Виклик і загроза: Збройні сили України обговорили дисбаланс з Росією та оборонні стратегії

Протягом року кількість втраченої та викраденої зброї в Україні практично подвоїлася. За даними аналітичного сервісу Опендатабот, з початку повномасштабного вторгнення в Україні було зафіксовано понад 491 тисячу одиниць зниклого озброєння. Це вдвічі більше, ніж у попередньому році, що вказує на зростання проблеми з контролем та обліком військових ресурсів. При цьому 94% усіх випадків втрат — це зброя, що зникла за різних обставин. Лише близько 6% становлять викрадені одиниці. Такі статистичні дані підкреслюють серйозні недоліки в системі збереження, обліку та охорони озброєння в умовах війни.

Основні причини втрат зброї можуть бути різними — від неуважності під час транспортування до технічних несправностей та недоліків у організації зберігання. Однак, зважаючи на масштаби втрат, можна стверджувати, що питання організації контролю над військовими ресурсами потребує негайного вирішення. Проблеми з викраденням зброї ще більше ускладнюють ситуацію, адже відсутність належного нагляду може призвести до того, що озброєння потрапляє в руки ворога чи кримінальних угруповань.

Найчастіше зникають автомати — як бойові, так і трофейні, отримані в перші місяці війни. Друге місце посідають мисливські рушниці, які, ймовірно, належали цивільним власникам або добровольчим формуванням. Більше половини втраченої зброї має іноземне походження, тоді як українська становить лише близько 17%.

Географія втрат також свідчить про серйозність проблеми. Лідером за кількістю зниклої зброї став Київ — саме тут зафіксовано найбільше випадків. Далі йдуть прифронтові регіони: Донецька область, де тривають бої та частина територій залишається окупованою, а також Миколаївська, Київська та Запорізька області.

Аналітики зазначають, що тенденція до зростання кількості втраченої зброї може становити небезпеку не лише для фронту, а й для цивільного життя. Без належного контролю та системи обліку така зброя може потрапляти у кримінальні структури, створюючи додаткові ризики для безпеки в тилу.

Проблема втраченого озброєння набуває системного характеру і потребує посилення державного нагляду, аудиту військових складів, а також єдиної електронної бази контролю, щоб запобігти подальшому зростанню втрат.

орієнтовний обсяг (наприклад, 3–5 тис. знаків);

цільова аудиторія;

Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.