Виноградний сік: смачно і з користю для здоров’я

У парламенті відбулася напружена дискусія, коли командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступив з тривожною заявою щодо гострої проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у складі армії. Він висловив серйозну турботу щодо цієї проблеми, яка стає критичною для безпеки України.

У своєму виступі генерал Содоль підкреслив, що особливою загрозою стає недолік особового складу у військових підрозділах, зокрема в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця", яке він очолює. Він наголосив, що звичайні відділення, які повинні мати 8-10 бійців, зараз часто складаються лише з 2-4 осіб, що суттєво обмежує їхні можливості на фронті.

Командувач ЗСУ пояснив, що ця ситуація вже призвела до серйозного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він зауважив, що на плечі військовослужбовців механізованих та піхотних підрозділів лежить основне навантаження.

Генерал Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами, що ставить під загрозу безпеку України.

Україна стикається з серйозною проблемою недостатньої кількості військовослужбовців у Збройних Силах. Виступ командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті підкреслив турботу щодо цієї проблеми та її критичного впливу на безпеку країни. Недолік особового складу в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця" серйозно обмежує можливості оборони, що стає особливо небезпечним у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні необхідної кількості військовослужбовців для ефективної оборони країни.

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рамках цього обміну Державна податкова служба України передала дані про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів партнерських юрисдикцій, а також отримала інформацію про рахунки податкових резидентів України. Обмін включав відомості про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (такі як банки, страхові та інвестиційні компанії) і належать резидентам юрисдикцій-партнерів. Інформація охоплює ім’я власника, адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, а також дані про рахунок, залишок на кінець звітного періоду та суму отриманих доходів.

Мінфін підкреслив, що участь України у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією створює більш прозоре податкове середовище та підвищує імідж України як надійного партнера в міжнародних податкових відносинах.

Завдяки доступу до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів, Україна зможе:

Цей крок є частиною зобов’язань України в процесі інтеграції до ЄС і спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Міністерство наголосило, що завдяки обміну даними Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже, економічній стабільності та розвитку країни.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди компетентних органів. Податкові органи щорічно отримують масив даних про іноземні рахунки, що належать їх податковим резидентам. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року. На сьогодні близько 110 юрисдикцій є учасниками цього міжнародного обміну, включаючи всі держави-члени ЄС.