“Втікачі з імунітетом” – на переговорах в Ер-Ріяді українська делегація обговорила умови для перемир’я

В Україні протягом найближчих днів утримається холодна та переважно суха погода, характерна для середини зими. За інформацією Укргідрометцентру, 18–19 січня істотних опадів на більшій частині території країни не очікується. Лише в Криму синоптики допускають незначний сніг, який, утім, не матиме суттєвого впливу на загальну погодну ситуацію.

У більшості регіонів зберігатиметься підвищена небезпека на дорогах. Через низькі температури та відсутність опадів місцями формуватиметься ожеледиця, що може ускладнити рух транспорту, особливо в ранкові та вечірні години. Водіям і пішоходам радять бути уважними та дотримуватися правил безпеки.

У Києві 18 січня також прогнозують суху погоду без опадів. На окремих ділянках доріг можлива ожеледиця. Вітер північно-східний, 5–10 м/с. Температура повітря вночі становитиме 17–19 градусів морозу, вдень — 12–14 градусів морозу.

За інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, за весь період спостережень найвищу денну температуру 18 січня у Києві зафіксували у 2023 році — 10,2 градуса тепла. Найхолоднішою була ніч у 1950 році, коли температура знизилася до 22,8 градуса морозу.

У понеділок, 19 січня, в Україні знову переважатиме суха погода. Лише в Криму можливий незначний сніг. У західних, більшості північних та центральних областей місцями прогнозують туман. Ожеледиця на дорогах зберігатиметься. Вітер буде змінних напрямків, 3–8 м/с. Температура вночі опускатиметься до 17–22 градусів морозу, у північних регіонах місцями до 23–25 градусів морозу. Вдень очікується 8–13 градусів морозу. На півдні країни вночі прогнозують 9–14 градусів морозу, вдень — 5–10 градусів морозу.

У Києві 19 січня опадів не очікують. На дорогах місцями збережеться ожеледиця. Вітер північний, 3–8 м/с. Температура повітря вночі становитиме 19–21 градус морозу, вдень — 10–12 градусів морозу.

20 січня у столиці також прогнозують суху погоду. Вітер зміниться на західний, 3–8 м/с. На дорогах подекуди залишатиметься ожеледиця. Температура повітря вночі очікується на рівні 16–18 градусів морозу, вдень — 10–12 градусів морозу.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Інформація про роботу Євгена Шпитко на Максима Кріппу та Костянтина Малофєєва з’явилася в публічному доступі відносно недавно, після чергової спроби Євгена Шпитко зняти публікації пов’язані з Кріппою з телеграм-каналу “Тёмный Рыцарь”. Але, як повідомляють наші джерела, співпраця між Євгеном Шпитко та Максимом Кріппою розпочалась задовго до публікацій на анонімних ТГ каналах.

Хто такий Євген Шпитко та що саме його пов’язує з РФ

Крім зв’язків з Максимом Кріппою, Євген Шпитко відомий в Україні як головний редактор та один із співвласників українського видання Mind UA. Досить цікавою в контексті зв’язків Шпитко з РФ є історія створення ресурсу Mind UA, склад його засновників та кінцевих бенефіціарів.

Варто відзначити, що колектив Mind UA, як і сам Шпитко, є вихідцями з Forbes Україна, які покинули проект, після того як почались проблеми в їх роботодавця олігарха Сергія Курченка.

Після втечі Сергія Курченка до РФ, Євген Шпитко забрав частину колективу Forbes Україна та у 2017 році заснував новий проект – Mind UA. Крім колективу, Шпитко прихватив із собою офіційну сторінку Forbes Україна в Фейсбук, до якої у нього був доступ як у головного редактора.

Згідно з даними сервісу Youcontrol, наразі власником 100% статутного капіталу ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” є головний редактор Євген Шпитко. Але якщо уважно придивитись до історії змін реєстраційної інформації компанії, то бачимо відчайдушні спроби приховати російський слід та справжніх бенефіціарів компанії.

Ще донедавна, засновниками ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” крім Шпитко, який був власником всього 22,5% компанії, були ТОВ “Акселератор нових продуктів” – 10% і ТОВ “Інвестіко” – 67,5%. За даними того ж Youcontrol, кінцевим беніфіціарним ТОВ “Інвестіко” є такий собі любитель “рускаго міра” Куманьок Олександр Юрійович.

У 2020 році журналісти, на фоні скандалів з накруткою ботами ТГ каналу Mind UA, вирішили поцікавитись складом кінцевих бенефіціарів видання, після чого Куманьок Олександр Юрійович став відомий широкому загалу своїми симпатіями до РФ.

Журналісти звернули увагу на сторінку Олександра Куманька “Вконтакте” де надто багато фото на фоні Кремля після 2014 року. Зокрема, Олександр Куманьок їздив святкувати 1 травня 2014 року на Червону площу в Москві вже тоді, коли Крим був анексований РФ. Мало того, судячи з усього, він пишається, що Крим це частина Росії, викладаючи “фото з магнітиками”.

