Вівторок, 2 Червня, 2026

Вибори після війни: складнощі та виклики, які чекають на Україну

Важливі новини

Росія накопичує сили для штурму на Донеччині

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Ми всі очікуємо масованого штурму, але поки що це тактика малих груп. Вони намагаються просочитися по посадках і закріпитися невеликими групами від 2 до 5 осіб”, — зазначив Борисенко.

На тлі тактичних маневрів противника, важливу роль у стримуванні атак відіграють FPV-дрони, які українські військові використовують для знищення ворога ще на підступах до передових позицій. Це дозволяє значно знизити ризики для української піхоти та забезпечує кращу захищеність фронту.

Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, на Курахівському напрямку триває активний опір російським силам. За останню добу тут відбулося 47 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні спроби ворога просунутися спостерігаються поблизу населених пунктів Іллінка, Новоселидівка, Вознесенка, Новодмитрівка, Дальнє та Антонівка. Незважаючи на посилений тиск, українські захисники стійко тримають оборону та зупиняють просування противника.

Крім бойових дій, ситуацію в регіоні ускладнюють дії російської армії, яка нещодавно зруйнувала Терновську дамбу Курахівського водосховища. Руйнування цієї гідротехнічної споруди може призвести до проблем з водопостачанням і викликати додаткові гуманітарні виклики для місцевих мешканців.

Перевірка фіктивних інвалідностей серед прокурорів та принципова позиція керівництва Генпрокуратури

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

РФ удосконалює балістику й Х-101: тепер ракети важче перехоплювати

Російські окупаційні війська продовжують модернізувати своє ракетне озброєння як у технічному, так і в тактичному плані. Про це заявив авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О. Антонова Валерій Романенко в ефірі «Українського Радіо». За його словами, росіяни на балістичних ракетах відмовилися від використання фальшивих цілей і натомість почали встановлювати генератори радіоперешкод. Їхнє […]

Психологія і психіатрія: у чому різниця та як не помилитися з вибором

У сучасному світі турбота про психічне здоров’я стає такою ж важливою, як і про фізичне. Постійний стрес, війна, втрата близьких, проблеми на роботі чи фінансові труднощі часто призводять до відчуття виснаження. У цей момент виникає запитання: до кого звернутися по допомогу — до психолога, психіатра чи психотерапевта? Хто такий психолог Психолог має спеціальну освіту у […]

В умовах триваючої війни в Україні не відбудеться жодних виборів — ні президентських, ні парламентських, ні місцевих. Член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко підтвердив цю позицію в інтерв’ю, зазначивши, що в даний момент така ситуація є політичною та правовою необхідністю. За його словами, до моменту завершення бойових дій та скасування воєнного стану організація виборів є неможливою.

Дана позиція базується на законодавчих нормах, які чітко регламентують, що під час дії воєнного стану не можуть проводитися вибори президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування. Конституція встановлює, що якщо термін повноважень Верховної Ради закінчується під час воєнного стану, вони автоматично продовжуються до першого засідання нового складу, обраного після скасування особливого режиму. Це забезпечує правову безперервність влади без проведення голосування в умовах конфлікту.

Гевко також зауважив, що теоретично є можливість тимчасового припинення воєнного стану для проведення виборів, однак в реаліях сьогодення таке рішення виглядає малоймовірним через величезні ризики в сфері безпеки, організації та законодавства.

Незважаючи на те, що жодні вибори не можуть відбутися до завершення війни, в Україні триває підготовка до перших повоєнних виборів. У Верховній Раді, наприкінці 2025 року, була створена спеціальна робоча група, яка займається розробкою законодавчих ініціатив для організації виборів в умовах особливого стану. На початку 2026 року група була розділена на кілька підгруп, які працюють над різними аспектами проблеми, зокрема голосуванням військових та внутрішньо переміщених осіб, а також організацією виборів за кордоном.

Гевко зазначив, що наразі ще не існує остаточного варіанту законопроекту, але вірогідно, буде використано напрацювання Центральної виборчої комісії. Він зазначив, що важливо не сподіватися на швидке завершення роботи над документом, адже раніше оголошені терміни були вже порушені через складність цього процесу.

Однією з найбільших проблем, з якими зіштовхнуться організатори виборів, є голосування українців, які перебувають за кордоном. Згідно з даними, на початок 2026 року за межами України залишалося приблизно 5,6 мільйона біженців. Гевко вказав, що кількість потенційних виборців за кордоном може сягати близько 4 мільйонів, але ця цифра потребує уточнення через обмеженість механізмів комунікації з громадянами.

Усередині країни також виникають складнощі з голосуванням для внутрішньо переміщених осіб, кількість яких оцінюється у 4,6 мільйона. Багато з них не змінювали свої виборчі адреси, що ускладнює процес організації голосування. Центральна виборча комісія вже пропонує рішення для забезпечення участі цих виборців у виборчому процесі.

Говорячи про військовослужбовців, Гевко наголосив, що досвід організації голосування в їхньому середовищі буде ускладнено через збільшення їхньої чисельності та специфіку виконання службових обов’язків.

Необхідно також враховувати, що на тимчасово окупованих територіях провести вибори буде неможливо через загрози безпеці та легітимності процесу. Таким чином, перші повоєнні вибори відбудуться в умовах неповного територіального охоплення.

Серед нових викликів Гевко вказав на можливі загрози дезінформації та зовнішнього втручання, зокрема через криптоактиви та соціальні мережі. Він зауважив, що в Україні поки що передчасно обговорювати легалізацію криптовалют у виборчому процесі.

Спеціальний закон для перших повоєнних виборів, ймовірно, стане одноразовим актом, оскільки ситуація в країні буде унікальною: мільйони біженців, внутрішньо переміщених осіб та військових, а також зруйнована виборча інфраструктура. Демографічна ситуація також викликає занепокоєння, адже лише 43% українців, які опинилися за кордоном, планують повернутися.

Загалом, Центральна виборча комісія підкреслює: поки триває війна, вибори в Україні не можуть відбутися. Однак підготовка до майбутньої виборчої кампанії вже триває, і вона обіцяє стати однією з найскладніших у сучасній історії країни, зокрема з огляду на відновлення демократичного циклу та забезпечення легітимності та довіри з боку громадян.

Останні новини