ВЛК по-новому: що важливо знати призовникам та військовозобов’язаним

Вища антикорупційна судова колегія винесла вирок першому заступнику міського голови Одеси, Анатолію Орловському, який займав цю посаду у період з 2014 по 2020 рік. За звісткою, він уклав угоду зі слідством. Орловського засудили до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, проте згодом покарання було змінено на три роки умовного ув'язнення без конфіскації майна. Чиновника засудили за статтею ч. 5. ст. 191 КК України – "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Ця справа стосувалася заволодіння майном КП "Міжнародний аеропорт "Одеса"" на суму 118 мільйонів гривень та доходів, отриманих протягом десятирічної діяльності в розмірі понад 2,5 мільярда гривень.

Серед інших підозрюваних у справі – бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович (Грановський), колишній мер Одеси Олексій Костусєв і екс-директор аеропорту Олексій Кочанов. Відповідно до слідства, у 2011 році Кауфман і Грановський організували схему заволодіння майном одеського аеропорту, реєструючи ТОВ, яке мало стати спільним підприємством з Одеською міською радою. Однак насправді фігуранти мали намір приватизувати майновий комплекс аеропорту. Костусєв забезпечив підтримку депутатів міськради, обіцяючи їм, що співзасновник інвестуватиме в розвиток аеропорту. Крім того, мер допустив службове підроблення, що надавало підконтрольній фірмі право утворювати спільне підприємство з міською радою без конкурсу.

У висновках можна зазначити наступне:

Постановлення Вищого антикорупційного суду щодо першого заступника міського голови Одеси, Анатолія Орловського, свідчить про серйозний підхід до боротьби з корупцією в Україні. Орловського засудили за привласнення, розтрату майна та заволодіння ним через зловживання службовим становищем, що має важливе значення для забезпечення законності та прозорості в державних структурах.

Судове рішення стосується не лише Орловського, а й інших осіб, втягнутих у схему заволодіння майном одеського аеропорту. Це важливий крок у впровадженні принципів правової держави та недопущення корупції в усіх сферах суспільного життя.

Проте, це лише один із випадків, і важливо продовжувати розслідування та приймати ефективні заходи для запобігання корупції та забезпечення відповідальності за порушення закону на всіх рівнях влади.

Вашингтон зробив важливий крок у підтримці України в її боротьбі проти Росії, погодившись на передачу розвідданих, які допоможуть українським силам завдавати точних ударів по критичній енергетичній інфраструктурі Росії. Ця стратегічна ініціатива може значно змінити хід війни та суттєво посилити тиск на Кремль, що відчуватиме наслідки на своєму внутрішньому фронті. Згідно з інформацією, оприлюдненою The Wall Street Journal із посиланням на американських офіційних осіб, президент США Дональд Трамп дав чітку вказівку розвідслужбам і Пентагону сприяти Києву у плануванні цих операцій.

Розвіддані, які передадуть Україні, дозволять їй діяти з максимальною точністю та ефективністю, завдаючи ударів по важливих об’єктах, що мають стратегічне значення для енергетичної системи Росії. Це, в свою чергу, може призвести до зниження можливості Кремля ведення війни через значні втрати в енергетичній сфері. Крім того, США звернулися до своїх союзників по НАТО з пропозицією також долучитися до цієї ініціативи, надавши подібну розвідінформацію для подальших спільних ударів.

Крім обміну розвідданими, у Вашингтоні розглядають можливість постачання Україні високоточних ракет наземного та морського базування — зокрема Tomahawk і Barracuda — із заявленою дальністю близько 800 км. Остаточних рішень про передачу цих систем поки що не ухвалено; американські відомства очікують письмових вказівок Білого дому перед тим, як надати повний обсяг інформації й матеріально-технічної підтримки.

Експерти наголошують, що поєднання американських розвідданих і потенційно потужнішої зброї може значно підсилити ефективність ударів і завдати відчутної шкоди енергосектору росії. Водночас такий розвиток подій підвищує ризики ескалації та ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні, оскільки удари по інфраструктурі великої економіки мають широкий крос-ефект на ринки енергоносіїв, цивільні мережі та регіональну безпеку.

Українська сторона, як вказують джерела, отримає дані для планування ударів більш прицільно; це може дозволити зосередити зусилля на об’єктах, що дають найвищий фінансовий ефект для ворога, водночас намагаючись мінімізувати ризики для цивільного населення. Водночас залишаються відкритими питання юридичної оцінки атак по інфраструктурі, можливих побічних наслідків для цивільних об’єктів та політичних наслідків для країн-партнерів, які надаватимуть інформаційну чи матеріальну допомогу.

Якщо рішення щодо передачі озброєнь буде ухвалене, це може стати новою віхою у військовій підтримці України — від розвитку тактичної допомоги до прямих можливостей для ураження стратегічних джерел фінансування ворога. У будь-якому випадку подальші дії США, НАТО та України слід очікувати з увагою: від ухвал письмових наказів до практичної координації операцій може залежати подальший перебіг конфлікту.