Викриття завищення вартості будівельних матеріалів у Львові: результати перевірки Бюро економічної безпеки

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

“Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.