Вівторок, 1 Вересня, 2026

Владислав Гераскевич та заборона на участь у міжнародних змаганнях

Важливі новини

РФ залежна від КНДР і Китаю, бо виснажила запаси радянської зброї

Російська армія практично вичерпала свої старі склади з радянською технікою й боєприпасами. Про це йдеться у свіжому аналітичному дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке цитує видання Financial Times. Згідно з логістичними даними, з 2022 року постачання техніки з головних складів РФ різко скоротилися — з 242 тис. тонн у перший рік війни до прогнозованих 119 […]

У МВС розкрили топ брендів телефонів, які найчастіше крадуть

За перші три місяці 2025 року в Україні було викрадено або втрачено понад 3,1 тисячі мобільних телефонів. Про це свідчать дані Міністерства внутрішніх справ, які проаналізував сервіс “Опендатабот”. Загальна кількість таких інцидентів — 3191 випадок, що майже на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Для порівняння, упродовж усього минулого року українці втратили чи […]

Ціни на яблука в Україні досягли семирічного максимуму

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зараз ціни на яблука в Україні варіюються в межах 15-22 грн/кг (0,36-0,53 дол/кг), залежно від сорту, якості та обсягу партії. Ціни є найвищими за останні сім років, що змушує споживачів переглянути свої купівельні можливості.

Зростання цін у цьому сегменті пояснюється скороченням пропозиції фруктів осінніх сортів, які зазвичай не користуються високим попитом. Однак ситуація на ринку різко змінилася: попит на яблука виріс через сезонне зменшення асортименту інших фруктів та ягід від місцевих виробників.

У порівнянні з початком жовтня 2023 року, яблука подорожчали на 36%. Одним із ключових факторів такого стрибка є похолодання, яке змусило садівників зберігати основну частину врожаю, залишивши на ринку обмежені обсяги для продажу. Це також сприяло підтримці високих відпускних цін на фрукт.

Очікується, що тенденція до зростання цін може зберегтися, оскільки попит на якісні яблука продовжує перевищувати пропозицію.

Бізнес-активи дружини керівника Бюро економічної безпеки на Закарпатті: зростання імперії та нові проєкти

Альона Калугіна, дружина керівника Закарпатського Бюро економічної безпеки, за останні роки значно розширила свої бізнес-активи та портфель нерухомості. Її економічна присутність у регіоні помітно зросла саме після початку роботи чоловіка в БЕБ, що привертає увагу експертів та громадськості.

До числа її активів входять кілька напрямів бізнесу. Зокрема, у Чернівецькій області Калугіна володіє спа-комплексом, що надає висококласні послуги відпочинку та оздоровлення. Крім того, вона інвестує в аграрний сектор, розвиваючи сільськогосподарські проєкти, а на Закарпатті займається будівництвом комерційного житла.

У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

Фастівський медик допомагав підприємцю уникнути мобілізації за 5 тисяч доларів

Директор КНП “Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” визнаний винним у зловживанні впливом. Він допомагав місцевому підприємцю уникнути мобілізації, взявши хабар у розмірі близько 5 тис. доларів. Суд постановив, що директор лікарні використав свій статус для незаконного втручання у військові справи. Згідно з рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області, директор лікарні в грудні 2024 року обговорював […]

The post Фастівський медик допомагав підприємцю уникнути мобілізації за 5 тисяч доларів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.

Останні новини