Видавала себе за адвоката: на Дніпропетровщині жінка ошукала військових на 3,5 млн грн

Дослідження, опубліковане в журналі Menopause, підтвердило, що надмірне накопичення жирової тканини в області талії, яке визначається високим співвідношенням талії до стегон (WHR), може негативно впливати на когнітивні функції у недавно постменопаузальних жінок. Зокрема, виявлено, що підвищений WHR асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів, зокрема у сферах уваги, пам’яті та швидкості обробки інформації.

Нове дослідження, що базувалося на піддослідній вибірці KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), продемонструвало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на початку дослідження мали значно нижчі показники у кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з низьким WHR. При цьому, навіть після врахування факторів способу життя та загального стану здоров’я, негативний вплив високого WHR залишався статистично значущим.

Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.