Вівторок, 2 Червня, 2026

Ярослава Магучіх прагне перевершити свій світовий рекорд

Важливі новини

Обмежено придатні до 5 лютого: що потрібно знати про повістки та ВЛК

Вінницький територіальний центр комплектування (ТЦК) оголосив важливі роз’яснення для осіб з категорією «обмежено придатний» у військовому обліку. Якщо особа не пройде повторний огляд до 5 лютого 2025 року, вона не буде подана в розшук, що стало чітким роз’ясненням від Міністерства оборони України. За словами представників ТЦК, якщо особа з таким статусом не пройде необхідний огляд […]

The post Обмежено придатні до 5 лютого: що потрібно знати про повістки та ВЛК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Загроза ланцюгам постачання: як обмеження експорту з Китаю підривають виробництво українських безпілотників

Китай посилює контроль над експортом електронних компонентів, і це вже має відчутний вплив на спроможності української оборонної промисловості. Пекін запроваджує жорсткіші правила і фактично блокує постачання низки ключових елементів — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту та інших електронних модулів, необхідних для масового виробництва БПЛА. Додатково ускладнено транзитні маршрути: через побоювання, що товари можуть «непомітно» потрапити до кінцевого користувача, Китай обмежує можливість пересилки через транзитні країни, зокрема в напрямку Балтії та Польщі, що створює додаткові логістичні бар’єри.

Ці дії мають низку наслідків. По-перше, зменшується кількість доступних комплектуючих на ринку, що підвищує закупівельні витрати й призводить до затримок у виробничих циклах. По-друге, виробники змушені шукати альтернативні джерела — від постачання з інших регіонів до адаптації дизайну під інші компоненти — що потребує часу, інвестицій у перепроєктування та повторне тестування. По-третє, залежність від імпорту низьковартісних, але критично важливих модулів виявилася стратегічною вразливістю: у воєнний час швидкість і надійність постачань стають питанням життя і смерті, а політичні рішення третіх країн можуть миттєво змінити ситуацію.

Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

«Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.

Мер міста Умань “порішала” отримання сином ІІ групи інвалідності і “бронь” від мобілізації

На Черкащині розгортається скандальне розслідування, пов'язане з діяльністю кількох осіб, які є членами Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Вони стали об'єктом підозр у підробленні офіційних документів та службовому підробленні. Це серйозне порушення, що має значення в контексті законодавства України, згідно з ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Владні органи Черкащини вживають всіх можливих заходів для ретельного розслідування цієї справи та встановлення всіх фактів. Забезпечення чесності та надійності роботи МСЕК є надзвичайно важливим для забезпечення прав громадян на якісну медичну експертизу.

Крім того, серед осіб, яким вручено підозру, є лікар-ортопед, який за попередніми даними, поставив фіктивний діагноз пацієнту, що є серйозним порушенням етичних та професійних стандартів медичної практики.

Новина була б однією із багатьох по викриттю корупції у МСЕК, якби не одне “АЛЕ”. “Потрібним пацієнтом” виявився 27-річний син міського голови міста Умань Ірини Плетньовоі Назар Плетньов. У 2022 році Ірина Плетньова, із використанням своїх місцевих контактів у МСЕК та лікувальних закладах Умані, порішала отримання сином ІІ групи інвалідності по опорно-руховому апарату і “бронь” від мобілізації.

Під слідством опинилися терапевт, невропатолог, хірург та офтальмолог обласного центру медико-соціальної експертизи, а також ортопеди-травматологи міської лікарні. Поліцейські встановили, що медичні працівники внесли до офіційних документів неправдиві відомості для присвоєння пацієнту групи інвалідності.

Тепер у Плетньової зовсім інші проблеми – як так пропетляти, щоб підозру не отримала вона сама, бо лікарі під слідством по безпосередній ініціаторці злочину мовчати не будуть, і її “відмазаний” син Назар.

Очевидно, що мерство в Умані для Плетньової – теж під великим питанням. А епізодів по місту, окрім МСЕК, більш аніж достатньо.

