Виклики та перспективи: Главнокомандувач Збройних Сил висловив стурбованість щодо переваг Росії та дефіциту кадрів у війську

Україна утримується від наступу Росії, показуючи максимальну стійкість у найважчий період з початку конфлікту, стверджує The New York Times. Російські сили взяли на себе завдання відновлення контролю над раніше втраченими територіями під час контрнаступу ЗСУ у 2022-2023 роках, здійснивши успішний наступ у суботу, захопивши Авдіївку. Останнє є найбільшим досягненням Росії з часу взяття Бахмута у травні минулого року. За аналізом авторів, Україні не вистачає боєприпасів без відновлення військової допомоги з боку США, щоб протистояти російському наступу. Російська армія розвернула п'ять основних напрямків наступу, що охоплюють міста й села на східній і південній частині фронту в Україні. Втрата Авдіївки, яка має стратегічне значення, дозволить російським силам ефективніше маневрувати. Наприкінці минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, що стало базою для подальших атак на південь. Однак призначення російських сил виявилося складним через велику втрату контролю над цими районами внаслідок активного українського опору.

Українські військові стверджують, що Росія зосередила навколо 40 000 військових у сусідньому районі Маріуполя з метою здійснення атаки з півдня. Водночас, російські солдати у районі Вугледара вважають, що падіння Авдіївки надасть можливість зробити активніші атаки з півночі. Кремль прагне відновити контроль над територіями, втраченими у 2022 році, зосереджуючи увагу на районі Роботиного в Запорізькій області. Російські сили намагаються штурмувати цей район, прагнучи повернути контроль над ключовими територіями. Від Кремлівської сторони спостерігається тиск на відновлення контролю над територіями через активні наступи у різних напрямках. Українські військові вважають, що Росія має намір прорвати оборону біля Часового Яру, щоб отримати контроль над командними висотами та загострити ситуацію у Краматорську. На Бахмутському напрямку діють приблизно 62 тисячі російських військових, і ситуація вимагає постійного моніторингу та реагування на події на місцях.

Українські військові та американське видання The New York Times стверджують, що Росія активізує свої дії на сході України, намагаючись відновити контроль над стратегічними територіями, які втратила у попередні роки. Російські війська зосереджуються у різних напрямках, включаючи південь та північ, де їх очікують інтенсивні бої. Наступ Росії може спричинити загострення конфлікту та загрозу безпеці у регіоні. Українські військові відзначають необхідність посилення оборони та оперативного реагування на зміни на фронті, щоб забезпечити безпеку населення та територіальну цілісність країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з коментарями адвокатки Тетяни Савченко, стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко регламентує право осіб з інвалідністю на відстрочку від мобілізації. Зокрема, це положення стосується людей із будь-якою групою інвалідності — від першої до третьої. Водночас, примусова мобілізація для осіб з інвалідністю (особливо другої та третьої груп) є незаконною. Таким чином, громадяни, що мають статус інваліда будь-якої групи, захищені від призову.

Раніше обговорювали можливість скасування відстрочки для людей з інвалідністю третьої групи. Однак такі зміни так і не були затверджені, тому люди з третьою групою інвалідності також звільнені від обов’язкової мобілізації, якщо мають необхідні підтверджувальні документи.

Людина з інвалідністю має право добровільно вступити до лав Збройних сил України. Наприклад, чоловіки з третьою групою інвалідності можуть підписати контракт із ЗСУ за власним бажанням. Для цього їм потрібно пройти медичну комісію (МСЕК), яка визначить стан здоров’я і здатність виконувати обов’язки військовослужбовця. У разі позитивного висновку медкомісії, інваліди можуть стати частиною української армії на контрактній основі.

Для осіб, що отримали інвалідність після початку повномасштабного вторгнення Росії, передбачено необхідність перекомісії для підтвердження статусу. У разі, якщо медична комісія не виявить обґрунтованих підстав для інвалідності, відстрочка втрачається, а особа може стати придатною до служби.

У листопаді також очікується, що чоловіки з інвалідністю зможуть оновлювати статус онлайн через додаток “Резерв+”. Ця функція дасть можливість уникнути відвідування військових комісаріатів і спростить процес отримання та продовження відстрочки.

Існують також випадки, коли особи з інвалідністю звільняються від необхідності проходити перекомісію для підтвердження свого статусу. До таких належать:

Люди з першою групою інвалідності також звільнені від необхідності підтверджувати статус, оскільки цей рівень інвалідності, зазвичай, пов’язаний із важкими або невиліковними захворюваннями.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.