ВЛК по-новому: що важливо знати призовникам та військовозобов’язаним

Під час успішного візиту до Індії, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виклав плани щодо можливого візиту Президента України Володимира Зеленського до цієї країни. Він поділився цією новиною під час ефіру національного телемарафону, підкресливши активну роботу української дипломатії у цьому напрямі. Крім того, Міністр також заявив про можливий візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України, що свідчить про важливість інтересів обох країн у поглибленні взаєморозуміння та співпраці.

"Українська дипломатія активно працює над організацією візитів Президента України Володимира Зеленського до Індії та прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України", — зазначив Кулеба. Важливим етапом його візиту стала зустріч з міністром закордонних справ Індії Субраманьяном Джайшанкаром, під час якої обговорювалися ключові питання співробітництва між країнами. Розмова стосувалася не лише відновлення співпраці до рівня попередніх років, а й розвитку нових спільних ініціатив та програм, в тому числі Формули миру, спрямованих на зміцнення стабільності та миру в регіоні.

У висновку можна зазначити, що візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Індії був дуже продуктивним та плідним. Під час зустрічей з індійськими колегами обговорювалися важливі питання співпраці між країнами, в тому числі можливі візити вищих державних посадовців. Активна дипломатична робота з боку України свідчить про нарощування взаємних інтересів та бажання розширювати співпрацю. Такі зустрічі між представниками двох країн сприяють зміцненню дружби та розвитку партнерства в різних сферах, що має велике значення для подальшого спільного просування вперед.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.

Хвилюючі дані за січень 2024 року були оприлюднені Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб увечері 28 лютого. Ці дані свідчать про тривожну ситуацію щодо поширення гепатиту та сальмонельозу в області. Кількість випадків гепатиту в області зросла в 3,5 рази порівняно з минулим роком за аналогічний період, майже в 10 разів перевищуючи показники 2021 року. В структурі інфекційної захворюваності (за винятком грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій) захворюваність на вірусні гепатити складає 43,1%, що є дуже високим показником. Помітно зростання випадків сальмонельозу на 70,8%, гострих кишкових інфекцій з невідомим збудником на 44,3%, туберкульозу на 42,6%, кашлюку вдвічі, хвороби Лайма в 2,1 рази, інфекційного мононуклеозу в 3 рази. Ці дані свідчать про необхідність негайних заходів з профілактики та контролю за поширенням захворювань в області.

• Статистика за січень 2024 року, опублікована Харківським обласним центром контролю та профілактики хвороб, свідчить про серйозне зростання випадків захворювань на гепатит та сальмонельоз у Харківській області.

• Кількість випадків гепатиту зросла в 3,5 рази порівняно з попереднім роком і майже в 10 разів в порівнянні з 2021 роком.

• Сальмонельоз показав ще більше тривожне зростання — на 70,8%, що створює нагальну необхідність у вжитті заходів для його контролю та профілактики.

• Підвищення випадків інших захворювань, таких як туберкульоз, кашлюк, хвороба Лайма та інші, також потребує уваги та вжиття ефективних заходів з профілактики та контролю.

• Висока захворюваність гепатитом та сальмонельозом свідчить про необхідність негайного реагування з боку медичних установ та владних органів для запобігання подальшого поширення захворювань у регіоні.

Українські ЗМІ розкрили складну схему незаконного ввезення нафтопродуктів з території Білорусі до України. Згідно з технічними регламентами, імпорт палива з Білорусі та Росії, а також юридичних осіб з цих країн, є забороненим після введення військового стану. Однак розслідування відбулися наступні факти: українські компанії можливо були залучені до складних схем, які передбачали постачання білоруського палива через Латвію та Естонію за допомогою підроблених документів. Журналісти з "Радіо Свобода" повідомили, що українські компанії використовували фальшиві литовські сертифікати для ввезення палива з Латвії та Естонії.

У результаті розслідування, згідно з даними Української енергетичної митниці, компанія "Юма Трейд" перемістила 50,3 тонни дизельного палива з Естонії в Україну. Реєстрація була здійснена за сертифікатом якості литовської компанії Orlen Lietuva, який, виявилося пізніше, був підроблений.

Додатково, з митними документами стало відомо, що з 29 грудня 2022 року до 1 березня 2023 року підприємство, отримавши "незаконно шляхом" документ, ввезло майже 300 тонн дизельного пального невідомого походження з невідомими фізико-хімічними характеристиками. За кожну таку поставку директору української компанії накладався штраф у розмірі 50% ціни нафтопродуктів.

Журналісти також повідомляють, що компанія Orlen Lietuva, згідно з рішеннями українських судів, була свідома використання її підроблених сертифікатів, проте не відомо, чи зверталася вона до литовських правоохоронних органів.

Крім того, за даними латвійських ЗМІ, перевезенням палива в порти Балтики займалися кіпрські компанії, одна з яких — Balticpetroleum LTD, зареєстрована в Лімасолі на ім’я громадянина Латвії Армандса Садаускаса. Коли Латвія дізналася про такий спосіб постачання палива з Росії, компанії почали стверджувати, що вони здійснювалися за попередніми контрактами, а пізніше — з Казахстану.

Білоруське паливо, як встановили журналісти, доставлялося морем з естонського порту Мууга до латвійського порту Рига, де воно зберігалося та перероблялося на території вільної економічної зони ТОВ Pars Terminals.

Українські ЗМІ розкрили високоризиковану схему незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі до України, яка включала використання танкерів під різними прапорами, в тому числі і під російським, а також під прапором Мальти. Постачання нафтопродуктів перевантажувалися в бензовози або автомобільні цистерни у порту Риса, що потім транспортувалися в Україну автомобільним транспортом.

У процесі розслідування виявлено, що до 1 січня 2023 року державне підприємство Operail відмовилося від перевезення вантажів з Росії та Білорусії, але продовжило перевозити вантажі з інших країн через їх території.

Один із районних судів Києва оштрафував керівника українського ТОВ "Юма Трейд" на суму понад мільйон гривень за порушення митних правил ввезення дизельного палива на територію України. Це свідчить про серйозні порушення законодавства та можливі негативні наслідки для українських компаній, що брали участь у схемі.

Українська компанія "Юма Трейд", яка діє на ринку з 2018 року, показала значний зростання доходів під час війни, але у 2023 році її чистий прибуток знову знизився.

Порушення законодавства у сфері постачання палива стало серйозною проблемою, яка потребує негайного втручання. Забезпечення безпеки та економічної стабільності вимагає проведення ретельного розслідування та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Українські компанії, використовуючи ці схеми, свідомо порушували законодавство. Судові рішення та розслідування показують, що сертифікати на паливо були підробленими, а поставки могли мати російське або білоруське походження. Ця неправомірна діяльність створює потенційні загрози для безпеки та економіки країни. Тому надзвичайно важливо провести ретельне розслідування цих випадків і вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Українські компанії брали участь у складних схемах незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі та Росії.Ці схеми включали використання підроблених сертифікатів і можливість постачання палива з російським або білоруським походженням.Порушення законодавства у сфері постачання палива створює потенційні загрози для безпеки та економіки України.Необхідно провести ретельне розслідування цих випадків та вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.