ВЛК по-новому: що важливо знати призовникам та військовозобов’язаним

Відносини між Україною та США переживають період значного потепління, що створює для української влади підстави для обережного оптимізму. Останні події свідчать про зростаючу підтримку з боку Сполучених Штатів, що відкриває нові перспективи для Києва. В українських політичних колах вважають, що нинішня політична ситуація в США дає шанс на посилення міжнародного тиску на Москву, що може стати важливим кроком у вирішенні конфлікту. Окрім того, є надії, що в найближчі місяці вдасться домогтися відкриття переговорного процесу з Росією, причому українська сторона сподівається на можливість досягти припинення вогню вже в 2024 році, зокрема навесні або влітку.

Важливим фактором у цьому контексті є активізація контактів між українським керівництвом та американським урядом. В Україні розглядають це як потенційно вирішальний момент, який може вплинути на подальший розвиток подій. Водночас, Київ сподівається, що тиск з боку США на Кремль зростатиме не лише в політичному, але й в економічному та військовому вимірах, що може змусити Росію до серйозних переговорів. Така стратегія, за оцінками експертів, дозволяє Україні виграти час, зміцнивши свою позицію на міжнародній арені, одночасно не знижуючи вимог до Москви.

На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська відмовилася проходити повторний медичний огляд, що був призначений в рамках розслідування можливих зловживань при оформленні інвалідності. Це рішення було зафіксоване в постанові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) від 2 жовтня 2025 року. Повторне обстеження повинно було відбутися у контексті перевірки фактів, що стосуються можливої незаконної діяльності посадовців, зокрема, у зв’язку з підозрою на неправомірне оформлення інвалідностей через місцеву МСЕК, якою раніше керувала Тетяна Крупа.

Ольга Веселовська має значний досвід роботи в органах прокуратури — вона працює в цій сфері з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ представництва інтересів держави з питань земельних відносин в Хмельницькій обласній прокуратурі. Рішення щодо повторного огляду було прийнято в рамках триваючого розслідування, яке стосується важливих питань, пов’язаних із законністю роботи місцевої медико-соціальної експертної комісії та її керівництва.

Після розголосу справи КДКП зобов’язала Веселовську пройти повторний медичний огляд, проте поки що вимога не виконана. У рішенні КДКП наголошується, що ігнорування обстеження дискредитує прокурора та завдає шкоди авторитету прокуратури. Водночас сама Ольга Веселовська заперечує проти висновків комісії: вона стверджує, що справа стосується її особистої поведінки поза роботою, термін оформленої інвалідності вже закінчився, і наразі вона «не вважає себе особою з інвалідністю».

Ситуація залишається під контролем КДКП та правоохоронних органів; невиконання приписів комісії може мати дисциплінарні наслідки, зазначають у відомстві. Додаткових коментарів від сторін або нових результатів повторного огляду поки що не надходило.

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.