Ворожий обстріл пошкодив залізницю між Миколаєвом та Херсоном

У вітчизняному інформаційному просторі з'явилося повідомлення, яке викликало значний резонанс серед громадськості та експертної спільноти. Згідно з інформацією, поширеною в низці телеграм-каналів, родичка високопосадовця місцевого рівня нібито придбала значну кількість об'єктів нерухомості протягом останніх кількох років.

Придбана Вікторією Гончарук нерухомість у Бучанському районі викликала підозри та поставила багато запитань щодо можливих корупційних схем. Особливу увагу привернув факт, що після того, як Анжела Макєєва стала секретарем Ірпінської міської ради, її сестра Вікторія розпочала активну купівлю майна під час війни.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Одразу з’являється питання: як Вікторія Гончарук, яка все своє життя працювала бухгалтером у ДЮСШ, районній державній адміністрації та у відділі молоді й спорту, маючи офіційний дохід, що не перевищував 500 тисяч гривень за кілька років, змогла придбати 53 земельні ділянки та житлові будинки, загальна вартість яких перевищувала $1 млн?

Також це не перший скандал за участю Анжели Макєвої.

У серпні цього року журналістам стало відомо, що Анжела Макєєва мала підроблений диплом про вищу освіту і під час війни неодноразово виїжджала за кордон, користуючись комунальними автомобілями. Журналісти отримали офіційну відповідь від Міністерства освіти, що диплом, яким користувалася Макєєва, не видавався.

У редакцію видання vlasti.net надіслали копію диплома Анжели Макєєвої, яку вона зазвичай засвідчувала своєю підписом, додаючи, що копія відповідає оригіналу. За словами особи, яка надіслала цей документ, Макєєва використовувала його під час виборчої кампанії, подаючи до партії “Слуга народу” і до, а також при працевлаштуванні.

Насправді, Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2011 році не видавав диплом з вказаними серією і номером студентці на ім’я Макєєвої. Журналісти перевірили це як неофіційно в університеті, так і офіційно на спеціальному сайті Міністерства освіти. На журналістський запит Міносвіти надало офіційний висновок, що диплому з такими даними не існує.

Згідно з українським законодавством, використання підроблених документів суворо карається. Стаття 358 Кримінального кодексу України передбачає штрафи, виправні роботи або навіть позбавлення волі строком до двох років. Для державних службовців це також означає втрату посади та довічну заборону обіймати державні посади.

Того ж місяця видання Інформатор повідомило, що, попри заборону депутатам місцевих рад і чиновникам виїжджати за кордон, Анжела Макєєва кілька разів із 2022 року перебувала за межами України. Вперше це сталося восени 2022 року під час її відпустки, коли вона перетинала кордон на автомобілі комунального підприємства Ірпеня “Теплоенергопостач”. Відомо, що вона виїхала з України 27 вересня 2022 року, а повернулася 4 жовтня.

Залишається незрозумілим, на яких підставах Макєєва використовувала автомобіль комунального підприємства, яке зазнало збитків, для особистого відпочинку за кордоном. Це підприємство не надає автомобілі в оренду депутатам для поїздок за межі країни. Зокрема, за 2023 рік КП “Теплоенергопостач” заявило про чистий збиток у розмірі 48 млн грн.

Також в червні 2024 року Макєєва двічі перетинала державний кордон через пункт пропуску в Ужгороді. Вона виїхала 15 червня до Словаччини і повернулася 29 червня. Це не було службовим відрядженням, оскільки в цей час вона перебувала в офіційній відпустці. Цього разу вона не використовувала комунальний автомобіль, проте згідно з постановою уряду від 27 січня 2023 року № 69, депутатам і державним службовцям заборонено виїжджати на відпочинок за кордон.

Де саме Макєєва відпочивала протягом цих двох тижнів, наразі невідомо. Чи це були альпійські курорти Австрії, Швейцарії чи Італії, або ж пляжі Чорногорії чи Хорватії?

Громадськість сподівається, що як публічна особа Анжела Макєєва пояснить свої дії і розповість про причини поїздки та поділиться враженнями від свого закордонного відпочинку.

