Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

Згідно з оцінкою члена оборонного комітету Федора Веніславського, розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації відбудеться у другому читанні до кінця березня. За його прогнозом, комітет завершить розгляд поданих поправок до 10-15 березня у оптимістичному сценарії та до 20 березня — у песимістичному. Загалом, було подано понад 4 тисячі правок, які об'єднали у 16 блоків. Вони вже були розглянуті на комітеті, і тепер будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні блоки включають такі пункти:

Вирішення питання обмежень конституційних прав і свобод ухильників, таких як виїзд за межі України та арешт банківських рахунків.Зміни щодо електронного кабінету призовника, де реєстрація буде правом, а не обов'язком.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та інших організацій у мобілізаційних заходах.Зміни в роботі поліції та Територіальних Центрів Керування (ТЦК), включаючи вимогу мати при собі військовий квиток.Нові правила стосовно відстрочки для аспірантів та механізм обчислення ухильників.Перегляд придатності до військової служби для осіб із інвалідністю II і III групи.Перегляд стану осіб, які відбувають покарання, з можливістю їх мобілізації.Узгодження щодо термінів демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років.Ці зміни покликані забезпечити ефективність та адаптивність системи мобілізації в умовах сучасних викликів та загроз.

У висновках до наведеної статті можна зазначити, що законопроект про посилення мобілізації в Україні розглядатиметься Верховною Радою до кінця березня згідно з оптимістичним сценарієм. Незважаючи на значну кількість поданих правок, вони були об'єднані у 16 блоків та вже розглянуті на комітеті. Основні напрямки законопроекту включають вирішення питань обмежень прав та свобод ухильників, уточнення ролі електронного кабінету призовника, а також зміни в діяльності поліції та органів влади під час мобілізаційних заходів. Політична воля до прийняття цих законодавчих змін підтверджує важливість та актуальність питань, пов'язаних із підтримкою обороноздатності України в умовах зростаючих загроз.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На півночі громада межує з Куп’янським районом Харківської області, на півдні – з Лиманською громадою Донецької області.

Раніше Генштаб повідомляв, що за останню добу на цих напрямках було 3 і 6 атак РФ відповідно.

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.