Дипломати України та Китаю провели консультації у Пекіні

5 червня в Пекіні відбулися значущі політичні консультації між заступниками міністрів закордонних справ України та Китаю. Ця зустріч відіграла вагому роль у подальшому розвитку двосторонніх стосунків між державами та сприяла обговоренню перспектив мирного вирішення конфлікту на території України. Обговорення під час зустрічі були спрямовані на пошук конструктивних шляхів вирішення актуальних проблем і спільних інтересів обох країн. Важливою складовою діалогу стали обмін думками щодо поглиблення економічного співробітництва, зміцнення культурних зв'язків та спільної боротьби зі світовими викликами. Учасники зустрічі підкреслили важливість дипломатичного діалогу та конструктивного співробітництва в умовах сучасного світу для забезпечення стабільності та миру у регіоні та поза його межами.

Як повідомляє МЗС України, українську делегацію очолював перший заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга, а китайську сторону представляв заступник міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдун.

Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання двосторонніх відносин, визначили спільні кроки для активізації контактів на вищому та високому рівнях, зміцнення позитивної динаміки торговельно-економічної співпраці та подальшої взаємодії в рамках міжнародних організацій.

“Співрозмовники наголосили на важливості дотримання принципів Статуту ООН та міжнародного права. Як було відзначено сторонами, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом, на якому ґрунтуються двосторонні відносини України і Китаю”, — йдеться у заяві.

Сибіга поінформував китайських колег про ситуацію в Україні та підготовку до Глобального саміту миру в Швейцарії. “Українською стороною було висловлено сподівання, що участь КНР у заході могла б стати гарною нагодою, щоб зробити практичний внесок у досягнення справедливого і довготривалого миру в Україні”, — наголошується у заяві.

Сибіга також наголосив, що єдиною основою для досягнення такого миру є Формула миру президента Володимира Зеленського.

Під час робочого візиту до Пекіна також відбулися зустрічі із спеціальним представником уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм та заступником завідувача міжнародного відділу ЦК КПК Чень Чжоу.

29 травня православні відзначають Вознесіння Господнє

Сьогоднішній день має особливе значення для вірян, адже православні християни відзначають Вознесіння Господнє — одне з найважливіших свят церковного календаря. Саме в цей день, згідно з Євангелієм, Ісус Христос вознісся на небо після сорока днів перебування на землі після Воскресіння. Також 29 травня вшановують святого Феодора Освяченого — аскета та чудотворця, відомого своєю непохитною вірою. […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Скажу так, якщо у 2021-му були взагалі мої перші Олімпійські ігри, то в 2024-му – перші пробні після світового рекорду. Після них уже починається підготовка до Лос-Анджелеса,” — зазначила Магучіх, повідомляє sport.ua.

Ярослава розповіла, що після встановлення світового рекорду їй знадобилося чимало часу для відновлення. “Організм витратив на це стільки енергії, що я дні чотири просто ходила й нічого не могла робити. Хоча ментально я вже була готова до цієї висоти. А фізично — так, ще раніше, коли стрибала 2,06 у приміщенні й 2,05 у Брюсселі. Але тоді, можливо, психологічно все ж не була такою стійкою,” — пояснила спортсменка.

Магучіх зазначила, що вона готова до нових досягнень і має намір перевершити свій світовий рекорд. “Зараз уже готова й сама хочу перевершувати 2,10, але це рекорд. Це висота, яку люди інколи стрибають один раз і все. Та мені хочеться вище. Думаю, до 2,15 можна стрибати — є такі сили,” — додала чемпіонка.

Нагадаємо, що 7 липня Магучіх встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту на етапі Діамантової ліги в Парижі, подолавши висоту у 2,10 метра та побивши 37-річний рекорд, встановлений Стефкою Костадіновою.

Також на Олімпійських іграх у Парижі українські спортсменки Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко завоювали золоту та бронзову медалі у стрибках у висоту, подолавши висоти у два метри та 1,95 метра відповідно.

Останні новини