Польща інвестує €656 мільйонів у супутникову програму ЄС

У Закарпатській обласній дитячій лікарні зафіксовано два трагічні випадки смерті немовлят — п’яти та восьми місяців. Перший інцидент стався у грудні 2024 року, другий — 24 січня 2026 року. За обома фактами правоохоронні органи відкрили кримінальні провадження та повідомили про підозру акушеру-гінекологу цього медичного закладу. Обставини подій нині з’ясовуються в межах досудового розслідування.

За словами батьків п’ятимісячного хлопчика, дитина народилася передчасно та мала бронхолегеневу дисплазію. Після курсу лікування стан немовляти, за їхніми твердженнями, суттєво покращився, що давало надію на подальшу стабілізацію. 23 січня 2026 року батьки звернулися до лікарні через різке погіршення самопочуття дитини, після чого хлопчика госпіталізували. Наступного дня стало відомо про його смерть.

У поліції Закарпатської області відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки), що передбачає до 3 років ув’язнення.

Представники Закарпатської обласної дитячої лікарні заявили, що всі дії персоналу проводилися відповідно до клінічних протоколів, а стан дитини прогресивно погіршувався, незважаючи на надану допомогу. Медзаклад висловив співчуття родині та пообіцяв, що подальші дії відбуватимуться у межах закону.

Другий випадок стосується смерті немовляти, яке отримало тяжкі пологові травми шийного відділу хребта та спинного мозку під час народження у березні 2024 року. Хлопчик помер у грудні того ж року. За результатами медичної експертизи встановлено, що смерть спричинили непрофесійні дії акушера-гінеколога.

За обома фактами підозру оголосили одному акушеру-гінекологу за неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 140 КК України).

Закарпатська обласна дитяча лікарня розташована у Мукачеві та є комунальним некомерційним підприємством обласної ради. З 2025 року директором закладу є Володимир Бейреш.

Державне бюро розслідувань України (ДБР) взяло під свою увагу два важливих кримінальних провадження стосовно голови Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна. Рішення про це було ухвалено відповідно до заяв, які надійшли про ймовірну підробку документів та ухилення від військової служби. Варто відзначити, що Віталій Шабунін, який стоїть на чолі Центру протидії корупції, має багато років активної громадської діяльності та є важливим учасником українського політичного життя. Проте останні події розкрили суттєві суперечності, які призвели до відкриття цих справ.

За інформацією, яку надав журналіст Володимир Бойко у соціальній мережі Facebook, справи проти Шабуніна порушені за ч. 4 ст. 409 КК (Кримінального кодексу) України, що стосується ухилення від військової служби, та за ч. 1 ст. 358 КК, яка стосується підроблення офіційних документів. Зокрема, одна з справ пов'язана з тим, що Шабунін подав кілька листів у військову частину, де він перебував на службі, з проханням прикомандирувати до нього солдата за підписами голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова та заступника голови НАЗК Артема Ситника.

Відзначається, що після розголосу цих фактів керівництво НАЗК відмовилося визнавати листи, які були підписані, заявляючи, що їх не було відправлено офіційно. Однак це не впливає на кваліфікацію дій командира військової частини, який незаконно відрядив солдата Шабуніна до НАЗК та навіть виплачував йому значні суми грошового забезпечення за виконання, за його словами, бойових завдань.

Віталій Шабунін підтвердив інформацію про відкриття кримінальних проваджень проти нього. У грудні слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва видала рішення, що зобов’язало ДБР зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення документів та ухилення від військової служби Віталієм Шабуніним на підставі звернення голови ГО “Громадська рада доброчесності” Ростислава Кравця.

Ці новини викликали значний резонанс у громадськості та в політичних колах, оскільки ставлення до подій, описаних у зверненні, варіюється від підтримки до обурення. Наразі справа перебуває у стадії розслідування, і подальший розвиток подій залишається невідомим.

У вищезгаданій статті зазначено, що Державне бюро розслідувань України ініціювало два кримінальних провадження стосовно голови Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, у зв'язку з підозрами у підробці документів та ухиленні від військової служби. Один з сценаріїв включає подання Шабуніном листів до військової частини з проханням призначити солдата за підписами посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Заяви про ці дії викликали значний резонанс, особливо у зв'язку з реакцією керівництва НАЗК та висловленими підозрами. Наразі, справа перебуває у стадії розслідування, але важливо відзначити, що ці події мають потенціал вплинути на громадську довіру до інституцій влади та на довіру до самого Шабуніна як відомої громадської фігури.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати повної перевірки майнового стану державного інспектора митного поста «Тиса» на Закарпатті, у яких виявлено ймовірні ознаки незаконного збагачення. За висновками агентства, вартість активів, законність походження яких не підтверджена офіційними доходами посадовця, перевищує 23 мільйони гривень.

У матеріалах перевірки зазначається, що ключовим об’єктом, який привернув увагу фахівців НАЗК, стала земельна ділянка площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів разом із житловим будинком. Набуття цього майна, згідно з аналізом доходів і витрат посадовця, не узгоджується з його фінансовими можливостями за період перебування на державній службі.

Крім того, перевірка показала, що у 2024 році дружина інспектора придбала автомобіль Skoda Kodiaq. Аналіз фінансового стану сім’ї не підтвердив наявності достатніх законних доходів для здійснення такої покупки.

У НАЗК зазначають, що зіставлення офіційних доходів і витрат чиновника та його близьких осіб не дозволяє пояснити походження виявлених активів. Зокрема, позики, на які посилаються родичі митника, не мають належного фінансового обґрунтування, а їхні умови та джерела коштів містять ознаки фіктивності.

Матеріали перевірки можуть стати підставою для подальшої правової оцінки з боку правоохоронних органів. У разі підтвердження висновків НАЗК йдеться про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.