Вівторок, 3 Березня, 2026

Вимога на мобілізацію: 25 тисяч голосів за 3 дні

Важливі новини

Редиска — не така вже й безпечна: коли весняний овоч шкодить здоров’ю

З появою перших теплих днів на ринках з’являється редиска — популярний весняний овоч, який багатьом асоціюється з вітамінами та початком нового сезону. Проте, попри свою користь, редиска має низку ризиків, які важливо враховувати, перш ніж активно включати її у раціон. Нітратна небезпека тепличної редискиРання редиска, яку вирощують у теплицях із використанням великої кількості добрив, часто […]

Железняк розповів чому вважає, що Шмигаля не звільнять

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Хмельницька область допомагає зводити фортифікаційні споруди на Донеччині

Сергій Тюрін, новообраний голова Хмельницької облдержадміністрації, відзначив важливість співпраці між регіонами, оголошуючи про спільне будівництво фортифікаційних споруд на території Донеччини. Це стратегічне партнерство між Хмельниччиною та областями Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською та Полтавською не лише підсилює обороноздатність регіону, а й сприяє зміцненню дружби та взаєморозуміння між народами. Цей інноваційний підхід до забезпечення безпеки відображає високий рівень відповідальності перед національними інтересами та добробутом громадян. Активізація спільних зусиль у будівництві фортифікаційних споруд є важливим кроком у напрямку забезпечення стабільності та безпеки не лише на регіональному, але й на національному рівні.

“Скільки туди завезено робітників та техніки з області, сказати не можу зі зрозумілих причин”, – зауважив Тюрін.

Він підкреслив, що будівельні роботи проводяться швидко та якісно, відповідно до проєктної документації, і розпочалися вже у 2024 році. Тюрін також наголосив, що робітники перебувають на безпечній відстані від лінії бойових дій, тому для їхнього життя немає загрози.

За словами голови облдержадміністрації, на Хмельниччині функціонує понад 3 тисячі укриттів, включаючи навчальні заклади. Також, протягом війни введено в експлуатацію 2 тисячі додаткових укриттів.

Тюрін підкреслив, що в Хмельниччині діє робоча група, яка контролює ефективне використання бюджетних коштів. Пройшов аналіз близько 300 закупівель, і виявлено порушення у 32 з них на суму 138 мільйонів гривень.

“Інвестиції у будівництво шкільних укриттів є виправданими, оскільки навчальні заклади є місцями масового скупчення людей, які потребують належного рівня захисту. Крім того, ракети та «Шахеди» не завжди керуються великими містами, і ці небезпеки можуть стати для сіл”, – додав він.

Тимчасова слідча комісія щодо фортифікацій та закупівлі дронів була створена Верховною Радою. Очолив комісію нардеп від “Слуги народу” Микола Задорожній.

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”. “Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає […]

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Фінансові махінації в Одесі: банківська працівниця привласнила кошти літньої клієнтки

В Одесі сталася резонансна фінансова подія, коли працівниця одного з місцевих банків привласнила майже 400 тисяч гривень, що належали 85-річній жінці. Звернення старенької до правоохоронних органів привернуло увагу громадськості та вказало на серйозні проблеми у банківських структурах, де працівники, що працюють із клієнтами, мають доступ до чутливих фінансових даних.

До поліції надійшла заява від літньої жінки, яка повідомила про зникнення коштів з її депозитних рахунків. Після ретельного розслідування правоохоронці встановили, що до злочину причетна 22-річна головна економістка служби роздрібного бізнесу одного з банків, що працювала в Приморському районі Одеси. Молодша жінка використовувала своє становище для неправомірного доступу до грошей клієнтів, що дозволило їй здійснити зняття великої суми з рахунків довірливого клієнта.

Під час особистого звернення пенсіонерки до банку, працівниця, скориставшись її віком та необізнаністю, змінила фінансовий номер телефону в системі банку на свій. Після того, як жінка залишила відділення, економістка отримала доступ до банківського застосунку потерпілої. Отримавши повний контроль над рахунками клієнтки, зловмисниця закрила обидва депозити та перевела 394 550 гривень на власну банківську картку. За вчинене правопорушення фігурантці загрожує до шести років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Частину привласнених коштів обвинувачена вже повернула потерпілій.

Українське суспільство відзначилося швидкістю та активністю, висловивши велике підтримку петиції до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка здобула 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Зараз ініціатори пропонують новий, дещо неочікуваний крок — надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після настання повномасштабної війни.

Це цікаво порівняти із попередніми ініціативами, зокрема петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямованою на мобілізацію депутатів і чиновників, яка зібрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Зазначимо, що ця петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Порівняно з попереднім досвідом, коли українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників у 2023 році, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні. Це вказує на зростаючу активність та усвідомленість громадян щодо важливості змін у системі державного управління.

У результаті, можна зробити декілька висновків. Перш за все, українське суспільство вия

Останні новини