Четвер, 16 Липня, 2026

Вибух біля Кремля: Москва піддалася атаці дронів, а аеропорти закрили

Важливі новини

Дефіцит у 3-4% ВВП: експерти прогнозують друк грошей

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами експерта, цьогоріч Україна отримала від США 7,8 мільярда доларів для фінансування різних потреб, у тому числі для покриття дефіциту бюджету. Але в наступному році така підтримка може суттєво скоротитися.

“На наступний рік існують реальні ризики, що сума допомоги буде зменшена або навіть скасована. Це означає, що Україні доведеться шукати додаткові джерела фінансування,” — заявив Устенко в ефірі програми Вечір.LIVE.

На думку експерта, у разі дефіциту в розмірі 3-4% від ВВП український уряд може вдатися до емісії гривні. Такий крок, за його словами, дозволить тимчасово покрити бюджетні витрати, однак несе високі ризики для економіки.

“Монетизація державного бюджету, фактично, означатиме друк грошей без реального забезпечення. Це може призвести до зростання інфляції та обвалу купівельної спроможності гривні,” — підкреслив Устенко.

В умовах можливої відсутності підтримки з боку міжнародних партнерів уряду України необхідно шукати додаткові джерела для поповнення бюджету. Проте, на думку економіста, реалізувати це швидко буде важко.

Викриття масштабної схеми ухилення від мобілізації в Києві: роль адвокатів та масштабні суми хабарів

У столиці України правоохоронці зупинили діяльність злочинної групи, яка організувала масштабну схему ухилення від мобілізації. За даними Служби безпеки України, під час розслідування було виявлено, що група адвокатів, очолювана засновником київської юридичної компанії, змогла "списати" з військового обліку понад 300 осіб призовного віку. Злочинна діяльність включала низку незаконних операцій, серед яких — підробка медичних довідок та інвалідностей, а також організація фіктивних ситуацій, що дозволяли уникнути призову.

Згідно з інформацією правоохоронців, організатор схеми відповідав за оформлення фальшивих медичних довідок. У свою чергу, інші учасники групи — адвокати та їхні помічники — активно шукали потенційних клієнтів, проводили особисті зустрічі, а також передавали значні суми грошей за отримання необхідних документів. За ці фіктивні довідки, зокрема, про інвалідність родича чи необхідність постійного догляду, клієнти сплачували від 6,5 до 45 тисяч євро. Звичайно, всі ці документи не мали жодної юридичної сили, однак вони дозволяли їхнім власникам уникати призову на службу в Збройні сили України.

З початку 2024 року учасники схеми допомогли уникнути мобілізації понад трьом сотням чоловіків із восьми регіонів України. Під час обшуків правоохоронці вилучили чорнові записи, підроблені довідки та прайс-листи із «розцінками» на незаконні послуги.

Зловмисникам повідомили про підозру за низкою статей Кримінального кодексу, серед яких створення злочинної організації, пособництво в ухиленні від мобілізації та підроблення документів.

Організаторам та їхнім спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Екс-чиновник Міноборони Лієв не отримав запобіжний захід у справі про зловживання 1,5 мільярдами гривень

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.

Ексдиректори «Запоріжжяобленерго» завдали збитків на 730 мільйонів — СБУ

Служба безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки викрила масштабну корупційну схему, через яку державне підприємство «Запоріжжяобленерго» зазнало збитків на суму понад 730 мільйонів гривень. До організації схеми, за даними слідства, причетні колишній генеральний директор та комерційний директор підприємства. Як повідомляє СБУ, у 2019 році топменеджери уклали договір із промисловим підприємством про постачання електроенергії. Згідно […]

Трамп провів переговори з Путіним та Зеленським в один день

У неділю президент США Дональд Трамп здійснив телефонну розмову...

У ніч на 4 травня в західній частині Москви прогримів вибух, що стався приблизно за шість кілометрів від Кремля — основного політичного центру Росії. Російські джерела повідомляють, що ця подія стала наслідком атаки безпілотників.

Інформація про вибух з'явилася в ряді Telegram-каналів, таких як Baza, Astra та Mash. Мешканці району Мосфільмовської вулиці чули гучний звук і бачили спалах у небі, а також зафіксували пошкодження на будівлі. Згідно з даними Astra, вибух стався безпосередньо на Мосфільмовській, де розташовані житлові комплекси та дипломатичні представництва.

Хоча спочатку не було офіційного підтвердження, на місце події швидко прибули екстрені служби. Мер Москви Сергій Собянін підтвердив, що один із дронів влучив у будівлю. Він зазначив, що жертв немає, а служби продовжують працювати на місці.

Відповідно до офіційних даних, жодних постраждалих у результаті вибуху не зафіксовано, хоча масштаби пошкоджень ще уточнюються. Російські пабліки опублікували фотографії пошкодженого фасаду будівлі, однак їхню автентичність необхідно ще підтвердити.

На світанку мер Москви додав, що сили ППО знищили ще два дрони, що наближалися до столиці. Таким чином, за інформацією влади, в Москві відбулася атака щонайменше трьох безпілотників: один досяг цілі, а два були перехоплені.

Після інциденту Росавіація оголосила про тимчасові обмеження в роботі ключових аеропортів Москви, зокрема Домодєдово та Внуково. Це могло призвести до затримок рейсів або зміни маршрутів, оскільки такі заходи є стандартною практикою у разі загрози повітряних атак.

Мосфільмовська вулиця, де стався вибух, є престижним районом з житловими комплексами та офісами. Близькість до Кремля підкреслює символічне значення цього інциденту, особливо з огляду на те, що жертв не було.

Це не перший випадок атак безпілотників на Москву. З початку 2023 року столиця та інші регіони Росії стикалися з подібними інцидентами. Дрони неодноразово досягали адміністративних будівель і житлових комплексів, викликаючи резонанс у суспільстві.

У відповідь на загрози російська влада неодноразово заявляла про посилення системи ППО навколо столиці та стратегічних об'єктів. На момент написання статті реакція з боку України ще не надійшла, оскільки українська сторона зазвичай не коментує атаки на території Росії.

Експерти відзначають, що подібні атаки демонструють зміну тактики у війні, зокрема розширення географії бойових дій та збільшення значення високоточної зброї. Крім військових наслідків, атаки мають психологічний ефект, підкреслюючи вразливість навіть добре захищених міст.

Російські служби продовжують працювати на місці вибуху, оцінюючи наслідки атаки. Інформація про масштаби пошкоджень і можливі подальші інциденти уточнюється. Очікується, що влада РФ може вжити додаткових заходів безпеки в Москві, включаючи контроль повітряного простору та охорону стратегічних об'єктів. Ситуація залишається динамічною, і нові деталі можуть з'явитися найближчим часом.

Останні новини