Ворожа атака на Київ: знешкоджено до десятка російських дронів, загинула молода дівчина

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Раніше рішення військово-лікарської комісії про непридатність означало автоматичне виключення особи з військового обліку. Наказом №686 така норма скасовується. Зокрема, з тексту Положення вилучено положення про негайну реалізацію постанов ВЛК щодо виключення з обліку. Також прибрано норму, яка зобов’язувала складати свідоцтво про хворобу для тих, хто підлягає виключенню.

Однак ці зміни викликають багато запитань щодо їх відповідності чинному законодавству. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначає, що громадяни, визнані непридатними до військової служби, мають бути виключені з військового обліку. Ця вимога залишається в силі, адже накази Міністерства оборони не можуть скасовувати законодавчі норми.

Нововведення породжують низку правових та практичних суперечностей. Якщо непридатних більше не виключатимуть, залишається незрозумілим, які саме дані про них мають бути внесені до військово-облікових документів. До того ж виникає питання, чи не стане це підґрунтям для юридичних колізій, адже наказ не відповідає вимогам закону.

Можливі причини таких змін поки не пояснені. Одна з версій — бажання Міністерства оборони зберегти максимальний контроль над мобілізаційним резервом у складний період війни. Утім, без чітких роз’яснень суспільство може сприйняти ці зміни як спробу створити додатковий тиск на осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати військові обов’язки.

Наказ №686, безумовно, потребує додаткових роз’яснень з боку Міністерства оборони. Поки що залишається відкритим питання, як ці зміни будуть впроваджуватися на практиці і чи не призведуть вони до соціальної напруги серед тих, кого визнають непридатними до служби.

Під час дебатів у Раді Безпеки ООН, що приділені проблемі сексуального насильства в умовах конфлікту, Праміла Паттен, Спеціальний представник генсека ООН з питань сексуального насильства, оголосила зростання кількості випадків такого насильства на 50% у 2023 році порівняно з попереднім. Доповідь містила окремий розділ, присвячений ситуації в Україні. Протягом минулого року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала 85 випадків сексуального насильства, пов’язаних із конфліктом. Серед постраждалих були як цивільні особи, так і військовополонені. Згідно з даними доповіді, серед жертв були 52 чоловіки, 31 жінка, одна дівчина та один хлопчик. Більшість випадків сексуального насильства проти дорослих чоловіків були зафіксовані в російському полоні, де це використовувалося як метод тортур.

• Сексуальне насильство в умовах конфлікту залишається серйозною проблемою, яка потребує негайного уваги та дії з боку міжнародної спільноти.

• Зростання кількості випадків сексуального насильства відображає необхідність зміцнення заходів захисту та попередження цього явища під час конфліктів.

• Звіт ООН підкреслює необхідність удосконалення механізмів моніторингу та реагування на випадки сексуального насильства в рамках конфліктів.

• Ситуація в Україні є лише однією із багатьох, які потребують негайного уваги та дії міжнародного співтовариства для захисту прав людини та запобігання подібним подіям у майбутньому.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Після того як арбітр Мохаммед Аль-Хакім показав червону картку, кияни залишилися в меншості і зазнали поразки, пропустивши чотири голи. Один із користувачів Telegram-каналу Мирослави запитав, як можна стрибати на суперника двома ногами, що викликало у неї сплеск агресії. У відповідь Мирослава обматюкувала коментатора і всіх, хто критикував її чоловіка.

“Вася йде на х** і кожен, хто про мого чоловіка хоча б слово криве скаже. Все, я в коментарі не заходжу, тому що є велике бажання кожному ‘експерту’ написати те саме, що й Васі. Ох, с*ка, вони мене всі зараз дратують! Звідки у людей стільки жовчі?” – написала Мирослава.

Після інциденту, що розгорівся в пресі, Мирослава закрила доступ до свого Telegram-каналу.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Раніше він очолював районний ТЦК, що викликає додаткову увагу до його діяльності на попередній посаді. Підозра пов’язана із фіктивним оформленням знайомого, що може свідчити про зловживання службовим становищем та порушення закону при кадрових процедурах у військовій сфері.

Наразі тривають слідчі дії, метою яких є встановлення повного кола осіб, причетних до ймовірних порушень, а також документування всіх фактів неправомірного оформлення. Слідство звертає увагу на можливі системні проблеми в роботі територіальних центрів комплектування, що створюють ризики для прозорості та законності кадрових процесів.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.