Володимир Дантес приєднався до бригади ДТЕК на День енергетики

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Вона заявила, що поговорила із солдатами, які проходять підготовку на цьому полігоні. Ось що вони розповідають:

1. У сертифікаті про проходження курсу були предмети, що взагалі не вивчалися: правова підготовка, міжнародне гуманітарне право, статути Збройних сил України, психологічна підготовка, навички виживання.

2. Від усіх хвороб лікар дає парацетамол. «У мене цілий місяць був задушливий кашель, я просив перевірити бронхи та легені, бо вже тричі хворів на пневмонію. Без відповіді. Мене просто відправили назад на плац. Я подав рапорт із проханням про медичний огляд, але командир роти його не прийняв», – розповідає боєць.

3. Обов’язки, які відволікають від навчання, були регулярними. Солдат змушували розвантажувати дрова, копати ями, розвантажувати запаси кухні, розбирати піддони.

4. Стрілянина проходила хаотично. Ті, хто не вміли стріляти, просто інтуїтивно натискали на спуск. Нічна стрілянина – ніхто не розумів її мети. “У мене проблеми із зором, я не бачив прицілу, тому просто відстріляв боєприпаси”, – розповів новобранець.

5. Самовільне залишення частини щодня. Бувало, що йшли до 14 людей за ніч. Кажуть, іноді й більше.

6. У навчанні проігнорували напрями до бригад, виданих одному з мобілізованих. “У розмові мені сказали, що не варто на них розраховувати. Людей відправляють лише у вісім бригад із сумнівною репутацією. Когось відправляють у піхоту без будь-якої оцінки, деяким вдається потрапити до підрозділів безпілотників».

7. У навчальному таборі було поширене пияцтво. Якщо зловлять, залишать проти ночі в ямі. “Офіційних покарань не було, мабуть, тому що керівництво не хотіло псувати статистику”, – повідомляє військовий.

8. Бліндажі були недоступні для укриття. Якщо повітряна тривога просто виходили з наметів спати на вулицю в спальниках.

9. Побудови 6 разів на день, стояли по 20-30 хвилин. Ротний на обурення відповідав матом і казав, що стоятимуть скільки скажуть.

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.

Начальник Золотоніського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області Олександр Пилипенко задекларував значні фінансові ресурси та елітний транспортний засіб. Згідно з даними його декларації, опублікованими виданням 368.media, на рахунках і в готівці посадовець має понад 2 мільйони гривень. Зокрема, готівкові заощадження Пилипенка становлять 630 тисяч гривень, а його дружина Юлія Миколаївна задекларувала ще 1,4 мільйона гривень.

Попри офіційну реєстрацію у селі Піщане Золотоніського району, фактичне місце проживання Олександра Пилипенка знаходиться у Черкасах. Для пересування посадовець користується автомобілем Audi Q5 — представницьким транспортом, який належить до класу елітних позашляховиків. Ці дані викликали підвищений інтерес громадськості через розбіжність між офіційною реєстрацією та реальним стилем життя чиновника.

Згідно з декларацією, рятівник користується квартирою площею 69,3 квадратних метри у Черкасах, власницею якої є його мати — Тетяна Борисівна. При цьому Пилипенко має право безоплатного проживання у помешканні.

Його дружина володіє трьома земельними ділянками у Золотоніському районі: дві по 2 гектари в селі Бойківщина (Драбівська громада, придбані у 2021 році) та одну ділянку площею 500 квадратних метрів у Золотоніській громаді (2022 рік, вартістю лише 3042 гривні). Сам Пилипенко також має 2 гектари землі в Бойківщині, набуті у 2021 році.

Посадовець користується Audi Q5 2019 року випуску, зареєстрованим на його матір у грудні минулого року. Крім того, у власності рятівника є старий ВАЗ-2106 1997 року.

Попри скромну офіційну зарплату — лише 616 тисяч гривень на рік — та дружину, яка не має роботи, родина Пилипенків зуміла накопичити понад два мільйони гривень готівкою. Доходи Олександра Пилипенка також включають 24 тисячі гривень пенсії та соціальної допомоги.

Раніше у Черкаській області згадували прізвище Пилипенка в контексті схем із вимагання коштів за «перевірки» разом із місцевими чиновниками. Ці епізоди стали предметом уваги антикорупційних журналістів.

На тлі низьких доходів і розкішного способу життя історія рятівника з Черкащини ще раз демонструє контраст між офіційними деклараціями держслужбовців та їхньою реальною фінансовою поведінкою.

Блогерка та дружина співака Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася особистим досвідом щодо змін у своїй зовнішності, зокрема через пластичні операції. У відкритому інтерв'ю та публікаціях на своїх соціальних сторінках вона зізналася, що шкодує про втручання пластичних хірургів, особливо щодо нещасливого досвіду з корекцією підборіддя. За словами Катерини, кілька років тому вона вирішила позбутися другого підборіддя та обрала операцію з імплантом, сподіваючись, що це допоможе зробити її контури обличчя виразнішими. Однак результат, на жаль, не виправдав очікувань.

Замість бажаного ефекту, операція не лише не усунула проблему, а й призвела до виникнення нових ускладнень, через що Катерина змушена була пройти кілька додаткових хірургічних втручань. Вона поділилася, що після кожної нової операції її зовнішність змінювалась не так, як хотілося, і все більше почала виникати невдоволеність відображенням у дзеркалі. Відверте зізнання блогерки стало темою обговорень серед її підписників та в медіа.

«Я вважаю, що першочергово операція була підібрана неправильно. Імплант в принципі не може вирішити питання другого підборіддя», – пояснила вона.

Перший результат був для неї травматичним: форму підборіддя змінило так, що з’явилася западина й асиметрія обличчя. Після цього Репяхова погодилася на повторне втручання — корекцію з ліпофілінгом та заміною імпланта. Згодом їй зробили ще одну операцію, під час якої, за словами самої Катерини, підхід був «комплексним»: зменшили імплант, заповнили западину жиром і зробили ліпосакцію другого підборіддя. Це вже була не перша й не друга пластика обличчя в її житті.

Попри те, що нинішній вигляд їй подобається більше, сама історія з пластикою стала для неї особистою помилкою.

«Якби я могла відмотати час назад, я б не робила ні першу, ні другу операцію. Це, напевно, перший і єдиний вчинок у моєму житті, через який я шкодую», — зізналася Репяхова.

Зараз вона каже, що повністю переглянула ставлення до пластичних втручань і не планує продовжувати експерименти з обличчям. Блогерка наголошує, що жоден «ідеальний овал» не вартий постійної тривоги перед дзеркалом, болючого відновлення та відчуття невпевненості у власному обличчі.

«Жодне втручання не варте внутрішнього дискомфорту», — підсумувала вона.