні

Президент України Володимир Зеленський виступив із законопроєктами №10456 та №10457, які спрямовані на продовження терміну воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Згідно ініціативи, ці правові режими мають бути продовжені на 90 днів до 14 травня 2024 року, враховуючи загострення конфлікту з Росією. Воєнний стан був введений через повномасштабну агресію Росії, надаючи владі та військовому командуванню необхідні повноваження для захисту громадян та країни.

Законопроєкт також передбачає загальну мобілізацію, яка є стратегічним механізмом поповнення Збройних сил та охоплює всю територію України. Процес мобілізації включає призов громадян віком від 18 до 60 років для виконання військового обов’язку. Преімущно це чоловіки, які, не маючи досвіду військової служби, направляються на фахову підготовку та потім служать в Збройних силах згідно з потребами.

Зеленський закликає Верховну Раду розглянути та затвердити ці законопроєкти для забезпечення національної безпеки та відсічення загрози в умовах конфлікту з Росією. Це вже десяте голосування парламенту з питань продовження воєнного стану та загальної мобілізації з початку конфлікту. Уряд та парламент продовжують приймати рішучі заходи для забезпечення обороноздатності та територіальної цілісності України в умовах геополітичних напруг.

У висновках можна відзначити, що ініціатива Президента України Володимира Зеленського щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації свідчить про серйозне ставлення до забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Запропоновані законопроєкти, №10456 та №10457, спрямовані на відповідь на загострення конфлікту з Росією та забезпечення необхідних повноважень для захисту громадян та територіальної цілісності.

Продовження терміну воєнного стану та мобілізації на 90 днів підкреслює нагальність ухвалення заходів для ефективного протистояння агресії та забезпечення безпеки країни. Важливим є також акцент на потребу поповнення Збройних сил через загальну мобілізацію та фахову підготовку військовослужбовців.

Зазначається, що це вже десяте голосування парламенту з цього питання, що свідчить про постійну готовність уряду та Верховної Ради діяти рішуче в умовах геополітичних напруг та забезпечити національну безпеку. Уряд продовжує вживати необхідні заходи для відстоювання територіальної цілісності та обороноздатності країни.

Колишня топменеджерка ПриватБанку та масштабне виведення коштів: британський суд і подальша діяльність в Україні

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

Тропічна малярія на Львівщині: випадки після подорожі до Занзібару

До Львівської обласної інфекційної лікарні госпіталізовано двох жінок віком 40 та 45 років із лабораторно підтвердженим діагнозом тропічної малярії, збудником якої став Plasmodium falciparum. Обидві пацієнтки у січні 2026 року відвідали острів Занзібар у Танзанії, де існує високий ризик зараження малярією.

Перед поїздкою жінки не проходили хіміопрофілактичні заходи для запобігання малярії, хоча отримали щеплення проти жовтої гарячки. Лікарі наголошують, що відсутність профілактики значно підвищує ризик тяжкого перебігу інфекції, особливо у випадку Plasmodium falciparum, який може викликати ускладнення і потребує швидкого медичного втручання.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність Plasmodium falciparum з високим рівнем паразитемії I ступеня. Пацієнтки отримують лікування в інфекційній лікарні Львова, їхній стан поліпшився.

Малярія – це гостре інфекційне захворювання з періодичними підйомами температури, збільшенням печінки та селезінки. Найважчою є тропічна малярія, яка у 40% випадків може призвести до смерті. Захворювання передається через укуси малярійних комарів. За даними ВООЗ, ризик зараження існує у 87 країнах світу, переважно в Африці, Південній Азії та Америці. Медики наголошують на важливості консультації лікаря та хіміопрофілактики перед поїздками до країн із ризиком малярії.

Викрито шахрайську схему з криптовалютою на Вінниччині

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

Обшук у квартирі колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка: подробиці справи

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України. За інформацією, отриманою від видання «Бабель» з посиланням на власні джерела, обшук відбувся у вівторок, і його проводили співробітники ДБР у межах розслідування певної справи, деталі якої поки що не розголошуються.

На момент проведення обшуку самого Валерія Кондратюка вдома не було. Правоохоронці застали лише його родичів, що підняло нові питання про те, чи був генерал-лейтенант дійсно в курсі дій слідчих. Декілька джерел повідомили, що обшук стосувався розслідування певних справ, однак жодних офіційних заяв від ДБР щодо підстав для проведення таких заходів поки що не було оприлюднено.

Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.

11 травня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус здійснив непередбачуваний робочий візит до Києва. Ця поїздка, мета якої залишається неафішованою, відбулася в умовах активних бойових дій в Україні та триваючих переговорів з міжнародними партнерами щодо довгострокової військової підтримки.

Відомості про візит Пісторіуса оприлюднили німецькі та європейські медіа, зазначивши, що основним завданням даної поїздки є зміцнення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. Обговорюватимуться питання, пов’язані з високотехнологічним озброєнням, а також спільним виробництвом новітніх систем ведення бойових дій.

Серед ключових тем, які піднімуться під час переговорів, буде розширення співпраці в галузі безпілотних технологій. Обговорюватиметься не лише розробка розвідувальних та ударних дронів, а також інтеграція радіоелектронної боротьби та систем управління боєм, що є важливими елементами сучасних військових конфліктів.

Пісторіус наголосив, що Україна стала важливим джерелом бойового досвіду в використанні безпілотників, що може бути корисним для армій Європи. За його словами, нові оборонні проекти не лише підтримають Україну в її зусиллях, але й забезпечать технологічну модернізацію Німеччини.

Очікується, що під час візиту відбудуться зустрічі з українськими представниками уряду та оборонного сектора, де обговорюватимуться можливості спільної розробки та виробництва безпілотників. Також планується знайти шляхи для пришвидшення виробничих процесів, можливо, з участю німецьких оборонних підприємств.

За останніми місяцями Німеччина значно посилила військову допомогу Україні, включаючи постачання систем протиповітряної оборони «Патріот» і «Іріс-Т», а також танків «Леопард» та іншого озброєння. Берлін активно залучений до підготовки українських військових та фінансування оборонних програм.

Візит Пісторіуса відбувається на фоні загострення ситуації безпеки в Європі та активних дебатів в Німеччині щодо обсягів військової допомоги Україні. Незважаючи на політичні суперечки, німецький уряд продовжує стратегічну підтримку Києва, розглядаючи її як важливий аспект своєї безпеки.

У ході переговорів особливу увагу приділять інноваціям в оборонній сфері. Згідно з інформацією німецьких урядових джерел, Берлін планує створення спільних дослідницьких і виробничих центрів, в яких українські інженери та німецькі компанії зможуть працювати над новими дронами та системами навігації.

Для України така співпраця є шансом не тільки на зміцнення обороноздатності в умовах війни, але й на закладення основ для відновлення оборонної промисловості в післявоєнний час. Раніше Пісторіус підкреслював унікальність українського досвіду у веденні сучасної війни, зазначаючи, що швидка адаптація військових до нових загроз є важливим уроком для НАТО.

Очікується, що підсумком візиту стануть нові механізми співпраці, які включатимуть розширення спільних оборонних проектів та фінансування українських оборонних ініціатив з боку німецьких партнерів. Візит міністра оборони Німеччини до Києва ще раз підтверджує, що Німеччина є ключовим партнером України у сфері безпеки, і співпраця між країнами переходить до глибшої технологічної інтеграції.

Останні новини