Вимушені відключення електроенергії в Україні: Укренерго закликає до економії

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Під час проведення обшуку у дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони, якого підозрюють у неправомірному набутті активів, правоохоронці виявили незадекларовані кошти у сумі 3,56 мільйонів гривень. Ця інформація стала відома у рамках кримінальної справи за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Чиновника було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що у період з 18 червня 2022 року по 13 травня 2023 року він придбав активи на суму 13,86 мільйонів гривень, походження яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи.

Одним із прикладів неправомірних фінансових операцій є укладення договору купівлі-продажу квартири та паркомісця між ТОВ "Готельно-розважальний комплекс “Столиця” та дружиною посадовця за ціною 3,62 мільйона гривень, коли реальна вартість була вищою, а решта суми передавалася у готівковій формі. Крім того, дружина посадовця придбала автомобілі Lexus LX 570 (2011) та BMW 428I (2015) за заниженими цінами, а також уклала схемну угоду на перепродаж автомобіля Nissan Rogue (2018) за завищеною ціною. Згідно з фіскальними чеками, також виявленими під час обшуку, жінка придбала побутову техніку на суму 1,16 мільйона гривень.

Порівняно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, доходи дружини з січня по травень 2022 року складали лише 199 тисяч гривень.

• У дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони виявлено незадекларовані кошти у розмірі 3,56 мільйонів гривень під час проведення обшуку.

• Стало відомо у рамках кримінальної справи, яка порушена за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України.

• Дружину посадовця було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що протягом певного періоду вона придбала активи, вартість яких значно перевищує її законні доходи.

• Прикладами неправомірних фінансових операцій є укладення угоди на купівлю-продаж квартири та автомобілів за завищеними або заниженими цінами, а також укладення схемних угод на перепродаж авто за завищеною вартістю.

• Дані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків свідчать про значно менші доходи дружини порівняно з сумами, які вона витрачала на придбання активів.

• Знайдені факти свідчать про можливе зловживання службовим становищем та корупційну діяльність, що потребує подальшого розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів.