На Хмельниччині медики підозрюються у незаконному присвоюванні груп інвалідності: вилучено 8 млн грн

У Запоріжжі сталася трагічна подія: кілер вистрілив у відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика. На жаль, цей жахливий вчинок став реальністю, як підтверджує поліція. Насильство в будь-якій формі є неприпустимим і вражає глибоко кожного громадянина. Варто зауважити, що раніше на Максима Денщика погрожував вбивством голова ОВА Іван Федоров. Цей випадок викликає серйозне занепокоєння щодо безпеки та стабільності в регіоні. Владні органи повинні негайно реагувати на подібні інциденти та вживати необхідні заходи для забезпечення правопорядку та захисту громадян. Нехтування цими проблемами може призвести до подальшого наростання конфліктів і загрози громадській безпеці.

Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.