Крім проросійських світлин в російських соцмережах Олександр Куманьок являється давнім бізнес-партнером Ігоря Куєка – рідного брата Ані Лорак (Кароліни Куєк), з яким пов’язаний через спільні компанії, серед яких ТОВ “Хелс Фуд” (40969855), ТОВ “Платформа розвитку інновацій” (41130557), ТОВ “Дюкан” (40977508) та інші. Тобто вони давні партнери і працюють у кількох напрямках.

А у 2018 році журналісти з’ясували, що Ігор Куєк є одним із власників платформи UkrARPA, яка займалася розробкою і створенням зброї для української армії. Журналісти з’ясували та опублікували докази того, що Ігор Куєк заробляє на цій справі чималі гроші. Серед інших власників UkrARPA значились – Денис Гурак, Дмитро Ружицький та Дмитро Шестаков. Раніше всі вони працювали в Укроборонпромі і фактично паралельно розвивали власний проект за державні кошти, поставляючи державі безпілотники по 100 тисяч доларів США, в той час коли їх реальна собівартість складала 5 тисяч доларів США.

Але Євген Шпитко не помічав ні проросійських публікацій, ні відкритого грабунку українського ВПК своїми партнерами до 2020 року, поки в українського суспільства не появились питання до роботи начебто проукраїнського сайту Mind UA. Після чого Шпитко вирішив позбутись відверто проросійських партнерів в числі засновників ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА”.

Але чи насправді Євген Шпитко розірвав усі відносини з минулими партнерами, чи це просто хід для уникнення конфіскації сайту Mind UA та передачі його в управління АРМА, як це раніше відбулося з медіа холдингом Сергія Курченко?

Відповідь на це питання у нещодавній кримінальній справі СБУ, щодо зловживання Євгеном Шпитко під час розподілу гуманітарних вантажів. Якщо бути більш точними, Євген Шпитко попався на перепродажу бронежилетів, які на початок 2022 року були справжнім дефіцитом.

В офіційних поясненнях даної ситуації на сайті Mind UA Євген Шпитко сам згадує свої зв’язки зі структурами Укроборонпрому. Варто відзначити, що ці зв’язки залишились у Шпитко з часів Олександра Куманька, за яким стоїть Павло Олексійович Барбул, який з 2014 року займав посаду радника генерального директора Укроборонпрому. Засвітившись в декількох корупційних епізодах в Укроборонпромі, Павло Барбул очолив Спецтехноекспорт.

На посаді директора Спецтехноекспорта Павло Барбул попав у корупційний скандал з розкраданням коштів державного підприємства та деякий час провів у СІЗО. І хоча наразі Павло Барбул перебуває на волі, старі корупційні схеми Спецтехноекспорту дають про себе знати.

Так, весною цього року адвокат Павла Барбула намагався оскаржити угоду про визнання винуватості, укладену з ексначальником департаменту контрактів Спецтехноекспорту Валерієм Синяковим та його ексзаступником Олександром Фатьяновим. За умовами угоди, Фатьянов і Синяков зобов’язалися надати свідчення в низці кримінальних проваджень, зокрема, події яких зачіпають період керівництва Барбулом у Спецтехноекспорті.

Прізвище Павла Барбула не просто так часто згадується у нашому журналістському розслідуванні, адже за свідченнями бізнесменів із його близького оточення, Барбул являється одним із фактичних власників сайту Mind UA. Раніше Барбул володів частиною Mind UA через Олександра Куманька, а після 2020 року безпосередньо через Євгена Шпитко. Нагадуємо, що відкрито проросійський Олександр Куманько був викинутий зі схеми, після того як інформація про його погляди появилась в пресі.

В такому ракурсі робота головного редактора Mind UA Євгена Шпитко на Максима Кріппу, а через нього і на Костянтина Малофєєва, має викликати багато питань в української контррозвідки. Адже незважаючи на кримінальні справи Павло Барбул до сих пір входить до української спільноти з розробки та продажу озброєнь.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що свідчить про загальний і важливий інтерес громадян у покращенні роботи державних органів та підвищенні ефективності системи управління країною.

Неабиякою цікавістю слід зазначити, що подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, при цьому потребувала активної підтримки великих телеграм-каналів. Це підкреслює зростаючий рівень свідомості громадян та їх бажання активно впливати на політичні та соціальні процеси в країні.

Особливо важливо відзначити, що петиція щодо мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема демобілізованих військовослужбовців ЗСУ, для прийому на роботу в державні та комунальні підприємства, а також у правоохоронні органи, підтримує ініціативу відновлення та підтримки ветеранів, надаючи їм перевагу на ринку праці. Це важливий крок у напрямку інтеграції та підтримки тих, хто віддав своє життя за мир і безпеку нашої країни.

Нагадаємо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, з урахуванням необхідності авторизації та зростаючого рівня усвідомлення громадян, такі петиції набирають голоси за лічені дні, що є свідченням активізації громадянського суспільства та зростання довіри до демократичних механізмів влади.

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка зібрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активний інтерес громадян у покращенні роботи державних органів.

• Результати цієї петиції контрастують з попередньою, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, вказуючи на зростаючу свідомість та активність громадянського суспільства.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим військовим відкриває можливості для їхньої інтеграції та підтримки у суспільстві.

• Активізація громадян у підтримці подібних ініціатив є свідченням росту довіри до демократичних механізмів влади та бажання спільно впливати на формування політики країни.