Володимир Кличко подарував меру Києва колекцію зброї на 1,74 мільйона гривень

Україна активно взялася за процес підготовки злітно-посадкових смуг для прийому літаків F-16, що будуть надані країною союзниками. Цю інформацію оголосив речник Повітряних сил України, Юрій Ігнат, під час телемарафону. Він пояснив, що Україна не будує нову інфраструктуру спеціально для цих літаків, а здійснює адаптацію вже існуючих аеродромів. Ігнат зазначив, що підготовка включає реконструкцію злітно-посадкових смуг, підготовку технічних умов та створення необхідної інфраструктури. Адаптація передбачає також підготовку місць для стоянок літаків та забезпечення управління та засобами зв'язку. Прийняття літаків F-16 в Україні є частиною стратегічного партнерства з союзниками з метою підвищення обороноздатності та здійснення спільних військових навчань. Роботи з адаптації аеродромів вже у розпалі, аби забезпечити готовність до прийому та експлуатації літаків F-16.

У висновку важливо підкреслити, що Україна вжила активних заходів для адаптації аеродромів для прийому літаків F-16, які будуть надані країною союзниками. Ця ініціатива свідчить про стратегічне партнерство з метою підвищення обороноздатності та зміцнення безпеки в регіоні. Роботи з адаптації включають реконструкцію злітно-посадкових смуг та створення необхідної інфраструктури для забезпечення ефективної експлуатації цих літаків. Очікується, що цей процес сприятиме покращенню оборонної спроможності України та зміцненню військового співробітництва з партнерами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зокрема тих, хто виїхав за кордон, повідомляє Донецький обласний ТЦК, посилаючись на постанову Кабміну.

«Молоді люди від 17 до 25 років зможуть ставати на облік як призовники без необхідності відвідування територіальних центрів комплектування та проходження медичної комісії. Інформація автоматично збиратиметься з інших державних реєстрів, що заощадить час як працівникам ТЦК, так і самих призовників», – повідомив військкомат.

Також «молоді люди від 16 до 25 років, які оформлюють паспорт, автоматично будуть внесені до реєстру Оберіг без необхідності проходження військово-лікарської комісії». Це стосується і тих, хто проживає за кордоном.

ТЦК уточнює, що перевірятиме актуальність документів юнаків, які виїхали, через міграційну службу.

Президент України Володимир Зеленський в рамках чергової Ставки Верховного головнокомандувача зосередив увагу на оцінці ситуації на фронті та питаннях фортифікації, як повідомляється у прес-релізі пресслужби глави держави. У засіданні взяли участь голова Адміністрації президента Олександр Сирський, начальник Генерального штабу Анатолій Баргілевич, а також командувачі в зоні бойових дій. Згідно зі словами Зеленського, розглядалися питання на різних напрямках, включаючи Куп’янський, Лиманський, Бахмутський, Авдіївський, Мар’їнський та Південний. Також на засіданні була представлена доповідь міністра оборони Рустема Умєрова та голови Міністерства стратегічних галузей та оборонно-промислового комплексу Олександра Камишіна щодо забезпечення фронту всім необхідним. Особлива увага приділялася питанням поставок боєприпасів та озброєння, а також можливостям власного виробництва. Зеленський також зазначив, що однією з ключових тем засідання була фортифікація. За його словами, у прем’єр-міністра Дениса Шмигаля представлено звіт про темпи зведення нових оборонних рубежів у трьох смугах завдовжки 2000 кілометрів. Згідно з повідомленням, темпи робіт є задовільними, і розраховується на своєчасне завершення цього важливого завдання.

У рамках чергової Ставки Верховного головнокомандувача Президент України Володимир Зеленський обговорив ситуацію на фронті та питання фортифікації. На засіданні були присутні головні представники влади та командувачі в зоні бойових дій. Зеленський наголосив на важливості швидкого та якісного зведення нових оборонних рубежів у трьох смугах завдовжки 2000 кілометрів кожна. Висновок засідання вказує на задовільні темпи робіт, і розраховується на їх своєчасне завершення.

Група One Fist, складаючись з цивільних хакерів-активістів з різних країн, отримала визнання від українських військових за їхні дії у кіберпросторі, спрямовані на протидію російській активності. One Fist успішно викрадала дані з російських військових компаній та проводила вторгнення в їхні камери з метою нагляду за їхніми військовими діями. Це визнання зі сторони українських військових відображає зміну у природі воєнного протистояння в епоху цифрових технологій.

Проте, варто зазначити, що така практика стає предметом загального обговорення в світі, де виникають певні опаски стосовно стимулювання державою цивільних хакерів. Хакер під псевдонімом Voltage, координувавши злам з території США, виявився Крістофером Кортрайтом, ІТ-спеціалістом із Мічигану. Він, 53-річний чоловік, заявив ВВС, що відчуває задоволення від того, що його допомога Україні отримала офіційне визнання.

One Fist, складаючи з себе представників з восьми різних країн, включаючи Британію, США та Польщу, провела низку кібератак і ділилася про це в соцмережах. Всі учасники отримали грамоти за “вагомий внесок у розвиток і забезпечення життєдіяльності військових”, підписані командувачем Десантно-штурмових військ України. Міністерство оборони України не відповіло на запити ВВС щодо коментарів.

