Вирок у справі про підробку повісток для уникнення мобілізації: Шевченківський районний суд Полтави виніс рішення

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.

7 січня є важливою датою, яка поєднує в собі кілька значущих подій для різних верств українського суспільства. Після календарної реформи, здійсненої Православною церквою України, ця дата набула нового значення. Вона продовжує бути важливою для багатьох вірян, хоча тепер її святкування не пов’язане з Різдвом Христовим, яке тепер відзначається 25 грудня за новою юліанською системою. Однак 7 січня не позбулося своєї релігійної ваги, а також зберігає особливе значення в народному та професійному календарях.

У 2023 році Православна церква України остаточно перейшла на новоюліанський календар, що стало значущою зміною в церковній практиці країни. Тепер Різдво Христове святкується 25 грудня, що дозволяє узгодити дату святкування з більшістю православних церков у світі. Проте 7 січня, за новим календарем, все ж залишилося важливим для вірян, адже цей день припадає на святкування Собору Іоанна Хрестителя. Це свято відзначається як шанування великого пророка, що виконував ключову роль у підготовці людства до приходу Месії.

Цього дня віряни моляться Іоанну Хрестителю, просячи про злагоду в родині, подружню вірність, здоров’я дітей та добробут. День вважається сприятливим для хрещення немовлят, а також для духовного очищення і примирення в сім’ї.

У світі 7 січня відзначають Міжнародний день програміста — професійне свято фахівців IT-сфери. У сучасному світі без їхньої роботи неможливе функціонування бізнесу, сервісів і цифрових систем, тому цього дня традиційно вітають айтішників і бажають їм професійних успіхів. Окрім цього, у світі існують і менш відомі тематичні дні, пов’язані з наставництвом, філателією, кулінарією та наукою.

В Україні державного свята 7 січня немає, однак дата має культурне значення. Цього дня народилися відомі українські діячі — письменник Микола Аркас, літературознавець Михайло Рудницький, композитор Антон Муха та кінорежисер Володимир Денисенко. Тому день можна вважати символічним для української культури та мистецтва.

У народній традиції 7 січня було пов’язане з погодними прикметами. Вважалося, що хуртовина цього дня віщує прохолодне літо, різке похолодання — затяжну холодну весну, густий іній — добрий урожай зернових, а зоряне небо — щедрий грибний сезон. День вважався сприятливим для сімейних справ і молитви.

Разом із тим існували й заборони. У народі не радили перераховувати гроші, позичати кошти або витрачати всю готівку з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Під забороною були заздрість, осуд інших і нав’язування порад. Вважалося, що порушення цих застережень може призвести до втрат і сварок упродовж року.

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Про це повідомили у Черкаській обласній прокуратурі.

“Під час судового розгляду прокурор довів, що у березні цього року 32-річна жінка, знаходячись за місцем свого проживання, вкладаючи спати свого півторарічного сина, який не хотів засинати, нанесла йому більше трьох ударів по обличчю і голові та вкусила за сідницю”, – повідомили у прокуратурі.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, як вказано, “жінка за своїм психічним станом в момент скоєння кримінального проступку не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому суд ухвалив застосувати до неї примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом”.

Зазначається, що обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно місцевої жительки здійснювалося за фактом вчинення домашнього насильства, нанесення легких тілесних ушкоджень своєму сину (ч. 1 ст. 125 КК України).