ВЛК по-новому: що важливо знати призовникам та військовозобов’язаним

Харківська область продовжує лишатися відзначеною як приклад жахливої корупції, що стає проблемою першочергового характеру. Розслідування українських журналістів демонструє наявність ознак викрадення грошей у сферах влади регіону, зокрема, у проведенні будівництва фортифікаційних споруд. Інформація, зібрана журналістами, свідчить про те, що департамент Харківської обласної державної адміністрації, відповідальний за оборонні закупівлі, надавав перевагу лише що зареєстрованим ноунейм-фірмам та ФОПам. Ці так звані "фірми-прокладки" стають очевидним прикладом системного зловживання та корупції, що потребує термінового втручання та реформування.

Нагадаємо, раніше Зеленський особисто приїжджав і дивився за перебігом будівництва фортифікаційних споруд, на які кабмін України виділяв мільярди: за його словами, все практично готово, залишилося кілька місяців, а на деяких ділянках фронту вже готовність на 98%.

Першої лінії фортифікацій і мін просто не було. За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи, обурюються українські журналісти. «Зуби дракона» знайшли валяними на узбіччях, мінно-вибухові загородження, протитанкові рови – відсутніми, а оборонні окопи – напівзасипаними, такими, що не з’єднуються один з одним. Що це було, задаються питанням журналісти, божевільна крадіжка чи навмисний саботаж.

За даними, опублікованими в Мережі, середній відсоток вкраденого на фортифікаціях становить близько 60%, до того ж на деяких об’єктах гроші були розкрадені повністю. Наразі для заперечення корупції на будівництві оборонних споруд, в ОП вигадали виправдання, що ХОВА будувала тільки третю лінію оборони, яка знаходиться на відстані від 10 до 30 кілометрів від російського кордону. Однак російські війська перебувають уже на глибині 20 км від окружної дороги Харкова, а оборонної лінії все ще не видно.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

У результаті спільного дослідження команд Molfar і UAnimals виявлено, що мережа дельфінаріїв "Немо", розташована на території Криму, має суттєві зв'язки з Російською Федерацією. Виявлено, що управління дельфінарієм здійснюється через мережу колишніх депутатів "Єдиної Росії", які здійснюють контроль над його фінансовими та організаційними аспектами.

Ця інформація, викрита в розслідуванні, яке було оприлюднене на веб-порталі Molfar, свідчить про серйозні порушення в галузі зоозахисту та небезпеку для дельфінів, що утримуються в умовах неволі. Встановлено, що використання дельфінаріїв у політичних та комерційних цілях порушує принципи етичного поводження з тваринами та міжнародні норми у сфері охорони довкілля.

Цей випадок є справжнім викликом для української та міжнародної спільноти, яка прагне забезпечити захист прав тварин та збереження навколишнього середовища. Результати цього дослідження підкреслюють необхідність негайних заходів для припинення незаконних дій у сфері тваринництва та встановлення контролю за діяльністю дельфінаріїв на окупованій території.

Мережа дельфінаріїв “Немо” надає франшизу на створення таких закладів у всьому світі. Перший дельфінарій “Немо” був започаткований в Одесі у 2005 році за підтримки севастопольського ПП “Біологічна станція”, яка фінансувала будівництво та передала морських тварин в оренду. ТОВ “Нерум” орендувало дельфінарій з тваринами та пізніше привласнило його разом з будівлею та земельною ділянкою. Це саме ТОВ “Нерум” вказує на зв’язки української мережі “Немо” з російськими філіями.

У російських містах Анапі, Джубзі та станиці Голубицькій діють дельфінарії, які, ймовірно, співпрацюють з українською мережею “Немо” через дві російські юридичні особи: ООО “Чудне море” та ООО “Екологічний центр”. За даними розслідувачів, засновниками останньої компанії є громадяни України, які також є співзасновниками одеського ТОВ “Нерум”. У 2022 році “Екологічний центр” сплатив податків у Росії на суму 500 тис. рублів, а збитки склали 13,7 млн рублів.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам відмітив, що згідно зі зібраним звітом, який складає понад 250 сторінок, документовані факти нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. Цю інформацію він розкрив у своєму відеозверненні. Також він знову висловив заклик до української влади про утримання від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборонити діяльність УПЦ. "Цей законопроект є виявом мови ненависті. Атаки на вірян у часи війни, їх вигнання зі святинь, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю, націлювати братів проти братів", — проголосив Амстердам. Також адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом. "Українська православна церква не тільки не підтримує, але і відкидає ідеологію 'русского мира'. Більше того, позиція церкви щодо цих ідей вже була публічно висловлена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: 'Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир'. УПЦ повністю ідентифікує себе з державою Україна та закликає до її захисту від першого дня російського вторгнення", — прокоментував він позицію церкви. Крім того, сьогодні Роберт Амстердам звернувся з закликом до Сполучених Штатів Америки з проханням про підтримку України. "Особисто від себе: підтримка України є критично важливою не лише для України, але й для Америки. Як можна відкинути людей, підставивши їх на кожному кроці? Хто буде довіряти США після Кабула і зараз Києва?", — написав Амстердам у своєму пості в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений звіт, у якому міститься понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, її церкви та духовенство. Він виступив з закликом до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, який пропонує заборонити діяльність УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і повністю ідентифікує себе з Україною. Він також звернувся до Сполучених Штатів з проханням про підтримку України. Ці висновки свідчать про серйозність ситуації щодо релігійної свободи в Україні та потребу в захисті прав інших віросповідань від будь-якої форми переслідування.

На фоні нестабільної ситуації на валютному ринку України відзначається різке погіршення курсу національної валюти. Українська гривня стрімко втрачає свою вартість порівняно з доларом США, що призводить до зростання курсу міжбанківського долара, який перевищив позначку 40 гривень. Готівковий обмін долара зафіксувався на рівні 40,40 грн/$, у той час як карткові операції реєструються за курсом навіть вище – до 41 гривні за долар. Ці динаміки створюють серйозні турбулентності на фінансовому ринку та викликають загальний невпевнений настрій серед населення та бізнесу. Аналітики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання курсу і закликають до урядового втручання для стабілізації ситуації.

Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

«Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).