Виклик та стратегія: Український Командувач у Парламенті розкриває виклики перед ЗСУ та шляхи подолання

У Києві розпочинається важливий етап – встановлення нових енергетичних об’єктів, які вимагатимуть значних інвестицій у розмірі понад мільярда євро. Планується, що реалізація цього проєкту займе від 12 до 15 років. Володимир Бондаренко, заступник голови міста та секретар міської ради, оголосив про затвердження плану встановлення шести міні-теплоелектроцентралей (міні-ТЕЦ) у спальних районах обох берегів Дніпра. Це стратегічно важливий крок у напрямку забезпечення енергетичної незалежності та підвищення екологічної стійкості міста. Розташування нових енергетичних об’єктів у спальних районах сприятиме покращенню якості життя місцевого населення та зменшенню негативного впливу на довкілля.

План передбачає створення індивідуальних котелень як для кількох будинків, так і для окремих житлових одиниць. Мер міста, Віталій Кличко, вже видав доручення з цього питання, а чиновники працюють над програмою для багатоквартирних житлових комплексів.

План встановлення додаткових ТЕЦ, з потужністю від 20 МВт до 324 МВт, отримав підтримку від 85 депутатів Київради на сесії, що відбулася 16 травня 2024 року. Цей проєкт передбачає витрати до 1,2 млрд євро і очікується його реалізація протягом 12-15 років.

Петро Пантелеєв, заступник мера Києва, обіцяє, що першу партію обладнання встановлять до кінця 2024 року, що сприятиме створенню енергетичних островів або зон, забезпечених теплом, світлом і водою.

Міні-ТЕЦ будуть базуватися на сучасних газових турбінах і газопоршневих установках, що допоможе знизити втрати внаслідок можливих обстрілів з боку Росії об’єктів енергетичної інфраструктури.

У Києві вже існують три ТЕЦ та понад 150 котелень різної потужності, але ці нові ініціативи спрямовані на забезпечення міста найбільш необхідними послугами. Як зазначив Пантелеєв, сьогоднішня мета – не вирішити всі проблеми, а забезпечити місту виживання та основні послуги.

Володимир Гавриленко, більш відомий як "Гаврило", колишній заступник начальника управління Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, став об'єктом уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Розслідування щодо нього було ініційоване після виявлення ознак можливого незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей.

Журналіст Тарас Середич повідомив, що НАЗК виявило невідповідності в деклараціях Гавриленка, які свідчать про можливі незаконні доходи на суму 25 мільйонів гривень. Це викликало серйозне занепокоєння серед громадськості та стало предметом активного обговорення в медіа.

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало ретельне розслідування, щоб з'ясувати всі обставини справи та визначити джерела походження зазначених коштів. Представники агентства наголосили на важливості дотримання законодавства всіма державними службовцями, особливо в контексті боротьби з корупцією, яка є однією з головних проблем країни.

Сам Володимир Гавриленко поки що утримується від публічних коментарів, однак його адвокати вже заявили про готовність співпрацювати з НАЗК і надати всі необхідні документи для підтвердження законності отриманих доходів. Вони також підкреслили, що вважають звинувачення необґрунтованими і впевнені у правомірності дій їхнього клієнта.

Ця справа викликала широкий резонанс у суспільстві та ще раз підкреслила необхідність посилення контролю за діяльністю державних службовців. Громадські активісти закликають до прозорості та відкритості у розслідуванні, щоб забезпечити справедливість і неупередженість.

Розслідування НАЗК триває, і його результати можуть мати значний вплив на подальшу кар'єру Володимира Гавриленка та на довіру громадськості до антикорупційних органів. Очікується, що найближчим часом будуть оприлюднені нові деталі справи, які допоможуть пролити світло на всі обставини цього інциденту.

Цей випадок є ще одним нагадуванням про важливість неухильного дотримання законодавства всіма без винятку державними службовцями та про необхідність ефективної боротьби з корупцією для побудови справедливого та прозорого суспільства в Україні.

