Суддя Личаківського районного суду Львова Володимир Мармаш опинився в центрі скандалу через систематичне ігнорування норм права та факти, що свідчать про його можливу причетність до організованих корупційних схем. За даними джерел, більшість клопотань детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області, які потрапляли на його стіл, задовольнялися автоматично. Натомість скарги громадян і адвокатів на бездіяльність БЕБ […]Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом в країнах Європейського Союзу, вперше за тривалий час демонструє значне зменшення. На кінець березня 2026 року в ЄС налічувалося 4,33 мільйона осіб, які втікали через війну, а за останній місяць ця цифра скоротилася на 68 980 осіб, що становить 1,6% від загальної кількості.
Цю інформацію оприлюднив Eurostat, статистичний відділ Європейського Союзу. У порівнянні з попередніми роками, коли кількість біженців або зростала, або залишалася на сталому рівні, теперішня тенденція викликала занепокоєння експертів та представників європейських урядів.
Найбільша кількість українців зберігається в Німеччині, де тимчасовий захист мають 1 274 955 осіб, що складає близько третини всіх біженців в ЄС. Польща займає друге місце з 961 405 українцями, а Чехія — третє, з 379 820 осіб, які мають статус захисту.
Ці три країни стали основними місцями для українських біженців, пропонуючи їм житло, соціальну допомогу, медичні послуги та можливості для роботи. Проте, нові дані свідчать про зміни в міграційних процесах по всій Європі. У 14 країнах кількість українців, які отримали тимчасовий захист, продовжує зростати, тоді як в 13 країнах фіксується зниження.
Найбільше зростання відзначено в Німеччині, де число українців зросло на 7 480 осіб. Зростання також було зафіксовано в Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125). У той же час, в Італії кількість біженців зменшилася більш ніж на 30 тисяч, у Чехії — на 19 810, а у Фінляндії — на 8 080.
Експерти вказують на кілька причин такої динаміки. Частина українців обирає змінити свою країну проживання в пошуках кращих умов, в той час як інші повертаються до України, особливо в безпечні регіони. Також на ситуацію впливають зміни в міграційній політиці окремих держав ЄС, які почали переглядати програми підтримки біженців.
Наприклад, Ірландія планує суттєво змінити систему підтримки українців, а Велика Британія зафіксувала збільшення випадків відмов у продовженні програм захисту. Чехія, в свою чергу, має найбільше навантаження на душу населення, 34,8 українця на тисячу жителів, у порівнянні з Польщею (26,3) та Словаччиною (26,2).
Структура українських біженців залишається переважно незмінною: більше 98,4% з них є громадянами України, а найбільша частка — жінки (43,3%), діти та підлітки (близько 30%) і дорослі чоловіки (26,6%). Цей демографічний дисбаланс викликає занепокоєння, адже є ймовірність, що жінки з дітьми інтегруються в європейське суспільство, що може призвести до подальших наслідків після війни.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова зазначала, що після завершення війни можливе нове зростання виїзду українців, коли чоловіки почнуть повертатися до своїх родин, які вже встигли адаптуватися за кордоном.
На даний момент повернення українців виявляється обмеженим через ризики, пов’язані з безпекою, нестабільністю економіки та проблемами з житлом. Водночас Європа переорієнтовується з екстреної гуманітарної допомоги на більш системний підхід, активно інтегруючи українців у ринок праці та місцеві громади.
Хоча скорочення кількості біженців може свідчити про зміни в статусах або країнах проживання, неоднозначна ситуація з 4,3 мільйона українців за кордоном залишається серйозним викликом для України, завдаючи удару не лише гуманітарній ситуації, а й майбутньому ринку праці та відновленню країни.
