Четвер, 16 Квітня, 2026

Вибори після війни: складнощі та виклики, які чекають на Україну

Важливі новини

Олег Цюра і тіньові канали виведення ресурсів з українських держпідприємств

Олег Цюра, громадянин Німеччини, який тривалий час мешкає у Швейцарії, вже понад десятиліття фігурує у матеріалах, що стосуються складних схем виведення коштів і сировини з українських державних підприємств. За інформацією з різних джерел, його роль у цих процесах не зводилася до епізодичного посередництва — він розглядається як один із системних операторів мережі фірм-прокладок, через які проходили фінансові та товарні потоки.

За наявними даними, ці структури обслуговували інтереси впливових українських та міжнародних гравців, серед яких згадуються колишній народний депутат Микола Мартиненко, бізнесмен Дмитро Фірташ, а також трейдери, пов’язані з російським ринком. Саме через такі компанії, зареєстровані в різних юрисдикціях, здійснювалося перепродавання сировини, заниження митної вартості та подальше виведення прибутків за кордон.

Схеми Цюри працювали й через офшорні структури, зокрема TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр) та Jeprano Trading Limited (Кіпр), пов’язані з російськими компаніями. Вони фігурують у постачанні сировини для підприємств РФ, включно з «Авангард» і «Міка Холдинг».

Особливу увагу привертає робота Цюри в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» у 2014–2017 роках, коли продукцію держкомпанії продавали афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами. Збитки оцінюють близько 13 млн доларів США. У 2020 році схема продовжила роботу через ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH: купівля ільменіту Іршанського ГОКу за заниженою ціною з ймовірним постачанням до окупованого Криму.

Паралельно фігурує справа колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка щодо розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд грн. Зв’язки Цюри простежуються через ITS International Trade та довірених осіб Фірташа.

Після 2022 року Цюра переформатував діяльність: у 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), у 2024 році акції переходять до Linvo AG, де працює разом із родичкою Людмилою Цюрою та іншими колишніми співробітниками Interchrome AG і Phoenix Resources AG, які тісно пов’язані з російською MidUral Industrial Group. Це свідчить про продовження каналів торгівлі з РФ.

Таким чином, Олег Цюра залишається ключовим гравцем у багаторічних схемах постачання та виведення ресурсів українських державних підприємств через складні міжнародні структури.

Українські АЗС готуються до підвищення цін на паливо

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Експерти зазначають, що мережі АЗС намагаються збільшити обсяги продажів до кінця року. Це пов’язано з очікуваним підвищенням акцизів на бензин з 1 січня 2025 року, коли ставка зросте з 242,6 євро/тонна до 271,7 євро/тонна. Збільшення акцизу неминуче спричинить подорожчання пального, і оператори ринку прагнуть максимально використати нинішні умови.

“Мережі закуповують дешевший ресурс, щоб забезпечити себе до подорожчання. Водночас вони активно залучають клієнтів через знижки та програми лояльності, зокрема паливні картки і талони”, – прокоментував ситуацію Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній “Прайм”.

До кінця тижня багато операторів анонсують спеціальні пропозиції у рамках “чорної п’ятниці”, що дозволить споживачам заправлятися з економією.

Станом на 25 листопада середні ціни в Україні на бензин А-95 становлять:

Після 1 січня 2025 року підвищення акцизу може призвести до подорожчання бензину приблизно на 3-5 грн/л, залежно від коливань на світових ринках нафти. Тим часом, відносно низька ціна на нафту надає змогу мережам пропонувати вигідні умови для споживачів.

Невідомі зміни в Чорнобильській зоні: собаки з блакитним відтінком шерсті

Не так давно у Чорнобильській зоні відчуження волонтери організації Dogs of Chernobyl помітили дивне явище — кілька собак, що мали незвичайний блакитний відтінок шерсті. Це стало справжньою загадкою для дослідників та зоозахисників, оскільки подібне явище в цій місцевості раніше не було зафіксовано. Зоологи зазначають, що тварини кілька днів тому ще мали звичне забарвлення, і їхній нинішній вигляд став предметом серйозних роздумів.

Поки що волонтери намагаються спіймати цих собак для детальніших досліджень, щоб з'ясувати причину таких змін. Однією з можливих версій є контакт тварин із хімічними або радіоактивними речовинами, що могли вплинути на їхнє здоров'я та зовнішній вигляд. Наразі достеменно невідомо, чи пов'язані ці зміни з впливом радіації, яка все ще має місце на території, чи це наслідки інших екологічних факторів.

Dogs of Chernobyl опікується близько 700 тваринами, які мешкають у межах 30-кілометрової зони відчуження. Ці собаки — нащадки домашніх улюбленців, залишених після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Волонтери щороку забезпечують їх кормом, ветеринарною допомогою, стерилізацією та вакцинацією.

Дослідження 2024 року показали, що чорнобильські собаки мають унікальні генетичні мутації, які допомагають їм виживати в умовах підвищеного радіаційного фону. Зокрема, у них підвищена стійкість до радіації, важких металів і токсичного середовища.

Вчені, які досліджували ДНК 116 безпритульних собак, виявили близько 400 ділянок геному, що змінилися під впливом середовища, і 52 гени, пов’язані з контактом із забрудненням. Поки що експерти не встановили, що саме спричинило появу синьої шерсті, і наголошують, що це може бути наслідком контакту з хімічними речовинами, а не радіацією.

