Ворог намагається прорвати кордон на Сумщині

Ключові елементи військового обліку:

За повідомленнями наших джерел в СБУ, 90 відсотків тих, хто “купив інвалідність” (не враховуючи правоохоронців) уже залишили Україну і на момент перевірки таких осіб в країні залишиться менше 1 відсотка.

Водночас, корупційна складова в процесі мобілізації присутня також і серед представників ТЦК. Як повідомляють наші джерела: “ТЦК планували “обілетити” тих, кого позбавлять інвалідності, розуміючи що такі громадяни платоспроможні, адже “послуга” коштувала від 20-ти тисяч доларів США. Але, фактично, представники ТЦК зможуть показово відправити до на фронт не більше ніж 30-40 осіб і обілетити ще стільки ж, так як більшість або покинула країну, або переховується”.

Нагадуємо, що Президент України доручив ліквідувати МСЕК до кінця 2024 року. Натомість планують запровадити цифрову європейську модель. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Також він доручив міністру охорони здоров’я не пізніше 1 листопада внести всі необхідні нормативні документи й законопроєкти на розгляд Кабінету міністрів, аби завершити реформування МСЕК.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

Головний український регулятор тарифів, Валерій Тарасюк, на кшталт розгорнутого ланцюжка, з'єднується з енергетичними сферами, що мають ниточки до російських інтересів через бізнес із дружиною олігарха Євгена Гінера. Сам Тарасюк, через свої підприємства, пов'язані з ПАТ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО", де всі власники перебувають під антиросійськими санкціями РНБО. Тарасюка відновлено на посаді голови НКРЕКП попри його попереднє звільнення у 2022 році через незаконні дії щодо цінових дисбалансів. Його участь у двох приватних компаніях, де його бізнес-партнери також мають зв'язки з росіянами та особами, об'єднаними антиросійськими санкціями, ставить під сумнів його незалежність та об'єктивність у регулюванні енергетичного сектора. Дослідження зв'язків його співробітниці Ольги Спектор дозволяє припустити, що їхня діяльність продовжує залишатися під впливом російських інтересів, що порушує принципи національної безпеки та економічної незалежності України.

Компанія "Метал Інвест", яка знаходиться під власністю Валерія Тарасюка, контролює діяльність ТОВ "Релакс-Енерго". Значна частина корпоративних прав цієї компанії все ще належить АТ "Енергетичній Компанії „Севастопольенерго“", що має сумнівний російський зв'язок та включена до санкційних списків РНБО. Усі особи, які володіють акціями цієї компанії, такі як Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс та Сізерман Олег Юрійович, також підпадають під санкції. Навіть попри два роки війни та напружених відносин між Україною та Росією, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк не тільки не розриває своїх бізнес-зв'язків з російськими активами, а й продовжує утримувати зв'язки з особами, які перебувають під санкціями. Така недоречність чиновника свідчить про його непрофесіоналізм та відсутність патріотичного ставлення до держави. Чиновник, який працює на двох фронтах, порушує принципи чесності та відповідальності перед своїм народом.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Голова НКРЕКП, Валерій Тарасюк, підтримує бізнес-стосунки з компаніями, які мають зв'язки з російськими інтересами, навіть після введення санкцій РНБО щодо їхніх власників.

• Не зважаючи на війну та напружені відносини між Україною та Росією, Тарасюк не виявив відповідальності та патріотизму, продовжуючи свою діяльність на двох фронтах.

• Така поведінка головного регулятора тарифів є недоречною та не відповідає вимогам етики та законодавства, а також загрожує національній безпеці та економічній незалежності України.

• Ця ситуація вимагає негайних дій з боку відповідних державних інституцій для забезпечення прозорості, етичності та відповідності закону у діяльності голови НКРЕКП та інших посадових осіб.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили пресслужби СБУ та Офісу Генерального прокурора. Серед затриманих є особа, якій загрожує до 15 років позбавлення волі.

За інформацією СБУ, агентурна мережа ФСБ займалася збором конфіденційної інформації про українські спецслужби та правоохоронні органи, а також про високопосадовців і громадських діячів, які становили інтерес для ворога. Відомості, які збирали агенти, планувалося використати для ліквідації, вербування, а також для проведення інформаційно-психологічних спецоперацій проти українських посадовців.

Головний агент мережі, Дмитро Іванцов, був колишнім керівником підрозділу УДО та супроводжував Віктора Януковича під час його втечі до Росії. Після окупації Криму Іванцов зрадив присязі, прийняв громадянство РФ і перейшов на службу до Федеральної служби охорони (ФСО). Досудове розслідування встановило, що він продовжив активно працювати на ФСБ, залучивши до агентурної діяльності колишнього віцекерівника охорони Януковича Романа Лапу, який залишився в Криму і працює в Севастополі.

До складу агентурної групи входив також 46-річний киянин, чинний військовослужбовець Національної гвардії України. Цей Нацгвардієць, який раніше був водієм Іванцова в УДО, використовував своїх знайомих правоохоронців для отримання інформації з відомчих інформаційних систем і підшукував “однодумців” для вербування. Зібрану інформацію він планував передати Іванцову через підготовлені канали агентурного зв’язку.

СБУ задокументувала розвідувальну діяльність кожного учасника агентурної групи і затримала фігуранта, який діяв у Києві. Під час обшуків у нього вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші речові докази співпраці з ФСБ. Затриманому повідомлено про підозру у державній зраді.

Дії Дмитра Іванцова та його спільника в Криму кваліфіковано як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групи осіб. Встановлено, що Іванцов передав ФСБ секретні плани порядку дій на випадок загрози життю президента, які він отримав під час роботи в УДО.

Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину.