На Хмельниччині медики підозрюються у незаконному присвоюванні груп інвалідності: вилучено 8 млн грн

Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України, за підтримки Державної аудиторської служби, викрили начальника фінансової служби однієї з військових частин Київської області. Згідно з матеріалами розслідування, він тривалий час незаконно нараховував грошове забезпечення військовослужбовцям, які вже були звільнені з лав Збройних Сил.

Попередньо встановлено, що такі дії дозволили отримати фінансові кошти особам, які фактично не виконували службові обов’язки, що призвело до значних втрат державного бюджету. Розслідування триває, правоохоронці працюють над встановленням повного кола осіб, причетних до оборудки, а також сум незаконно нарахованих виплат.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Начальнику фінансової служби інкримінують недбале ставлення до військової служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії посадовця кваліфіковано за частиною четвертою статті 425 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Окрім цього, у межах кримінального провадження подано цивільний позов з метою відшкодування завданих збитків та повернення незаконно виплачених коштів у державну власність.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року. “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження. Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови. Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних. У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу. Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги. Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

Результати цього дослідження ще раз підкреслюють наростаючу проблему нестачі кваліфікованого персоналу в Україні. Зокрема, зазначається, що порівняно з минулим періодом, кількість роботодавців, які відчувають дефіцит кадрів, виявилася набагато вищою. Це свідчить про загострення ситуації та необхідність негайних заходів для вирішення даної проблеми. Крім того, виявлені основні фактори, що призводять до дефіциту кадрів, такі як відтік талантів за кордон, брак фахівців зі знанням іноземних мов, а також інші чинники, які негативно впливають на ринок праці.

Також слід відзначити, що серед учасників дослідження переважають представники міжнародного бізнесу, що ще раз підкреслює міжнародне значення даної проблеми. З урахуванням тенденцій та прогнозів розвитку ситуації на ринку праці, важливо вжити комплексних заходів для забезпечення необхідної кількості та якості кадрів для розвитку бізнесу в Україні.

Висновки даного дослідження ринку праці в Україні свідчать про серйозні виклики, що стоять перед бізнесом у країні. За його результатами, триває загострення проблеми дефіциту кадрів, яке відчувають більшість роботодавців. Фактори, що спричиняють цей дефіцит, включають відтік талантів за кордон, брак фахівців із знанням іноземних мов та інші фактори, що впливають на ринок праці.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити комплексних заходів, які враховують специфіку ринку праці та потреби бізнесу. Важливо розробити стратегії залучення та утримання кваліфікованого персоналу, сприяти розвитку талантів внутрішньої робочої сили, а також вдосконалювати систему підготовки та перепідготовки кадрів з метою відповідності сучасним вимогам ринку. Також необхідно звернути увагу на міжнародний аспект цієї проблеми та співпрацювати з партнерами з-за кордону для забезпечення доступу до потрібних талантів.

З урахуванням динаміки та потенційних наслідків дефіциту кадрів для розвитку бізнесу, вчасні та ефективні заходи є ключовими для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності української економіки.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?

Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.

“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.

Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло

Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.

Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.

Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).

Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.

Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)

“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.

Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.

“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.

Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.

Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%

В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.

“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.

“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.

Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.

“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці

Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.

“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

Нещодавно суд прийняв рішення, яке викликало значний резонанс серед громадськості. Активи сім’ї колишнього керівника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Геннадія Яременка були визнані необґрунтованими. Загальна сума цих активів перевищує 3,8 мільйона гривень. Мова йде про житловий будинок із земельною ділянкою, два автомобілі, які зареєстровані на дружину Яременка, а також значну суму готівки — 20 тисяч доларів США, яку подружжя отримало для спільного користування.

Під час судового процесу було з’ясовано, що походження цих активів не було підтверджено законними доходами. Суд дійшов висновку, що надані доказі не переконують у правомірності здобуття цих засобів, що стало підставою для визнання їх необґрунтованими. У цьому контексті рішення має важливе значення для боротьби з корупцією та намаганням сприяти прозорості у державних установах.

За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави житлового будинку разом із земельною ділянкою. Крім того, постановлено стягнути вартість одного з автомобілів, яка оцінена у 786 тисяч гривень.

Позов у цій справі було подано на підставі матеріалів, зібраних Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань. У межах перевірки аналізувалися доходи родини та їх відповідність набутим активам.

Судове рішення ухвалене в порядку цивільної конфіскації, яка передбачає можливість вилучення майна, законність походження якого посадовець або члени його родини не змогли обґрунтувати.