Вибачення України Греції через інцидент з морським дроном

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

Протягом 2021-2023 років були виявлені численні порушення серед службових осіб ПрАТ “АК “Київводоканал”, що спричинили значні фінансові втрати. Київська міська прокуратура вжила рішучих заходів, направивши до суду чотири кримінальні провадження на загальну суму 67 мільйонів гривень. Ці провадження стосувалися недбалості, розтрати коштів та отримання неправомірних вигод. Звинувачення було висунуто проти дев’яти осіб, включаючи колишнього керівника ПрАТ “Київводоканал”, керівників відділів та департаментів, а також представників місцевої влади та підрядних компаній.

У 2023 році Київська міська прокуратура продовжила активні дії, направивши до суду ще 4 кримінальні провадження за обвинуваченням 9 осіб, серед яких були колишній керівник ПрАТ «Київводоканал», керівники департаментів та відділів, а також представники місцевої влади та підрядних компаній. У цих провадженнях загальні збитки оцінювалися у понад 67 мільйонів гривень.

Поза цим, існують ще п'ять розслідувань, що визначають відповідальність за втрати коштів у компанії. Також ведуться розслідування у відношенні двох кримінальних проваджень, де підозрюваними стали колишній генеральний директор та директор управління капітального будівництва ПрАТ “АК Київводоканал”. Всього триває три досудових розслідування щодо заволодіння коштами у сумі 322 мільйонів гривень.

На підставі проведеного розслідування прокуратурою Києва виявлено серйозні порушення у діяльності керівництва ПрАТ "АК "Київводоканал", які призвели до значних фінансових втрат. Загалом, у період з 2021 по 2023 роки були зафіксовані втрати коштів на суму понад 67 мільйонів гривень. У результаті цього, прокуратура Києва вже направила до суду чотири кримінальні провадження проти дев'яти осіб, включаючи колишнього керівника підприємства, керівників відділів та департаментів, а також представників місцевої влади та підрядних компаній.

Додатково, триває п'ять розслідувань, які визначають відповідальність за втрати коштів у компанії, та ще два кримінальні провадження, де підозрюють колишнього генерального директора та директора управління капітального будівництва підприємства. Усе це свідчить про серйозні порушення в управлінні компанією та необхідність докладних слідчих дій для встановлення правдивих обставин та відшкодування завданих збитків.

Українська політична сцена знову стурбована скандалом, що вибухнув навколо Миколи Тищенка, народного депутата Верховної Ради України. Петиція, що вимагає позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, зібрала значну кількість підписів, незважаючи на короткий час її існування. Суспільство виявило надзвичайний інтерес до цього питання, підкреслюючи важливість чесності і прозорості в політичних справах.

Інцидент викликав широку реакцію громадськості та засобів масової інформації, які активно обговорюють можливі наслідки для депутата. Вимога позбавлення його мандата свідчить про рішучість українців не терпіти корупцію і зловживання у владі. Цей випадок є ще однією нагадівкою для політичних лідерів про необхідність відповідальності перед народом та дотримання етичних норм у виконанні державних обов’язків.

Наразі ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій визначатиметься реакцією політичної та правової системи України. Громадськість очікує відповідного реагування владних структур та нагадує про важливість недоторканості закону і принципу рівності перед законом для всіх громадян країни.

Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Представники України наголосили на важливості збереження національної культурної та економічної спадщини. Вони підкреслили, що географічні зазначення є не лише комерційними марками, а й символами регіональної ідентичності та традицій.

Українська урядова делегація закликає Генеральну Асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що наразі відбувається в Женеві, відреагувати на привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, передає Мінекономіки.

12 липня 2024 року федеральна служба з інтелектуальної власності рф (роспатент) на своєму сайті повідомила про реєстрацію позначення “Мелітопольська черешня”. Зокрема, йдеться про те, що “Мелітопольська черешня” стала першим зареєстрованим регіональним брендом так званих нових регіонів рф (насправді – тимчасово окупованих територій України) — географічним зазначенням від Мелітопольського району Запорізької області.

роспатент також закликав представників тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської області реєструвати свої бренди та інші об’єкти інтелектуальної власності з метою просування своїх товарів та послуг на ринках, й заявив про те, що надасть усю необхідну допомогу.

У відомстві наголошують, що Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на полях Генеральних Асамблей ВОІВ проти постійних порушень міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності владою російської федерації. Зокрема, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків.

Голова урядової делегації, заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, наголосив на недопустимості таких дій з боку росії: “Дуже складно вживати в одному реченні слова “росія” та “інтелектуальна власність”, бо москва довела, що ніколи не поважала ані права, ані власності, ані здобутків інших. Світова спільнота ніколи не визнає цю крадіжку. Мелітополь буде звільнено і Мелітопольська черешня залишається українською”.

Це — черговий злочин країни-терористки проти національного надбання українців, — зазначила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) Олена Орлюк, яка також входить до складу урядової делегації:

“росія вбиває наших дітей, стирає в попіл наші міста і нашу самоідентифікацію. Те, що роспатент фактично вкрав українське географічне зазначення, — черговий доказ жалюгідності москви. Не маючи свого спадку, вони окуповують, крадуть і приписують собі чужі здобутки”.

Коли було зареєстровано ГЗ “Мелітопольська черешня” і що це таке

В Україні “Мелітопольська черешня” була зареєстрована як географічне зазначення в липні 2020 року (реєстр географічних зазначень за посиланням).

Географічне зазначення (ГЗ) — це об’єкт інтелектуальної власності, який ідентифікує товар, що походить із певного географічного місця, та підтверджує його відповідність високим стандартам якості. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та його репутацію.

Країною походження “Мелітопольської черешні” є Україна в межах міжнародно визнаних кордонів.

Отже, своїми діями росія вкотре нівелює будь-які міжнародні зобов’язання та міжнародні угоди, у даному разі — у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) визначає механізми захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення, в державах-членах Світової організації торгівлі, до якої також входить росія.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 року, учасницею якої Україна виступила як держава-співзасновниця ООН, ставить за мету сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом взаєморозуміння та співробітництва між державами, на основі поваги суверенітету та рівності.

Україна у 2019 році імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони географічних зазначень на виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Й ГЗ “Мелітопольська черешня”, як і інші географічні зазначення України, було офіційно передано Європейській стороні для отримання правової охорони на території ЄС.

Україна буде використовувати всі юридичні механізми для захисту своїх географічних зазначень.

Росія привласнює інтелектуальну власність України з 2014 року — з моменту окупації півострова Крим. Зокрема, рф незаконно зареєстровані такі кримські вина як “Балаклава”, “Магарач”, “Новий Світ”, “Меганом”, що також є географічними зазначеннями України.