Окрім цього Анжела Макеєва була кандидаткою на відкликання з депутатської посади згідно аналізу маркерних голосувань руху Чесно ще з 2021 року. Проте не дивлячись на свою шахрайську діяльність і використання службового становища Макєєву оминула загроза відкликання.

За даними НАЗК, під час перебування на посаді колишньої уповноваженої виникли питання щодо її фінансового стану. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед політичних кіл.

Під час боротьби за бюджети апарату Уповноваженого з прав людини НАЗК висунуло претензію в незаконному збагаченні колишній омбудсменці Людмилі Денісовій. При цьому в умовах, коли в Україні не те що зв’язки з РФ, а просто проросійські настрої – привід для репресій і «віджиму» активів, Денісову не чіпають за сімейний бізнес із росіянами в Криму. Росіяни не забирають у Денісової кримські бізнеси навіть після того, як на посаді омбудсмена чиновниця поширювала фейки про сексуальні збочення і злочини росіян в Україні, за що Денісову і звільнили з держслужби.

Усередині істеблішменту Людмилу Денісову вважають фахівцем екстра-класу з організації шахрайських схем, розкрадань бюджетних грошей, грабунку найбільш соціально незахищених груп населення. Тому Денісова припала до двору всім: кримським бандитам, їхнім російським партнерам, Кучмі, Ющенку, Тимошенко, Януковичу, Порошенку і Зеленському.

Денисова, яка переїхала до Криму з Півночі РФ 1989 року, зробила кар’єру на партнерстві з функціонерами регіонального ОЗУ «Сейлем» Андрієм Сенченком і Сергієм Веліжанським. Ще чиновниця стала бізнес-партнером генерала Москаля в темі міжнародної контрабанди. Чоловік Денісової – офіцер радянських і російських спецслужб посприяв комунікації між кримським криміналітетом, силовиками та покровителями із Санкт-Петербурга і Москви. Претензія Денісової від НАЗК ще й відлуння загостреної війни за контрабандні канали Закарпаття.

У 1990-х Денісова прокручувала і викрадала гроші кримських пенсіонерів як начальниця Кримського пенсійного фонду. Разом із нинішнім помічником Андрія Єрмака Сергієм Куніциним Денісова навіть створювала спеціальну карткову платіжну систему для обману пенсіонерів, шахрайства і розкрадань. Через злочини з облігаціями Денисова побувала в СІЗО, але за неї незабаром «порішали». З камери чиновниця пішла на підвищення керувати Казначейством Криму за прем’єра Горбатова – покровителя т.зв. «глави» Криму Аксьонова.

У 2000-ті Людмила Денисова влилася в команду Юлії Тимошенко й отримала посаду міністра праці та соцполітики України, де прославилася нахабними розкраданнями грошей на потреби пенсіонерів, інвалідів, безробітних і чорнобильських дітей.

Робота на кримський криміналітет, теми міжнародної контрабанди та Юлію Тимошенко зробила Людмилу Денисову заможною власницею кримських бізнесів: ТОВ «Севастопольмарінсервіс», ТОВ «Тріора», ТОВ «Торговельний дім “Кримзалізобетон”, ТОВ “Асторія-Сіті”, ТОВ “Гуматекс ЛТД”, ТОВ “Золотий символ” і т. ін., а також, івано-франківського ТОВ “Машзавод ”Автоливмаш». Дружба з Порошенком, Аваковим, Зеленським і російським істеблішментом дала змогу Денисовій зберегти всі ці бізнеси і на літо 2024 року. Як «фунтики» Денисова використовує своїх дочок Олександру Квітко та Олену Титаренко. І те, що у клану Людмили Денісової після її вчинків лютого-квітня 2022 року росіяни не «віджали» кримських активів у ситуації, коли обібрали навіть Коломойського, свідчить про дуже особливі стосунки Денісової з РФ.

У лютому-березні 2022 року омбудсменка регулярно виступала у ЗМІ із заявами про звірства російських військових в Україні, що було тоді міжнародним мейнстримом. Денісова внесла серйозну лепту в розкрутку подій у Бучі як символ і обґрунтування продовження війни та привід для хрестового походу Заходу проти РФ. У гонитві за хайпом, Денисова розповідала місцевим та іноземним ЗМІ сотні моторошних історій про зґвалтування дітей ложками російськими військовими. Разом із донькою вона освоювала бюджети «гарячої лінії омбудсмена», і отримали гроші від зацікавлених в ескалації війни.

