Втома, біль у ногах і грудях: попереджувальні сигнали від організму

Український законодавчий орган припинив практику призначення статусу "обмежено придатний до військової служби". Згідно з законом про гарантування прав військовослужбовців на соціальний захист, особам, яким було призначено цей статус, необхідно буде пройти знову медичний огляд, під час якого їх визначать як придатних або непридатних для військової служби. Зміни щодо цієї категорії громадян будуть оголошені відповідними органами влади.

Особи зі статусом “обмежено придатний до військової служби” зобов’язані пройти повторний медичний огляд, щоб отримати нову категорію. Цей процес розпочався з 18 травня після введення в дію нового закону про мобілізацію і триватиме до 4 лютого 2025 року. Також необхідно оновити свої дані у Територіальних військових комісаріатах.

Закон про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачає, що після медичного огляду колишні обмежено придатні можуть отримати один із кількох статусів, залежно від встановленого діагнозу, включаючи непридатність до військової служби, тимчасову непридатність або придатність до служби за певними напрямами.

Зміни в системі ВЛК набрали чинності з 4 травня, коли Міністерство оборони увів зміни до наказу №402 щодо роботи військово-лікарських комісій. Ці зміни майже повністю скасували індивідуальну оцінку придатності.

Паралельно з цим, у Верховній Раді 26 березня зареєстрували дві постанови про скасування закону №10313, який передбачав обов’язковий повторний медичний огляд для чоловіків, визнаних обмежено придатними до військової служби.

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його оцінкою, у Штатів закінчуються і гроші, і зброя для допомоги Україні, а їй ще потрібно допомагати Ізраїлю і Тайваню. У Європи ресурсів ще менше, а сама Україна не впорається. Тому зростає ймовірність тиску з метою укладення мирної угоди.

Видання вважає, що Україні «доведеться змиритися з втратою частини своєї території», навряд чи отримає вступ до НАТО, але можливі якісь гарантії безпеки.

«У будь-якому разі, принаймні зараз видається вельми вірогідним, що обговорення розпочнуться у 2025 році, і коли це станеться, бойові дії можуть різко стихнути, аж до припинення вогню. Поки тривають переговори, може виникнути напівзаморожений конфлікт. Недосконалий, так, але набагато кращий, ніж те, як йдуть справи зараз», – резюмує The Economist.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що Дональд Трамп, який традиційно висловлює бажання уникати ескалації, сприйняв ці атаки як загрозу своїй політичній платформі. Його команда, зокрема радники, рекомендували уникати публічного контакту із Зеленським, щоб не спровокувати нову хвилю звинувачень у “неконтрольованій підтримці України”.

Ключовий радник Зеленського, Андрій Єрмак, за словами джерела, отримав від оточення Трампа певні рекомендації щодо зміни підходів у військових діях. Зокрема, пропонувалося утриматися від атак на російську територію, щоб уникнути міжнародної критики та зберегти підтримку майбутньої адміністрації США.

Однак, за наявною інформацією, Єрмак вирішив проігнорувати ці поради, обравши стратегію ескалації конфлікту. Таке рішення, ймовірно, було прийняте з метою посилити тиск на Росію та зміцнити позиції України на фронті.