Вимога на мобілізацію: 25 тисяч голосів за 3 дні

Запобігання фінансовим шахрайствам та боротьба зі зловживаннями у сфері банківських операцій стають все більш актуальним завданням для Національного банку України (НБУ). Останнім часом НБУ активізував свою діяльність у напрямку контролю за картковими переказами громадян та введення додаткових заходів безпеки.

Банки отримали чіткі вказівки від регулятора про необхідність посилення перевірки та моніторингу операцій з картками українських клієнтів. Такий крок спрямований на запобігання випадків шахрайства, відмивання коштів та інших зловживань, що можуть ставити під загрозу стабільність фінансової системи країни.

У зв'язку з цим банки активно впроваджують нові системи та технології для виявлення та блокування підозрілих транзакцій. Зокрема, вони зосереджують увагу на аналізі патернів поведінки клієнтів, виявленні незвичайних змін у обсягах та характері операцій, а також використанні ризикових зон для переказів.

НБУ також планує посилити відповідальність банків у цьому питанні, заохочуючи їх до більш прозорої та ефективної роботи з перевіркою та блокуванням сумнівних операцій. Для цього можуть бути введені нові стандарти та вимоги до систем безпеки та контролю в банківській сфері.

В цілому, ініціатива Національного банку України спрямована на підвищення рівня захищеності фінансової системи від потенційних загроз та зловживань. Вона відображає зростаючу увагу регулятора до забезпечення стабільності та надійності банківського сектору, що є важливим чинником для економічного розвитку країни.

Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

«Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив заступник голови правління одного з банків.

Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.

Мікропластик став невід'ємною частиною сучасного середовища, проникнувши навіть у найвіддаленіші куточки нашого життя. Крихітні пластикові частинки постійно потрапляють в організм через продукти харчування та воду, а також через повітря. Ці частинки настільки маленькі, що ми не можемо їх побачити неозброєним оком, однак вони впливають на наше здоров’я, зокрема через довготривале накопичення в організмі. Мікропластик можна знайти практично у всьому, чим ми користуємося: в упаковці для продуктів, кухонному посуді, навіть у воді, яку ми п’ємо. Нещодавні дослідження показують, що він потрапляє в їжу через пластикові поверхні або посуд з антипригарним покриттям.

Сучасні технології обробки їжі, особливо приготування на пластикових або антипригарних поверхнях, є одними з основних джерел мікропластикових часток. Коли такі матеріали нагріваються, вони вивільняють шкідливі частинки пластику, які потім потрапляють в їжу. Продукти, які містять мікропластик, включають рибу, м’ясо, овочі, яйця, хліб, мед та навіть сіль. Це особливо небезпечно, оскільки частки пластику не розпадаються в організмі і можуть впливати на різні органи, накопичуючись в тканинах і викликаючи потенційно небезпечні зміни.

Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

Що можна зробити вже сьогодні: – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду; – використовувати скло, сталь або кераміку; – промивати продукти, коли це можливо; – уникати ультраоброблених страв; – використовувати фільтри для води.

Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.