Власник “Emily Resort” Козловський не потрапив під санкції

Уранці 31 травня було зафіксовано нову трагедію на теренах України. Російські війська вчинили напад на Харків, запустивши п'ять керованих ракет С-300/С-400 із території Бєлгородської області Російської Федерації. Під важким обстрілом опинився п'ятиповерховий житловий будинок, який зазнав повного руйнування. Серед жертв – чотири людини, а 25 отримали поранення, включаючи двоє невинних дітей. За неофіційною інформацією, під завалами можуть знаходитися ще шестеро людей, чий стан залишається невідомим. Цей виродок війни лише підкреслює недоліки у міжнародному співтоваристві та необхідність негайних заходів для захисту мирного населення.

Про це повідомляють голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

“Одна з ракет поцілила у п’ятиповерховий житловий будинок, в наслідок чого були повністю зруйновані конструкції з 3-го по 5-й поверхи одного з його під’їздів. Сталася пожежа на площі 80 кв.м. З напівзруйнованого будинку ДСНСники врятували 6 людей, з них 1 дитину”.

Синєгубов повідомив, що станом на ранок загинули четверо людей. “На жаль, у зруйнованому будинку виявили ще одне тіло загиблого. Станом на зараз – четверо загиблих”, – повідомив він.

Він додав, що серед 25 постраждалих дві дитини – хлопчик та дівчинка по 12 років.

Також внаслідок повторного обстрілу о 00:15 було пошкоджено пожежний автомобіль та автівку “швидкої”. Крім того, внаслідок влучання ракети в землю на території цивільного підприємства загинув чоловік 1959 року народження.

Ще одне влучання було у триповерхову адміністративну будівлю.

За словами начальника ГУНП в Харківській області Володимира Тимошка, ворог застосував тактику подвійних ударів, щоб завдати найбільше шкоди.

Повідомляється, що під завалами може знаходитись ще 6 людей. Аварійно-рятувальні роботи на місці зруйнованого житлового будинку тривають.

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.