Хоча Україна неоднозначно заохочувала дії хакерів-добровольців проти російських об’єктів в кіберпросторі з початку повномасштабної війни, розсилка офіційних нагород іноземним громадянам сприймається як суперечливий крок і ознака змін у сучасній війні.

Хоча в багатьох країнах, включаючи Британію та США, існують офіційні системи нагород за етичне хакерство, цей випадок може бути першим, коли країна нагороджує хакерів за злочинну діяльність. У жовтні Міжнародний Комітет Червоного Хреста застеріг від використання та заохочення цивільних хакерів через збільшення хакерських атак українськими органами та під час конфлікту в Газі, виходячи з правил ведення війни, викладених у Женевських конвенціях.

Доктор Лукаш Олейник, автор книги “Філософія кібербезпеки”, висловлює занепокоєння щодо нагородження Україною іноземних хакерів, вважаючи це потенційно проблематичним кроком. “Нагороди можуть в подальшому розмити межі між військовими і цивільними особами, а також навіть підірвати заклик МКЧХ до обмеження участі цивільних осіб у бойових діях. На довгостроковій основі це може бути небезпечним”, – зауважує він.

Факт того, що кіберпростір тепер вважається відкритим простором для участі будь-хто є “ознакою нашого часу”, – додає доктор Олейник. Крістофер почав здійснювати кібератаки проти Росії після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Він віддається цій справі і готовий на жертви. “Через це я втратив свою роботу і витратив усі свої заощадження на підтримку України”, – розповів він ВВС. – “Ця нагорода дійсно піднімає моральний дух”.

Хоча в нагородах не вказано, які саме кібератаки принесли найбільшу користь Україні, Voltage вказує на трьох потенційних кандидатів. На початку вторгнення у 2022 році група One Fist протягом місяців визначала розташування сотень камер відеоспостереження, які були доступні для громадського перегляду в Україні. Виявилося, що російські війська використовували їх для спостереження за переміщенням військ, і команда Voltage допомогла вимкнути ці камери. Також One Fist втрутилася в систему камер в окупованому Криму, щоб відстежити рухи російських танків та техніки через Керченський міст.

Нещодавно, у січні, Крістофер разом з іншими хакерами успішно зламали відомого російського виробника зброї та викрали 100 гігабайт особистих даних, що стало приводом для публічної радості української влади. “Масив переданої для ГУР МО України інформації містить документацію на 194 номенклатурні одиниці: креслення, технічні завдання, патенти, програмне забезпечення тощо – як про наявні, так і перспективні військові розробки”, – зазначалося у повідомленні ГУР. В розвідці додали, що викрадені дані стали “значним ударом” для Москви і приблизно оцінюються в 1,5 мільярда доларів, хоча підстав для такої оцінки не уточнювалося.

Конфлікт в Україні спричинив значний сплеск кіберактивності, переважно з боку прихильників України. Групи, такі як Anonymous, використовували хакерські атаки низького рівня, на які Росія переважно реагувала відбиттям. Зокрема, були атаковані теле- та радіостанції, а також новинні вебсайти. Російську владу також звинувачували у співпраці з хакерськими групами, такими як Killnet, для атак на Україну, але вона ніколи не визнавала такої співпраці.

Більша частина цивільної хакерської активності з обох сторін після першого року війни почала зменшуватися. Проте, група One Fist продовжувала атакувати Росію та все активніше співпрацювала з українською владою у виборі цілей.

Емілі Тейлор, виконавча директорка Oxford Information Labs і редакторка журналу Chatham House Cyber Policy, погоджується, що нагороди хакерам є важливим моментом, який може змінити підходи до використання кібердобровольців у конфліктах. “Уряди зазвичай стримують недержавних учасників від прямих дій у кіберпросторі, страхуючись ескалації чи небажаних наслідків, але воєнний час часто є періодом інтенсивних технологічних інновацій, і вторгнення в Україну не є винятком”, – вказує вона. “Іноді такі події змушують переглянути питання, які раніше були табу”, – додає експертка.

Крістофер стверджує, що його команда налагодила міцні стосунки з українськими військовими. “Вони надсилають нам ідеї, а ми надсилаємо їм варіанти, але вони ніколи не надають нам жодної допомоги чи фінансування, бо це, я думаю, перетнуло би певну межу”, – зауважує він. Крістофер визнає, що нагороди від військових є суперечливим питанням, але заявляє про своє намір продовжувати хакерські дії на користь України.

У вищезгаданій статті досліджується важливість нагородження хакерів у контексті їхньої участі в кіберпросторових конфліктах, зокрема у протистоянні України та Росії. Експерти підкреслюють, що нагороди можуть стати важливим стимулом для діяльності кібердобровольців, однак це супроводжується ризиками та суперечностями. Відзначається, що під час воєнного конфлікту використання кібератак стає невід’ємною складовою стратегії, проте варто ураховувати можливі наслідки таких дій. Також зазначається, що підтримка кібердобровольців з боку уряду може сприяти розвитку технологічних інновацій у період війни, але потребує обережного виваження. У кінцевих висновках статті наголошується на необхідності подальшого обговорення та аналізу цього питання в контексті міжнародної кібербезпеки.