У своїй декларації за 2021 рік Гавриленко заявив, що використовував квартиру та два паркомісця у Печерському районі Києва разом із дружиною, не вказавши їхньої вартості. Однак перевірка показала, що ці об’єкти були набуті його тестем і тещею за понад 16 мільйонів гривень, хоча їхній дохід з 1998 року склав трохи більше як 1,7 мільйона гривень. Укладання договорів від імені тещі відбувалось за довіреністю, що видавала його дружина.

Під час розслідування Гавриленко пояснив, що квартира та паркомісця були придбані тестем і тещею за кошти, що їм подарував їхній 88-річний дідусь на суму понад 20 мільйонів гривень. Додатково, дідусь, як стверджується, подарував дружині Гавриленка 5 мільйонів гривень, які також були включені до декларації як готівка (175 тисяч доларів США).

Джерелами походження цих коштів, згідно з Гавриленком, є заощадження від доходів, отриманих заробітною платою, продажу нерухомості, рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. Проте він не представив жодних документів, що підтверджували б ці операції.

Володимир Гавриленко обіймав посаду заступника начальника управління Головного управління ДПС у м. Києві у 2023 році. Попередньо у 2021 році він очолював Управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області.

Після звільнення з посади у 2023 році Володимир Гавриленко виїхав до США, де з листопада 2023 року проживає, орендуючи житло, вартість та площу якого він також не вказав.

Суд тримає Ігоря Гринкевича за ґратами до 29 березня: на що вказує подовження запобіжного заходу

Суд утримує підприємця зі Львова, Ігоря Гринкевича, під вартою до 29 березня у зв’язку з справою про надання неякісного одягу та білизни для Збройних Сил України. Рішення щодо подовження запобіжного заходу було прийнято судом 23 лютого. Раніше апеляційний суд відхилив апеляцію Гринкевича на рішення Печерського районного суду про тримання під вартою. За цим рішенням, Ігоря Гринкевича тримають за ґратами з можливістю внесення застави у розмірі понад 429 мільйонів гривень.

Гринкевича затримали через спробу надання хабара одному з керівників Державного бюро розслідувань. Його сімейні компанії підозрюють у маніпуляціях з закупівлями для Міністерства оборони на суму 1,5 мільярда гривень. Деякі компанії, пов’язані з Гринкевичем, постачали бронежилети й шоломи для Збройних Сил за завищеними цінами.

Після розкриття корупційного скандалу, обласна рада Львівщини та інші установи припинили співпрацю з благодійним фондом, що належить Гринкевичу. Майно та рахунки компаній Гринкевича було арештовано, а експерти підтвердили низьку якість продукції, яку вони поставляли для ЗСУ. Агентство з управління активами АРМА також виявило значні активи в майні та обігах Гринкевича і його оточення.

АРМА: Більшість коштів, одержаних від Міноборони Ігорем Гринкевичем, пішла на інші компанії

Агентство з управління активами (АРМА) повідомило, що більшість бюджетних коштів, які надійшли від Міністерства оборони за діяльність Ігоря Гринкевича, були переведені на користь інших афілійованих компаній. Ці операції, за даними АРМА, проводилися ризиковими, безтоварними методами, а 40% коштів спрямовувалися на забезпечення державних контрактів та переказувалися на рахунки турецьких виробників у Туреччині.

Пізніше Печерський суд оприлюднив подробиці затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича, а Державне бюро розслідувань (ДБР) звітувало про поточний стан справи. 17 січня ДБР оголосило підозру членам злочинної організації, керівництво якої відносять до Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень.

У наступних етапах розслідування ДБР викривло подробиці справи Гринкевичів і оголосило про арешт квартир і земельної ділянки Романа Гринкевича. ЗМІ також повідомили про можливість співучасників у справі Гринкевичів, включаючи два львівські підприємства зі спільним директором.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Більшість коштів, одержаних від Міністерства оборони, Ігорем Гринкевичем, були спрямовані на інші компанії, що створило значні збитки.

• Дії Гринкевича та його співучасників стали об'єктом ретельного розслідування з боку Державного бюро розслідувань та Агентства з управління активами.

• Подальше розслідування справи Гринкевичів може розкрити нові деталі і викрити інших можливих співучасників у злочинних діях.

• Результати розслідування вказують на необхідність зміцнення контролю над розпорядженням бюджетними коштами та підвищення відповідальності за корупційні дії в сфері закупівель для оборони.