Виклик та стратегія: Український Командувач у Парламенті розкриває виклики перед ЗСУ та шляхи подолання

На думку Шрама, держава має приділити особливу увагу наданню земельних ділянок військовим, замість того щоб виставляти їх на аукціони. Адвокат підкреслив, що земля є одним з найцінніших ресурсів країни, особливо в нинішніх умовах.

Я думаю, якщо закон гарантує право військових скористатися безоплатним отриманням земельної ділянки, то держава має забезпечити це, а не продати всі землі, які в неї є, і тим самим позбавити можливості громадян реалізувати таке право, в тому числі ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО,

Він наголосив, що земля є найціннішим ресурсом України, а тому продавати її в умовах війни необдумано.

Можна звісно все попродавати, а далі що? Була якась промисловість, вона зараз у занепаді. І земля лишається єдиним ресурсом який у нас є, і завдяки якому можна забезпечувати продовольчу безпеку хоча б нашої держави. Це основа, від якої можна відштовхуватися. Розпродати землю зараз, як на мене це дуже неправильне рішення

Шрам додав, що надавати дозвіл на продаж української землі іноземцям також неправильно, тому КСУ, у якому перебувають на розгляді питання тлумачення окремих норм конституції щодо землі, має нарешті дати відповіді на ті питання, які перед ним поставлені, це, в тому числі питання володіння землею сільськогосподарського призначення іноземними фізичними та юридичними особами.

Фонд держмайна готує перші 100 тисяч гектар до передачі на аукціон. Землі, які будуть виставлені на аукціон, раніше знаходилися в користуванні Національної аграрної академії. Ті своєю чергою отримали “національне багатство” у спадок від радянських колгоспів. Весь цей час земля оберталася у сірих схемах НААН, збагачуючи посадовців та співробітників самої академії.

Одна з таких держпідприємств НААН, що підпала під передачу до Фонду держмайна – “ДГ “Агрофірма “Надія”. Попри заяви НААН, що землі “Надії” ніколи не передавалися в оренду – виявилось, що зовсім нещодавно майже вся їх земля була передана приватній компанії для вирощування соняшнику.

Також “ДГ “Агрофірма “Надія” відома тим, що за сприяння НАБУ намагається відібрати земельні ділянки у більш ніж тисячі АТОвців. Останні приватизували землю у Сумській області, проте в “Надії” вважають, що ці землі належали їм. Законних підстав вважати, що землі АТОвців мають відношення до НААН наразі немає – так постановив Верховний суд.

Проте в НАБУ та САП заявили про готовність допитати захисників країни.

Протистояння НАБУ, САП та АТОвців відбувається в рамках кримінального провадження, де фігурує зокрема ексміністр Микола Сольський. До своїх посад на держслужбі він працював адвокатом і зокрема сприяв тому, щоб АТОвці отримали земельні ділянки.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це йдеться в результатах дослідження «Українці під час війни: гордість, пам’ять, перемога», яке було проведено Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук спільно з Асоціацією політичних психологів України.

Для мешканців південних областей України ситуація з ментальним здоров’ям оточення виглядає гіршою (бачать значне погіршення майже 90%), на сході – дещо кращою (75,2%), ніж у середньому по вибірці.

При цьому чверть опитаних (25,1%) вважають, що під час війни не варто дбати про ментальне здоров’я, є важливіші справи. Майже 64% із цим не згодні.

Серед респондентів віком 18-29 років частка тих, хто не погоджується з необхідністю відкладати турботу про ментальне здоров’я заради більш важливих у воєнний час справ, сягає 72%, тоді як серед громадян віком від 56 років так вважають трохи більше половини (57,4%).

Також у результатах дослідження зазначається, що суспільство висловлює стурбованість психологічним станом військовослужбовців. Понад половина респондентів (51,7%) повністю згодні і ще майже 35% скоріше згодні з тим, що всім військовим, які брали участь у бойових діях, потрібна спеціалізована психологічна допомога.