Але потім з’ясувалося, що Денісова вигадала всі свої шокуючі історії. Чиновницю з міжнародним скандалом звільнили за брехню з посади Уповноваженого з прав людини, позбавивши можливості пиляти його серйозні бюджети. Тепер до Денисової з’явилися питання з боку НАЗК.

Дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, ставить під сумнів усталені уявлення про пік інтелектуальних здібностей у молодості. Багато хто вважає, що найкращий розумовий потенціал припадає на вік 20–25 років, однак результати нового дослідження демонструють, що мозок досягає найвищої функціональності у віці 55–60 років. Це відкриття радикально змінює традиційне розуміння старіння та змушує переосмислити роль середнього віку в житті людини.

До цього часу вважалося, що старіння означає зниження когнітивних здібностей, але дослідження підтверджує, що старший вік не обов’язково пов’язаний із погіршенням інтелектуальних можливостей. Справжнє зниження фізичної сили, швидкості реакцій та витривалості може починатися після 30 років, однак ментальні та когнітивні якості мають зовсім іншу траєкторію. Найвищі результати показано в сфері логічного мислення, здатності до адаптації та ухвалення рішень, а також у здатності до аналізу та розв'язування складних проблем.

Наприклад, сумлінність досягає піку близько 65 років, а емоційна врівноваженість — аж у 75. Людина краще розуміє себе, вміє уникати імпульсивних рішень та має більше внутрішньої стійкості.

Дослідники зазначають, що люди середнього віку здатні ефективніше ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність та керувати складними процесами. Недарма керівні позиції у політиці, бізнесі та науці часто займають люди саме після 50.

Уміння бачити широку картину, зважувати наслідки та використовувати життєвий досвід часто компенсує повільнішу швидкість реакцій. Це пояснює, чому у 55–60 років мозок може працювати найбільш продуктивно.

Попри такі дані, люди старшого віку досі стикаються з упередженнями. Роботодавці часто вважають 55-річного кандидата «близьким до пенсії», а у деяких професіях існують вікові обмеження. Втім, дослідження доводить: когнітивний потенціал не визначається паспортом. Одні зберігають високу швидкість мислення та пам’ять навіть після 70.

Приклади великих досягнень лише підтверджують це:Чарльз Дарвін написав «Походження видів» у 50 років,Людвіг ван Бетховен створив Дев’яту симфонію у 53,Ліза Су у 55 здійснила революцію в технологічній індустрії.

Науковці пропонують змінити погляд на середній вік: це не кінець, а вершина ментальної зрілості, момент, коли людина може поєднати знання, досвід та мудрість.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“На жаль, інформація про смерть Вікторії підтверджена. Ми знали Вікторію. В 2022 році вона робила матеріали в координаційному штабі, тому для нас це надзвичайно сумна новина і для всієї української журналістики”, – сказав Яценко.

За словами Яценка, про обставини смерті говорити зарано, їх встановлюють.

Юсов у четвер також повідомив, що Рощина мала бути включена до одного з найближчих обмінів полоненими. Її мали етапувати до в’язниці “Лефортово” у Москві, аби підготувати повернення в Україну.

“Найближчим часом вона мала бути вдома, для цього було зроблено все необхідне” – сказав Юсов.

В березні 2022 року Рощину захоплювали російські окупанти і 10 днів утримували в Бердянську.

У 2022 році Рощина написала низку репортажів з тимчасово окупованих територій. Зокрема, про те, чим живе окупований Крим у війну, як на окупованій Донеччині проходив псевдореферендум, та показала фоторепортаж зі зруйнованого Маріуполя.

Для того, щоб потрапити на окуповану територію, Рощина вирушила з України до Польщі 25 липня. Вона планувала через Росію дібратися на окупований схід України через 3 дні.

Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій Росією території, звідки вона робила репортаж.

У травні 2024 року Росія вперше визнала, що затримала Рощину. Міністерство оборони РФ надіслало листа з підтвердженням її батькові, Володимиру Рощину.