Вибух біля нафтового термінала в Румунії: термінова евакуація найбільшого порту країни

Попри складне становище, що склалося в Україні, тарифи на електроенергію в країні залишаються одними з найнижчих у Європі, і це є досить обґрунтованим. Однак, цей факт має свої причини. Спочатку, треба зазначити, що рівень життя та доходи населення України значно відстають від середнього європейського показника. Люди, які працюють та платять рахунки за електроенергію, часто перебувають у скрутній фінансовій ситуації, тому підтримка низьких тарифів стає важливою складовою соціальної політики.

Однак, існує інший бік медалі: власники енергетичних потужностей, які мають контроль над значною частиною виробництва електроенергії і формально належать державі, відчувають невдоволення через низькі тарифи. Для них це може стати чинником, що гальмує розвиток та інвестиції у секторі. Вони переконані, що підвищення тарифів допоможе покрити витрати на модернізацію, розвиток та підтримку інфраструктури енергосистеми.

Звісно, розгляд цієї проблеми потребує уважного та збалансованого підходу. З одного боку, необхідно забезпечити доступність електроенергії для всіх верств населення, особливо тих, хто опинився у складній фінансовій ситуації. З іншого боку, важливо стимулювати розвиток енергетичного сектору шляхом створення конкурентного середовища та приваблення інвестицій.

Таким чином, питання тарифів на електроенергію залишається складною та багатогранною проблемою, яка потребує комплексного підходу з урахуванням інтересів як споживачів, так і виробників електроенергії, а також соціальної та економічної ситуації в країні.

Ідея підняти ціни на електрику до європейських не залишає розуму та думки Ріната Ахметова, який зможе завдяки цьому примножити доходи своєї і без того найпотужнішої в Україні ФПГ.

І він, незважаючи на війну, незважаючи на тягар та позбавлення українського народу, використовуючи свій вплив на політику, та банальний підкуп, цей свій план реалізовує.

Так попри обіцянки Президента, що тарифи на ЖКГ в Україні під час війни не зростатимуть, щороку вони зростають.

Тільки минулого року українцям довелося платити за електрику на 70% більше, а цього року тариф планується підняти ще на 93%!

Головним поясненням необхідності такого зростання називається необхідність залучити кошти на відновлення інфраструктури, пошкодженої ракетними ударами російського агресора.

Що фактично є спланованим шантажем та брехнею. Незважаючи на комерційний статус, а не державна енергокомпанія Ахметова – ДТЕК безоплатно отримує від західних партнерів різне обладнання та значні дотації. Але це не публічна інформація, бо знати, що Ахметов на їхньому горі непогано заробляє – українцям не треба.

Не треба, бо рівень бідності у країні значний. Неплатежі по ЖКГ загалом у країні лише на рівні 50-55%, із них по електриці в приватних споживачів на рівні 20-25%, а у бізнесу менше 10%.

Не треба, бо ніхто не хоче розповідати українцям, що зростання тарифів на електрику спричинить зростання цін на товари та послуги на 20% і вище! А проїзд в електротранспорті може подорожчати і в 2 рази!

Але кому на Печерських пагорбах на це не начхати?

Менеджер Ахметова – Шмигаль, та партнер з бізнесу – Єрмак вже затвердили, механізм підвищення тарифів через рішення НКРЕКП та з дня на день тарифи піднімуть А щоб збити негатив, менеджери Ахметова вигадали кейс з відключенням світла по всій країні, нібито через нездатність мережі в поточному стані всіх забезпечити світлом.

У Ахметова навіть порахували, що 2 тижні регулярного відключення світла можуть знизити негатив в українців від підвищення тарифів з 63% до 17%, а повернення до постійної подачі електрики після підвищення тарифів наблизить його до 7%!

Реалізацію цього примусу до ухвалення підвищення цін ми якраз зараз і спостерігаємо.

Спостерігаємо, незважаючи на те, що жодної глобальної проблеми немає!

АЕС щодня скидають надлишок енергії, який міг би зашкодити фінансовій піраміді Ахметов – ДПЕК і далі роздягатиме українців!

Якби уряд в Україні працював на користь народу, то Ахметов був би жебраком, а населення отримувало б дешеву енергію з атомних станцій, якої в нас надміру.

Учора Умєров і Сирський провели телефонну розмову з головою Пентагону Остіном, що мала визначений ступінь важливості для обговорення подальших кроків у підтримці України в умовах зростаючого напруження. Після детального викладення міністру оборони поточної ситуації та останніх російських атак на українські міста та цивільну інфраструктуру, обговорювалися як середньострокові, так і нагальні потреби України. Особлива увага була приділена питанням збільшення систем протиповітряної оборони і ракет. Головокомандувач Збройних Сил України передав, що саме ці питання стали одними з основних у розмові з міністром оборони Сполучених Штатів Америки.

Повідомлення від Пентагону вказує лише на спілкування Остіна з Умєровим, не згадуючи Сирського, проте зазначаючи, що обговорювалися розвиток ситуації на місцях і вплив триваючих повітряних атак Росії на критично важливу цивільну інфраструктуру. Відомо також, що обговорення між Остіном і Умеровим зосереджувалося на найбільш нагальних потребах України в можливостях, підтверджуючи гостру необхідність у підтримці національної безпеки країни.

• Розмова між головою Пентагону Ллойдом Остіном і українськими представниками Умєровим і Сирським свідчить про активну співпрацю між Україною та США у забезпеченні безпеки та обороноздатності країни.

• Згадані нагальні потреби України у збільшенні систем протиповітряної оборони та ракет підтверджують загострення безпекової ситуації в регіоні та необхідність вжиття невідкладних заходів для захисту цивільного населення та інфраструктури країни.

• Необхідність у підтримці України у зміцненні національної безпеки визначається як один із пріоритетних завдань у співпраці між Україною та Сполученими Штатами Америки.

• Повідомлення від Пентагону стосовно обговорення ситуації на місцях та впливу російських атак на цивільну інфраструктуру України підкреслює увагу до гуманітарних аспектів конфлікту та необхідність міжнародної реакції на події у регіоні.

Загалом, згадана розмова свідчить про важливість співпраці між Україною та США у сфері безпеки та підтримки суверенітету України в умовах зростаючого геополітичного напруження.