Свята травня 2025: коли в Україні День матері, вишиванки та інші важливі дати

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це прем’єр-міністр Угорщини Орбан написав у своєму листі керівникам ЄС після зустрічі із Зеленським, повідомило джерело в дипломатичних колах, знайоме зі змістом документа.

“Що стосується результату війни, то президент України впевнений, що російські збройні сили будуть змушені вдатися до загальної мобілізації в середині наступного року, що призведе до внутрішньої дестабілізації. Він вважає, що українські сили стабільні, підготовлені і здатні підтримувати бойову ефективність навіть у довгостроковій перспективі, якщо західні поставки зброї продовжаться. Він вважає, що час на боці України, а не на боці Росії”, – йдеться в листі.

При цьому, Орбан зазначає, що оцінка ситуації Путіним діаметрально протилежна.

Президент РФ вважає, що час на боці Росії.

“Тлумачення президентом Росії нинішньої ситуації на лінії фронту істотно відрізняється від інтерпретації президента Зеленського: за словами Путіна, час не на боці України, а на боці російських військ. Президент Путін не згадав про жертви Росії. Щодо українських втрат, то, за оцінкою російського президента, щомісячні втрати українських військ становлять від 40 до 50 тисяч солдатів, які ще більше збільшилися останніми тижнями. Тому Путін був здивований тим, що президент України відхилив тимчасове припинення вогню (це була пропозиція Орбана – Ред.). За словами президента Росії, РФ готова розглянути будь-яку пропозицію щодо припинення вогню, яка не слугуватиме прихованому переміщенню і реорганізації українських військ”, – ідеться в листі.

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Нові правила спрямовані на підвищення прозорості та уніфікацію вступу. Запровадження електронних кабінетів спрощує процес подання заявок, тоді як порогові бали гарантують базовий рівень підготовки вступників.

Заклади вищої освіти отримують більше гнучкості, встановлюючи власні терміни для подання заявок на контрактне навчання. Це дозволить студентам, які не встигли подати заяви в основний період, мати додаткові шанси на вступ.

Реформа у сфері освіти — це не лише інструмент для підвищення якості підготовки магістрів, але й можливість адаптувати систему освіти до сучасних викликів, — зазначили в МОН.