Втеча до Монако та спроби знищення слідів: що відомо про дії Дмитра Коваленка

Прокуратура офіційно підтвердила затримання трьох працівників районного територіального центру комплектування та так званого «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні грошей у мобілізованого чоловіка. За версією слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи службове становище та авторитет формальних і неформальних структур для отримання незаконної вигоди.

Як встановили правоохоронці, підозрювані організували схему, в межах якої мобілізованого чоловіка фактично поставили у залежне становище. Йому створювали штучні проблеми під час проходження процедур, пов’язаних із військовим обліком і службою, після чого пропонували «вирішити питання» за грошову винагороду. За даними слідства, для цього чоловіка спеціально перевозили між різними локаціями, чинячи психологічний тиск і нав’язуючи думку про безвихідь ситуації без неофіційної оплати.

Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

У Києві правоохоронці затримали заступника голови Козелецької селищної ради Чернігівської області, який вимагав у підприємця близько 20 тисяч доларів США за сприяння у отриманні дозволу на оренду земельної ділянки для будівництва станції сортування твердих побутових відходів. За даними Головного управління Нацполіції у Києві, посадовець отримав від підприємця 15 тисяч доларів та ще 185 тисяч гривень, призначених для оформлення проєкту землеустрою.

Бізнесмен звернувся до чиновника самостійно та передав кошти безпосередньо біля одного з торгово-розважальних центрів столиці. Оперативники задокументували факт передачі грошей, після чого було проведено затримання за статтею про вимагання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій вилучено готівку та документи, що підтверджують участь посадовця у корупційній схемі.

Поліція повідомила, що чиновник запевнив підприємця, що без його «допомоги» отримати земельну ділянку площею близько 12 гектарів буде складно. Він також стверджував, що має вплив на депутатів селищної ради і може посприяти ухваленню позитивного рішення під час конкурсу на оренду землі.

Крім того, посадовець вимагав оплату за виготовлення проєктної документації, оскільки частина ділянки не мала відповідного цільового призначення.

Слідчі повідомили заступнику голови Козелецької селищної ради про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди). За ці дії йому загрожує до восьми років ув’язнення та конфіскація майна.

У своєму пості у Facebook, виконувач обов’язків начальника Львівської митниці, Андрій Кузнік, поділився своїми роздумами та коментарями стосовно нещодавньої скандальної ситуації, пов’язаної з колишньою співробітницею відомства, Юлією Дригою. У своєму зверненні він розкрив обставини інциденту, підкресливши серйозність реакції митниці на дану ситуацію. Кузнік вказав на те, що Юлія Дрига виконувала обов’язки головного інспектора управління адміністративно-господарської діяльності з 2 серпня 2023 року. Після з’яви відеоматеріалу, який став причиною скандалу, була розпочата внутрішня перевірка, під час якої Юлії було запропоновано надати пояснення відділу з питань запобігання корупції. Крім того, митниця звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції для подальшого розгляду цієї ситуації. Варто зазначити, що саме Юлія Дрига заявила про своє бажання проходити звільнення за угодою сторін, на підставі чого відповідний наказ було підписано Кузніком. Крім того, він висловив свою вдячність тим, хто викликав увагу до цього випадку через відео, а також підкреслив готовність митниці співпрацювати з правоохоронними органами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Митниця Львова реагує на серйозні інциденти, пов'язані з порушенням службової етики та законодавства.

• Проведена внутрішня перевірка та звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції свідчать про важливість для влади боротьби з корупцією та забезпеченням дотримання закону.

• Звільнення Юлії Дриги за угодою сторін свідчить про відповідальний підхід до вирішення ситуацій, що стосуються порушень у роботі державних установ.

• Виявлена готовність митниці співпрацювати з правоохоронними органами підкреслює важливість партнерства у боротьбі з корупцією та забезпеченні законності у суспільстві.

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.