Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

Погодні умови в Україні найближчими днями зазнають змін — синоптична ситуація сприятиме підвищенню температури повітря, а пік потепління прогнозується на 12 лютого. Саме цього дня зміни стануть найбільш помітними в більшості регіонів країни.

За попередніми метеорологічними прогнозами, тепліші повітряні маси почнуть надходити із заходу та південного заходу, поступово витісняючи холодне повітря. У денні години температура повітря підвищиться на кілька градусів, а в окремих областях стовпчики термометрів можуть перетнути позначку з плюсовими значеннями навіть після тривалого періоду морозів.

Температура вночі становитиме 15–20° морозу, на півночі місцями 22–24° морозу, вдень 7–12° морозу. На заході та півдні вночі 12–17° морозу, вдень 1–6° морозу. У Закарпатті вночі 0–5° морозу, вдень 1–6° тепла, у Криму – вночі 5–10° морозу, вдень близько 0°.

У середу, 11 лютого, у Карпатах та на Закарпатті місцями очікується невеликий дощ з мокрим снігом, на решті території опадів не передбачається. Морози трохи послабнуть: на сході та північному сході вночі 15–20° морозу, вдень 3–8° морозу; на заході та півдні вночі 4–9° морозу, вдень від 3° морозу до 2° тепла; на Закарпатті вночі близько 0°, вдень 1–6° тепла; у Криму вночі 3–8° морозу, вдень 0–5° тепла.

Найбільш відчутне потепління очікується у четвер, 12 лютого. На заході та в північних областях місцями можливий невеликий дощ з мокрим снігом, решта території залишиться без опадів. Температура на сході та північному сході вночі 8–13° морозу, вдень близько 0°, на решті території вночі 0–8° морозу, вдень від 1° морозу до 4° тепла. На Закарпатті та в Криму вночі близько 0°, вдень 4–9° тепла.

Синоптики нагадують, що протягом 10–12 лютого на дорогах країни місцями утворюватиметься ожеледиця. Вітер буде переважно південним зі швидкістю 7–12 м/с.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити кримінальне провадження проти Олександра Нагорського, начальника управління Міноборони України. Його звинувачували в розкраданні значних сум — близько 1,5 мільярда гривень, які були виділені на закупівлю артилерійських снарядів для Збройних сил України. Попри серйозність обвинувачень, справа не дійшла до розгляду по суті. Причиною цього стала дія так званих «правок Лозового», які передбачають, що обвинувальний акт не може бути поданий, якщо досудове розслідування завершено з порушенням встановлених термінів.

Початкове розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України, і згодом матеріали справи кілька разів передавалися між різними органами, включаючи Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. За таких умов справа не мала шансу на ефективний розгляд, оскільки зміни в законодавстві забезпечили правову можливість для її закриття.

Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

«Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.