Через майже 40 років після аварії собаки Чорнобиля залишаються символом виживання та адаптації природи, демонструючи здатність життя пристосовуватися навіть до екстремальних умов.

Продовження воєнного стану та мобілізації в Україні: хто не підлягає призову

В Україні до 5 листопада 2025 року продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію, що означає, що країна зберігає високий рівень готовності до оборони в умовах продовження збройного конфлікту. Однак, згідно з чинним законодавством, не всі громадяни підлягають обов’язковому призову. Важливою частиною цього законодавства є стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає категорії осіб, що звільняються від служби в армії.

До таких категорій належать особи, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними за станом здоров’я, а також люди з інвалідністю. Це рішення базується на медичних висновках, які враховують фізичні та психічні обмеження, що не дозволяють виконувати обов'язки військової служби.

Окремо закон визначає вікові обмеження. Призовники від 18 до 25 років служать лише у випадку, якщо мають статус військовозобов’язаних. Осіб старших за 60 років до війська не призивають, однак вони можуть підписати контракт і виконувати небойові завдання.

Таким чином, держава залишає чинними винятки для тих, хто має об’єктивні обставини або особливий статус. Проте кожен випадок потребує документального підтвердження, і лише тоді громадянин може скористатися правом на відстрочку або повне звільнення від служби.

Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

Українці та бізнес нарощують обсяги кредитування попри воєнний стан. За даними Національного банку України, станом на початок серпня 2025 року обсяг виданих кредитів сягнув 1,23 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Основну частину позик взяв бізнес — 909,3 млрд грн (74%). Водночас громадяни залучили […]

В умовах триваючої війни в Україні не відбудеться жодних виборів — ні президентських, ні парламентських, ні місцевих. Член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко підтвердив цю позицію в інтерв’ю, зазначивши, що в даний момент така ситуація є політичною та правовою необхідністю. За його словами, до моменту завершення бойових дій та скасування воєнного стану організація виборів є неможливою.

Дана позиція базується на законодавчих нормах, які чітко регламентують, що під час дії воєнного стану не можуть проводитися вибори президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування. Конституція встановлює, що якщо термін повноважень Верховної Ради закінчується під час воєнного стану, вони автоматично продовжуються до першого засідання нового складу, обраного після скасування особливого режиму. Це забезпечує правову безперервність влади без проведення голосування в умовах конфлікту.

Гевко також зауважив, що теоретично є можливість тимчасового припинення воєнного стану для проведення виборів, однак в реаліях сьогодення таке рішення виглядає малоймовірним через величезні ризики в сфері безпеки, організації та законодавства.

Незважаючи на те, що жодні вибори не можуть відбутися до завершення війни, в Україні триває підготовка до перших повоєнних виборів. У Верховній Раді, наприкінці 2025 року, була створена спеціальна робоча група, яка займається розробкою законодавчих ініціатив для організації виборів в умовах особливого стану. На початку 2026 року група була розділена на кілька підгруп, які працюють над різними аспектами проблеми, зокрема голосуванням військових та внутрішньо переміщених осіб, а також організацією виборів за кордоном.

Гевко зазначив, що наразі ще не існує остаточного варіанту законопроекту, але вірогідно, буде використано напрацювання Центральної виборчої комісії. Він зазначив, що важливо не сподіватися на швидке завершення роботи над документом, адже раніше оголошені терміни були вже порушені через складність цього процесу.

Однією з найбільших проблем, з якими зіштовхнуться організатори виборів, є голосування українців, які перебувають за кордоном. Згідно з даними, на початок 2026 року за межами України залишалося приблизно 5,6 мільйона біженців. Гевко вказав, що кількість потенційних виборців за кордоном може сягати близько 4 мільйонів, але ця цифра потребує уточнення через обмеженість механізмів комунікації з громадянами.

Усередині країни також виникають складнощі з голосуванням для внутрішньо переміщених осіб, кількість яких оцінюється у 4,6 мільйона. Багато з них не змінювали свої виборчі адреси, що ускладнює процес організації голосування. Центральна виборча комісія вже пропонує рішення для забезпечення участі цих виборців у виборчому процесі.

Говорячи про військовослужбовців, Гевко наголосив, що досвід організації голосування в їхньому середовищі буде ускладнено через збільшення їхньої чисельності та специфіку виконання службових обов’язків.

Необхідно також враховувати, що на тимчасово окупованих територіях провести вибори буде неможливо через загрози безпеці та легітимності процесу. Таким чином, перші повоєнні вибори відбудуться в умовах неповного територіального охоплення.

Серед нових викликів Гевко вказав на можливі загрози дезінформації та зовнішнього втручання, зокрема через криптоактиви та соціальні мережі. Він зауважив, що в Україні поки що передчасно обговорювати легалізацію криптовалют у виборчому процесі.

Спеціальний закон для перших повоєнних виборів, ймовірно, стане одноразовим актом, оскільки ситуація в країні буде унікальною: мільйони біженців, внутрішньо переміщених осіб та військових, а також зруйнована виборча інфраструктура. Демографічна ситуація також викликає занепокоєння, адже лише 43% українців, які опинилися за кордоном, планують повернутися.

Загалом, Центральна виборча комісія підкреслює: поки триває війна, вибори в Україні не можуть відбутися. Однак підготовка до майбутньої виборчої кампанії вже триває, і вона обіцяє стати однією з найскладніших у сучасній історії країни, зокрема з огляду на відновлення демократичного циклу та забезпечення легітимності та довіри з боку громадян.

Останні новини